Різновиди та лікування грибка у кішок

Зараження шкіри відбувається через мікротравми, розчісування, попрілості. Розвитку патології сприяють:

• молодий вік тварини;
• ослаблення захисних сил організму в період вагітності та лактації;
• зниження імунітету внаслідок діяльності вірусної інфекції;
• недостатнє чи неправильне харчування;
• проведення імуносупресивної терапії;
• деякі хронічні захворювання (цукровий діабет, гіпотиреоз).

Розмножуючись за допомогою конідій (спор), дерматофіти формують грибницю (міцелій), що розростається по поверхні шкіри та проникає у внутрішні шари.

Деякі грибкові інфекції можуть протікати безсимптомно та виявляються лише після виявлення ознак у господарів. Найчастіше заражаються діти.

Класифікація мікозів

Гриби – це ціле окреме царство живих мікроорганізмів, що населяють нашу планету. Сотні їх патогенних видів здатні вражати як тварин, а й людини.

По місцях локалізації грибка в котячому організмі всі види захворювань, які вони викликають, умовно ділять на дві групи: поверхневі (вражаючі шкірний покрив і слизові) і системні (вражаючі внутрішні органи тварини).

Грибкові інфекції, що найчастіше діагностуються у кішок:

1. Стригучий лишай (трихофітія, мікроспорія). Грибки розмножуються в траві, сіні, забрудненому гноєм грунті, паразитують на овочах, листі рослин, корі дерев. Виявляють підвищену чутливість до ультрафіолету та деяких видів антисептиків. Тварини, що перенесли хворобу, ще тривалий період часу залишаються заразними для інших особин, тому що суперечки грибка вкрай живучі і зберігають вірулентність поза шкірним покривом (на вовні).
2. Маласезія (вушний грибок у кішок) - захворювання, що викликається дріжджоподібним патогеном, в помірній кількості тих, хто проживає на тілі всіх здорових тварин. За сприятливих умов починає активно розмножуватися. Любить тепло та вологість, тому часто селиться у вушних раковинах, пахвових западинах, пахових складках. Слід диференціювати захворювання від ураження вушним кліщем.
3. Аспергільоз – небезпечна інфекція грибкового походження, що вражає носову порожнину, легені та кишечник кішок. Нерідко призводить до запалення носоглотки та пневмоній.
4. Кандидоз - досить рідкісне для котів захворювання. У більшості випадків є ускладненням інших недуг. Грибок локалізується на слизових оболонках, може бути причиною діареї, слабкості, пригніченого стану тварини.
5. Криптококоз – поширена інфекція, що вражає багатьох домашніх тварин. Даного виду грибок у кота в основному локалізується в носовій порожнині, але здатний розмножуватися в травному тракті, на шкірі, слизових. У занедбаних випадках вражає нервову систему.

Це далеко не повний перелік грибкових інфекцій, здатних підірвати здоров`я кішки. До рідкісних видів відносять еумікотічну міцетому, феогіфомікоз, риноспоридіоз та інші.

Прояви грибкових інфекцій

Після того як грибок влаштувався на поверхні шкіри, він починає вести свою шкідливу діяльність – харчуватися корисними речовинами господаря, виділяти токсини та ферменти. Це призводить до поступового руйнування верхнього рогового шару шкіри та розвитку локального запального процесу на поверхні. Без належного лікування збудник заглиблюється у внутрішні шари епідермісу, ушкоджує волосяні фолікули та структуру волосся, що призводить до випадання шерсті. На місці лисин утворюються сверблячі лусочки і кірочки.

Ознаки ураження тварини грибковою інфекцією:

• обламування або випадання уражених волосків вовни;
• утворення локальних безшерстих ділянок, що лущиться, з чіткими межами в області голови, вух, кінцівок;
• неспокійна поведінка (кішка трясе головою, активно свербить);
• свербіння;
• неприємний запах та виділення з вуха;
• коричнево-червоний наліт із дрібних крапок у вушних раковинах;
• горбки та вузлики на шкірі;
• чхання;
• кров`яний нежить;
• поліпи в ніздрях.

Якщо не лікувати грибок у кішок, симптоми ускладнюються. Впровадження патогену в дерму та підшкірну клітковину провокує глибокі запалення з утворенням гнійних абсцесів. На поверхню виступає серозна або гнійна сукровиця, яка, засихаючи, утворює товсті щільні кірки.

До інших ускладнень грибкових інфекцій можна віднести серйозну втрату ваги, пневмонії, анемії, розлади шлунково-кишкового тракту. Якщо тварина ослаблена або дуже молода, масована атака спорами може призвести до загибелі тварини.

Діагностика та терапія

За перших ознак грибкової інфекції необхідно показати тварину ветеринару. Лікар проведе огляд, збере відомості про самопочуття та можливі хвороби кішки, призначить діагностику та порекомендує лікування.

При ураженнях шкіри тварині може знадобитися обстеження за допомогою лампи Ввуда. Прилад дозволяє виявити випадки мікроспорії.

Найбільш достовірним методом ідентифікації патогену є зіскрібок шкіри з ураженої ділянки з подальшим культивуванням грибка та визначенням його чутливості до лікарських препаратів. Цей спосіб вимагає певного часу для вирощування флори (в середньому від 1 до 2 тижнів).

До інших методів діагностики можна віднести:

• загальний аналіз крові;
• мікроскопію вовни у 10% розчині лугу на наявність спор патогену;
• біопсію шкіри;
• мазки зі слизових оболонок;
• мікроскопічне дослідження відбитків уражених місць, отриманих за допомогою спеціальної клейкої стрічки.

Симптоми та лікування тісно взаємопов`язані. Терапія грибкового захворювання залежить від виду патогену, ступеня зовнішніх та внутрішніх уражень, загального стану тварини. Самолікування без ідентифікації збудника може завдати непоправної шкоди вихованцю.

Лікування грибка передбачає:

• використання протимікозних шампунів;
• нанесення на уражені ділянки антимікотиків зовнішнього застосування (кремів, мазей, присипок);
• прийом антигістамінів при сильному свербіні;
• використання єлизаветинського коміра та попони для запобігання розчісуванням та злизуванню лікарських препаратів;
• оральне або ін`єкційне введення протигрибкових засобів.

Лікувати вихованця антибіотиками слід строго за показаннями, дотримуючись дозування. Основна причина використання антибактеріальних препаратів – приєднання бактеріальної інфекції.

Профілактика захворювання

Позбутися грибкової інфекції - справа не з легких. Лікування грибка у кішок – це тривалий процес, що потребує комплексного використання препаратів для внутрішнього та зовнішнього застосування, постійної діагностики. В окремих випадках необхідно повністю змінити раціон тварини.

Набагато простіше запобігти розвитку грибка у кішки.

Для цих цілей ветеринари пропонують власникам провести вакцинацію тварини від найпоширеніших видів захворювання – мікроспорії та трихофітії.

Також рекомендується:

• збалансувати раціон кішки;
• контролювати алергічні захворювання;
• купати вихованця з використанням профілактичних шампунів;
• сушити шерсть тварини феном після купань в холодну пору року;
• стежити за станом слизових, вух, пазових складок, міжпальцевих просторів;
• регулярно проводити протипаразитарну обробку.

Щоб уникнути рецидивів у процесі лікування, слід ретельно обробити дезінфікуючими засобами житлове приміщення, приділивши особливу увагу іграшкам, предметам догляду та улюбленим місцям кішки – лежанкам, килимкам, подушкам. Купати та обробляти хвору тварину слід у медичних рукавичках.