Які причини появи астми у кішок та способи її лікування

Причини та провокуючі фактори

Етіологія даного захворювання у кішок вивчена недостатньо, але достовірно відомо, що основною причиною астми є алергічна налаштованість організму.

До основних факторів, що провокують захворювання, відносяться:

• деяка породна схильність (найбільш схильні до хвороби кішки гімалайської і сіамської порід);
• спадкова схильність (хвороба може передаватися від батьків дітям);
• стресові ситуації;
• захворювання інфекційно-вірусної етіології;
• захворювання дихальної системи неінфекційного характеру;
• речовини-алергени (пилок рослин, домашній пил, побутова хімія, тютюновий дим, шкірні паразити тощо).

Захворювання з однаковою ймовірністю може виникнути і у літньої кішки, і у кошеня. Воно може мати сезонний прояв, якщо контакт з алергенами можливий лише у конкретну пору року або у певних метеоумовах.

Стадії розвитку захворювання

Астма у домашніх котів може протікати по-різному. Залежно від частоти нападів та тяжкості перебігу, існує кілька стадій розвитку хвороби. Якщо захворювання не лікувати, воно поступово перейде у важчу форму.

1. Легка чи м`яка стадія характеризується рідкісними, короткими нападами. Господар може навіть не помітити, що кішка хвора.
2. Середня стадія. Приступи, що рідко виникають, протікають з більш важкою симптоматикою. Тварина вже досить сильно страждає.
3. Важка стадія. Приступи мучать тварину щодня за рідкісним винятком. Спостерігаються ознаки кисневого голодування.
4. Стадія, що загрожує життю. Якщо не вживати заходів щодо усунення нападу, кішка може загинути на його висоті. Спостерігається значне кисневе голодування, кінчик носа та губи можуть набувати синюшного відтінку, можливі втрати свідомості.

Не можна допустити, щоб хвороба прогресувала до стадії загрозливого життя. Це чревато незворотними станами. Порятунок тварини при появі перших симптомів полягає у своєчасному зверненні за ветеринарною допомогою та терміновому початку симптоматичної терапії.

Симптоми захворювання

Астма за симптоматикою може практично не відрізнятись від інших захворювань, що впливають на дихальну систему. Це можуть бути бактеріальні або вірусні інфекції дихальних шляхів, серцева недостатність, пухлинні захворювання, потрапляння стороннього тіла до дихальних органів. Правильний діагноз може поставити лише досвідчений спеціаліст після комплексного обстеження.

У астматичних нападів є деякі особливості. Вони мають деяку періодичність і можуть раптово з`являтися на тлі, здавалося б, повного здоров`я. У проміжку між нападами ознак хвороби практично не спостерігається.

Симптоматична картина нападу така:

• через звуження просвіту бронхів та м`язових спазмів раптово настає ядуха;
• тварина сидить у характерній позі (зігнуті лапи, опустивши голову, дихає відкритим ротом);
• з`являється частий надривний кашель, прискорене дихання зі свистом;
• тварина непокоїться, може метатися;
• спостерігається підвищена стомлюваність протягом дня, млявість.

Щоб не допустити обтяження симптомів, господареві треба вміти надавати своєму вихованцю першу допомогу. Вона повинна полягати у таких діях:

• Не панікувати самому та заспокоїти кішку. Тварині можна наносити заспокійливий гомеопатичний засіб у вигляді спрею на основі квіткової есенції на внутрішній бік вушка.
• Якщо тварині вже призначені ліки, треба негайно дати їх їй.
• Слід напувати тварину якнайбільше для розрідження та виведення мокротиння, що утворюється в бронхах.

Якщо, незважаючи на заходи, що вживаються, стан тварини не покращується, слід якнайшвидше показати її ветеринару, а по можливості викликати додому швидку ветеринарну службу.

Діагностика

Діагностика астми повинна мати насамперед диференціальний характер для того, щоб відокремити її від інших захворювань, що мають подібні ознаки.

1. Найбільш інформативна у цій ситуації рентгенографія. З її допомогою можна виключити пневмонію та бронхіти різної етіології, наявність новоутворень. Потовщена стінка бронхів і розтяг діафрагми на рентгенограмі з великою часткою ймовірності дають можливість припускати, що у тварини бронхіальна астма.
2. Багато інформації дає і загальний аналіз крові. Якщо в крові тварини підвищений вміст еозинофілів (особливих лейкоцитів, що визначають алергічну налаштованість організму), то ймовірність захворювання на астму теж збільшується.
3. Проводиться аналіз крові та калу на наявність гельмінтів, щоб виключити легеневі інвазії.
4. Оглядають верхні дихальні шляхи на наявність сторонніх тіл.
5. Проводять діагностику захворювань верхніх дихальних шляхів інфекційної та вірусної етіології.

У разі стертої форми захворювання навіть рентген може виявитися малоінформативним для встановлення діагнозу. У цьому випадку необхідно вдаватися до додаткових лабораторних досліджень.

Лікування недуги

Основу лікування кішки-астматика становить медикаментозна терапія. Часто вона має бути довічною. В основному призначаються такі групи препаратів:

1. Гормональні засоби - глюкокортикостероїди (Преднізолон). Вони купують запальний процес у бронхах і є основою симптоматичної терапії. Тривале їх застосування небезпечне виникненням тяжких побічних ефектів з боку печінки, нирок та судин.
2. Препарати, що розширюють бронхи (в основному, на основі сальбутамолу) дозволяють досить швидко усунути напади. Випускаються у формі аерозолів та вводяться за допомогою інгалятора.
3. Антибіотики застосовують лише у тому випадку, якщо треба лікувати ще й бактеріальну інфекцію дихальних шляхів.

1. Вітаміни покликані підтримувати захисні сили організму.

Особливості гормональної терапії

Гормональні препарати можуть вводитися в організм у тій чи іншій формі. Яка з них найбільш доцільна в конкретній ситуації, повинен вирішувати лікар.

• Препарати у таблетованій формі призначаються для отримання швидкого лікувального ефекту. Вони створюють постійний терапевтичний рівень в організмі, який забезпечує відсутність нападів протягом усього періоду лікування.
• Ін`єкційні препарати легко вводяться в організм тварини. Швидко накопичуються, і, відповідно, швидко дають лікувальний ефект. Але водночас мають недоліки у вигляді можливості розвитку побічних ефектів.
• Аерозолі сприяють потраплянню препарату безпосередньо на бронхи. Тому вони мають місцевий ефект і не впливають на інші органи та системи. Препарати, введені за допомогою інгаляцій, накопичуються набагато повільніше і починають свою антиастматичну дію лише через 3-4 тижні.

Лікування астми у кішок, для прискорення ефекту, починають, поєднуючи таблетовані препарати з інгаляційними.

Використання інгалятора

Для введення препаратів у формі аерозолів необхідний інгалятор або спейсер - пристрій, за допомогою якого засіб розпорошується у повітряні шляхи. Вони являють собою спеціальну камеру, куди бризкаються ліки, і приєднану до нього маску. Піднісши маску до мордочки кішки, необхідно потримати її деякий час, щоб тварина могла кілька разів зробити вдих.

Для зняття важких нападів може знадобитися киснева маска.

Профілактика

У будинку, де є кішка, хвора на астму, обов`язково повинні дотримуватися особливих правил гігієни.

Насамперед, це дотримання чистоти. Особливо треба стежити за тим, щоб з усіх поверхонь ретельно витирався пил. При збиранні треба намагатися користуватися лише гіпоалергенними миючими засобами. Вся побутова хімія повинна бути у пластикових пляшках із закритими кришками. За правило потрібно взяти часті провітрювання, постійне зволоження повітря, неприйнятність тютюнового диму. Раціон тварини не повинен містити шкідливих чи небезпечних продуктів. Але разом з тим, він повинен бути повноцінним, включати всі необхідні живильні речовини та мікроелементи. При виборі корму слід керуватися рекомендаціями ветеринара. Використовувати тільки високоякісні корми.

Важливо стежити, щоб у кішки не було ризику захворіти на бронхіт або пневмонію.

Треба намагатися підкоригувати умови життя тварини настільки, що частота нападів стане значно меншою, і їхня інтенсивність послабшає. Якщо вдасться цього досягти, тобто всі шанси на те, що вусатий вихованець, хворий на бронхіальну астму, проживе досить довго.