Від яких хвороб найчастіше страждають мейн-куни

Яке здоров`я має мейн-кун

Порода мейн-кун вважається місцевою, сформувалася вона без участі людини в американському штаті Мен. Клімат цієї місцевості досить суворий, тому вижити там могли тільки сильні особини. Саме тому мейн-кун має відмінне здоров`я. Порода не схильна до генетичних захворювань, практично не має вроджених дефектів. Як і всі домашні кішки, вони можуть хворіти на типові хвороби, але якщо господар буде правильно ставитися до здоров`я свого вихованця, то ризик захворювань зводиться до мінімуму.

Поширені захворювання

Будь-який представник цієї породи з відмінним здоров`ям може зіткнутися з низкою захворювань. Найбільш ймовірними є:

• розлад травлення. У виникненні цієї проблеми винен сам господар, у мейн-кунів досить чутливе травлення, тому неправильний раціон може призвести до проносу. Дорослий здоровий кіт негативно реагує на жирну їжу, солону та кислу. Навіть просте коров`яче молоко може спровокувати пронос;
• сечокам`яна хвороба спостерігається практично у всіх представників котячих, мейн-кун - не виняток. Захворювання розвивається, якщо в раціоні кота переважає риба, основу харчування має становити м`ясо. Звертати увагу також варто на те, яку воду п`є тварина – вона має бути чистою, відстояною та не жорсткою. Стерилізована тварина більш схильна до цього захворювання, тому важливо розуміти, в якому віці краще робити операцію;
• захворювання ротової порожнини. Такі хвороби супроводжуються кровотечею ясен, запахом із рота, стоматитом. Причиною виникнення є відсутність твердої їжі, небажано годувати кота фаршем чи паштетом. Тварина може пережовувати рубані шматки м`яса та іншої їжі;
• хвороби суглобів. Мейн-кун - велика порода кішок, яка має розвинену мускулатуру, а малорухливий спосіб життя призводить до застою м`язів. Саме тому тварині потрібно багато рухатися, грати, стрибати, полювати. В іншому випадку атрофовані м`язи не виконуватимуть захисну функцію для суглобів;
• інфекції, пов`язані з паразитами. Від бліх, глистів та кліщів не застрахована жодна тварина. Єдиним заходом профілактики для домашнього вихованця є дотримання господарем гігієнічних процедур, а також своєчасна вакцинація. Найнешкідливішим проявом наявності паразитів в організмі є пронос.

Рідкісні та генетичні хвороби

Рідкісні та генетичні хвороби мейн-кунів досить важко протікають, а деякі зовсім не піддаються лікуванню. Щеплення в цьому випадку неефективні, єдиний вихід – підтримка здоров`я кота на певному рівні. Власник тварини такої породи повинен бути готовий, що, можливо, доведеться зіткнутися з наступними хворобами:

• гіпертрофічна кардіоміопатія. Це генетичний дефект, при якому стінка шлуночка серця починає ущільнюватись, і робота органу порушується. На жаль, явних ознак захворювання немає, і раптовий летальний кінець – єдиний та останній показник хвороби. Якщо відомо, що батьки кошеня страждали на дане захворювання, то можна порадити періодично обстежити серце тварини у лікаря;
• дисплазія кульшового суглоба. Цією проблемою страждають багато домашніх тварин. Великих загроз здоров`ю дисплазія не несе. Через погано розвинені суглоби кіт може падати, підвертати лапи. Хвороба супроводжується болями, тварина стає малорухливою;
• спинально-м`язова атрофія. Хвороба зустрічається з кожним роком дедалі рідше, тому що заводчики намагаються штучно її викорінити. Справа в тому, що захворювання передається кошеняті виключно на генетичному рівні, і обидва батьки повинні нести в собі мутований ген. Мускулатура тварини повністю атрофується, що значно скорочує йому життя.

Профілактика та вакцинація

Що робити, щоб зберегти здоров`я мейн-куна у доброму стані? Все просто: господареві потрібно дотримуватися основних правил догляду за твариною. Найкращою профілактикою для даної породи є правильно збалансоване харчування. Основою раціону є м`ясо.

Якщо вибирати сухі корми, то лише найвищої якості. Так тварина ніколи не страждатиме на діарею, пронос, проблеми ротової порожнини. Якщо господар почав помічати, що у кота пахне з рота – це перша ознака початкової стадії захворювання.

Порода мейн-кун не страждає на харчові алергії, але жирну їжу найкраще виключити.

Своєчасне щеплення є обов`язковою профілактичною процедурою. Перше щеплення кошенят відбувається у віці 2,5 місяців. Далі щеплення роблять щорічно. На думку деяких кошатників, вакцина не є важливою для домашніх тварин. Такий підхід вважається помилковим: навіть якщо кіт не виходить на вулицю, то бактерії та віруси можуть проникнути у квартиру через взуття та одяг господаря.

Обов`язково раз на квартал варто проводити протипаразитне лікування. Рідкий стілець або, навпаки, запор може бути спровокований паразитами. Усувається проблема також за допомогою щеплень (найдієвіший спосіб) або супозиторій. Далі протягом тижня рекомендується спостерігати за калом тварини та при необхідності повторити лікування.

Вичісування довгої вовни – не забаганка, а необхідність. Чищення вух, зубів проводиться раз на два місяці. Купають «мейнів» 3-4 рази на рік. При перших симптомах нездужання краще відразу звертатися до ветеринару. Якщо кіт погано їсть, не розвивається, паплюжить, линяє – це все підстави для позапланового огляду. Також бажано, щоб щеплення проводилися в одній і тій же клініці.

Відео «Мейн-кун – аборигенна порода»

З цього відео ви дізнаєтесь все про породу мейн-кун.