Сечокам'яна хвороба у котів

На жаль, ми не можемо вберегти наших улюбленців від різних захворювань. Одним з найпоширеніших хвороб у котів є сечокам`яна хвороба. Ця недуга підступна тим, що вона не дає можливості своєчасно визначити перші симптоми. Адже як у домашніх умовах побачити початок процесу утворення каменів чи піску в організмі тварини? Для того щоб не допустити посилення ситуації, необхідно докладніше ознайомитись з особливостями сечокам`яної хвороби у котів.

Симптоми сечокам`яної хвороби у котів

Поява будь-яких видів каміння може бути спровокована різними факторами, але головним з них є не що інше як відсутність правильного та збалансованого харчування. Коту не можна вживати дешевий корм, необроблене м`ясо чи рибу. Звичайно, якщо йдеться про спадкову схильність або порушений обмін речовин, то навряд чи Вам вдасться вберегти вихованця від захворювання. Але є всі шанси обійти його стороною, якщо тварина стане випивати велику кількість води, вести активний спосіб життя і радіти їй у всіх проявах.

Ветеринари підтвердили той факт, що недуга поступово розвивається. Цей процес можна розділити на чотири етапи.

Першим етапом вважається той період недуги, під час якого в сечових шляхах котах утворюється кристалічний осад. Господарю в такому разі не під силу помітити зміни в поведінці кота.

Під час другого етапу можуть з`явитись більш видимі симптоми хвороби. Тварина починає частіше відвідувати туалет, причому час сечовипускання набагато збільшується, може супроводжуватися хворобливими відчуттями. У особливо швидких випадках у сечі можна побачити невелику кількість кров`яних виділень. Вихованці, як правило, частіше вилизують геніталії.

Третій етап хвороби характеризується вираженими симптомами. Настрій у кота нерадісний, його частіше ніж зазвичай тягне до сечовипускання, він більшість часу проводить у положенні сидячи. Рідкі виділення повинні насторожити, адже в них очевидна присутність кров`яних вкраплень. Під час походів у туалет тварини відчувають біль і при цьому можуть вити і голосно нявкати. Тварині болісно приймати положення лежачи, воно не активно, а при пальпації сечового міхура можна легко відчути його ущільнення.

Останній етап вважається найбільш загрозливим не лише для здоров`я, а й для життя кота. Прояви сечокам`яної хвороби у кішок характеризуються абсолютною відсутністю сечовипускання, блюванням, зневодненням організму, наявністю судом всього тіла.

Тому якщо Вами було помічено навіть кілька симптомів, про які ми вже згадували, то не потрібно пускати все на самоплив чи займатися самолікуванням. У жодному разі не можна масажувати коту живіт, це не тільки не вирішить проблему, але й завдасть улюбленцеві болючих відчуттів. Варто негайно звертатися до ветеринарного лікаря.

Лікування сечокам`яної хвороби у котів

Варто сказати, що кішки мають менші шанси розвитку цієї хвороби, ніж коти. Це пояснюється меншим діаметром просвіту уретри у котів, який приблизно вдвічі менший, ніж у котів.

Отже, при розвитку сечокам`яної хвороби кіт болісно страждає від утворення каменів у сечовому міхурі. Ці новоутворення бувають двох видів: це можуть бути солі щавлевої кислоти або фосфати. До речі, останні мають тенденцію до рідкісної освіти.

Потрібно обов`язково стежити за котом, особливо якщо він знаходиться в групі ризику. Варто пам`ятати, що у найважчих випадках каміння може повністю перекривати уретру. Це буде означає те, що тварина не зможе спорожнитися. Лікувати сечокам`яну хворобу котів і кішок і собак потрібно терміново, адже через тривалу затримку сечі відбуваються незворотні зміни в організмі. Доведено, що лише половина котів може пережити дводенну затримку сечі.

Як правило, лікування сечокам`яної хвороби передбачає виконання наступних кроків:

• видалення закупорки сечівника за допомогою катетеризації;
• вилучення каменів за допомогою хірургічного втручання;
• стабілізація загального стану пацієнта за допомогою встановлення одноразової внутрішньовенної крапельниці або крапельниці протягом 3-4 днів;
• застосування антибіотиків, сечогінних засобів, протизапальних, а в особливо тяжких випадках – серцевих препаратів та вітамінів.

Звичайно, час, за який вдасться вилікувати сечокам`яну хворобу, безпосередньо залежить від терпіння та наполегливості власника кота. Спосіб лікування визначається ступенем захворювання, розміром каміння, віком та станом кота. Але метою будь-якого методу є не що інше як видалення каміння з організму тварини.

За допомогою катетеризації можна вивести пісок та дрібне каміння. Для цього способу використовують катетер, який лікар вводить до сечового каналу.

За наявності великого каміння потрібно використовувати уретростомію, яка дозволить встановити стабільний отвір в уретрі для виведення уролітів.

Цистотомією називається розтин порожнини сечового міхура. Такі заходи вважаються прийнятними лише тоді, коли камені досягли таких величезних розмірів, що просто не можуть бути вилучені за допомогою менш небезпечних методів.

Для того, щоб тварина назавжди забула про наявність каменів, лікар має встановити найбільш ймовірну причину їх появи. Правильна діагностика - це не тільки крок до одужання, а й шанс уберегти улюбленця від можливих онкологічних захворювань.

Коли кіт перебуває на стадії лікування сечокам`яної хвороби, йому потрібно всіляко допомагати, особливо така допомога знадобиться для корекції та підтримання нормальної роботи систем організму. Важливо, щоб препарати підтримували кота в інтенсивній боротьбі з інтоксикацією, контролю функцій нирок і серця, недопущення переохолодження кота.

Профілактика

Відомо, що краще займатися профілактикою, ніж довгим і дорогим лікуванням. Серед профілактичних заходів найчастіше використовуються препарати, що провокують розчинення піску та каміння, сечогінні медикаменти, а також прийом великого об`єму рідини, який нормалізує обмін речовин у кота. Для абсолютного запобігання появі та розчиненню каменів у сечовому міхурі потрібно, щоб кіт харчувався спеціальним дієтичним кормом.

В основі профілактики сечокам`яної хвороби у котів лежить дотримання збалансованого раціону та обмеження в їжі для того, щоб не допустити ожиріння. За наявності схильності до утворення каменів у сечовому міхурі кота не можна годувати рибою.

Також необхідно регулярно проводити аналізи сечі, які дозволять призначити дієту та докладно описати необхідні профілактичні препарати. Якщо аналізи погіршуються, слід не затягувати з проведенням повторного курсу лікування.

На жаль, більшості тварин повністю подолати сечокам`яну хворобу. Той максимум, якого можна досягти — це абсолютний контроль над перебігом захворювання та відсутністю загострень закупорки уретри. У такому разі тварині можна дати шанс на довге та повноцінне життя.

Профілактику захворювання можна звести до щорічної диспансеризації здорової тварини. За наявності деяких проблем тварину можна поміщати в диспансер кожні півроку. Якщо тварина неодноразово зазнавала нападів хвороби, тоді потрібно обов`язково перебувати під наглядом ветеринара. Розумним кроком буде здавання загального аналізу сечі кожні три місяці.

Як бачите, для того, щоб уберегти тварину від сечокам`яної хвороби потрібно не так вже й багато - контролювати раціон та щоденний стан кота. Потрібно забезпечити максимальне комфортне існування улюбленця в домашніх умовах, але слідкувати за тим, щоб він вів максимально активний спосіб життя. Бережіть своїх котів і вони дадуть Вам відповідь любов`ю!