Сечокам'яна хвороба у котів: симптоми та лікування

Найпоширеніша і серйозна недуга, безпосередньо пов`язана з порушеннями в обміні речовин вихованця, - це сечокам`яна хвороба (МКЛ) або уролітаз. При несвоєчасному лікуванні коту може знадобитися хірургічне втручання, якщо, звичайно, господар встигне доставити домашнього вихованця до ветеринарного лікаря. Для сечокам`яної хвороби у котів характерне утворення піску та каміння в сечовому міхурі та нирках.

Якщо знати початкові симптоми, що вказують на розвиток цієї патології у пухнастого вихованця, операції можна уникнути та обійтися консервативним лікуванням та плановими відвідуваннями ветеринарної клініки. Цю хворобу також можна запобігти, якщо вчасно вдатися до профілактичних заходів. Так чи інакше, кожному власнику кота необхідно знати про причини виникнення, симптоми, профілактику, методи лікування сечокам`яної хвороби.

Причини сечокам`яної хвороби у котів

Сечокам`яною хворобою набагато частіше страждають самці, незалежно від того, кастровані вони чи ні. Незважаючи на досить поширену думку, некастровані коти схильні до виникнення уролітазу не менше, ніж їх стерилізовані побратими.

У котів, кастрованих до досягнення піврічного віку, МКБ протікає важче, оскільки відкладення набагато швидше забивають просвіт сечового каналу.

До основних причин появи цієї серйозної недуги у вихованця можна віднести:

• ожиріння;
• неправильне натуральне харчування (велика кількість риби та жирного м`яса);
• бюджетні корми низького класу;
• змішування натуральної їжі з сухими та/або консервованими готовими кормами (в одному годуванні);
• брак питної води;
• проточна нефільтрована вода;
• знижена активність вихованця;
• вроджені чи спадкові відхилення;
• різні інфекції (стафілокок, стрептокок)

Симптоми хвороби

Виявити розвиток цієї складної недуги на ранній стадії досить складно. Без своєчасно наданої допомоги, вихованець може загинути, тому поява характерних для цієї хвороби ознак та симптомів не можна ігнорувати. До симптомів, що вказують на розвиток МКЛ у кота можна віднести:

• пасивна, млява поведінка котика;
• часткову або повну відсутність апетиту;
• неспокійна поведінка при сечовипусканні (кіт не може випорожнити сечовий міхур з першої спроби, сильно напружується, кілька разів поспіль підходить до лотка);

Всі перераховані вище ознаки виявляються ще в початковій стадії хвороби, а при її розвитку у тварини можуть з`явитися більш серйозні симптоми, до яких відносяться:

• часте і хворобливе сечовипускання (вихованець нявкає в лотку, довго сидить у ньому);
• фарбування сечі в рожевий колір;
• сеча з домішкою крові та кров`яних згустків.

На цій стадії МКБ життя домашнього улюбленця перебуває під серйозною загрозою. Відкладення починають поступово переміщатися сечовивідними шляхами, а каміння застрягати в уретрі і закупорювати протоки. У сечовому міхурі кота починає також накопичуватися рідина, що веде до інтоксикації організму. Сечовий міхур починає розтягуватися, а живіт вихованця збільшується і стає болючим. У нормі вихованець повинен писати 1-2 рази на добу та якщо сечовипускання не відбувається дві доби поспіль, це смертельно небезпечно для кішки.

Діагностика МКЛ

Діагностика даного захворювання допомагає ветеринарному лікарю призначити грамотне лікування та вибрати курс необхідних препаратів, які господареві доведеться колоти або давати вихованцю для якнайшвидшого поліпшення його стану. Лікар робить повне обстеження, яке включає в себе аналізи сечі та крові, рентгенограму (для визначення розміру, форми каменів), ультразвукове дослідження (нирок та сечового) та хімічний аналіз каменів.

Види каміння та їх хімічний склад

Незважаючи на очевидність симптомів цієї хвороби, сам склад каменів може бути різним і саме його ветлікарю необхідно з`ясувати.

Виділяють відразу 4 види, а саме струвіти, цистини, урат амонію та оксалати кальцію. Струвіти складаються з фосфату, магнію або амонію і відносяться до розчинних каменів, а оксалати кальцію до нерозчинних і їх можна вилучити лише за допомогою хірургічного втручання. У самців, найчастіше утворюються струвіти, але в деяких випадках у них утворюються оксалати. Зустрічається також змішаний тип хвороби.

Методи лікування МКЛ у котів

Лікувати кішку від цієї складної недуги можна і в домашніх умовах, але лише під строгим контролем ветлікаря. Самостійно, без консультації спеціаліста намагатися вилікувати кішку не можна, оскільки безконтрольний прийом сечогінних препаратів може ще більше погіршити стан вихованця.

Для зняття спазму можна дати кішці Но-шпу, а при виявленні крові в сечі можна зробити вихованцю гомеопатичний укол Травматина, який допоможе полегшити хворобливі відчуття та загоює ранки. Це єдині препарати, якими можна лікувати кішку без консультації лікарем і вони спрямовані лише на полегшення болю, а не на порятунок від недуги. Схему лікування для кішки може розробити лише ветлікар, відштовхуючись від результатів обстеження вихованця.

Живлення при МКБ

Одну з головних ролей у лікуванні сечокам`яної хвороби у кішки грає, безперечно, коригування харчування. Якщо кішка харчується натуральною їжею, то господареві необхідно скласти спеціальний раціон для улюбленця. Дотримання режиму харчування необхідно в першу чергу. Кішка повинна їсти тричі на день і підгодовувати її в перервах між основними їдою не можна, залишки їжі в мисці потрібно обов`язково утилізувати. Питна вода має бути відфільтрованою і завжди свіжою. Хворій кішці необхідно багате питво і якщо пити вона виявляється, то потрібно розмочувати їжу.

Раціон вихованця також необхідно коригувати, виходячи з виду каміння, що утворилося у кішки. Наприклад, при струвітах кішку не можна годувати молочною продукцією та яйцями (жовтком). Раціон має переважно складатися з м`яса. Бажано спробувати напувати кішку підкисленою водою, додаючи в миску з питтям пару крапель лимонного або журавлинного соку.

При виявленні оксалатів, вихованцю в обмеженій кількості потрібно додавати до раціону рибу, варене нежирне м`ясо та яйця. Якщо раніше кішка вживала кислі фрукти чи овочі, їх потрібно виключити, як і продукти, збагачені кальцієм (печінка).

До раціону вихованця при МКБ більшість фахівців рекомендують включити і промисловий лікувальний корм. Деякі лікарі навіть рекомендують перевести вихованця з натуральної їжі спеціалізовані сухі або консервовані корми при МКБ. Якщо ж господар все ж таки хоче комбінувати натуральні продукти та лікувальний корм, то бажано не змішувати ці два види в один прийом їжі. Як і натуральна їжа, так і лікувальний корм повинен підбиратися залежно від виду каміння.

При струвітах коту необхідно купувати корм, що сприяє розчиненню каменів. До таких кормів відносяться Hills Prescription Diet Feline S/D та Eukanuba Struvite Urinary Formula. При оксалатах рекомендується годувати вихованця Eukanuba Oxalate Urinary Formula, а при змішаному типі Royal Canin Urinary S/O Feline.

Лікування МКЛ за допомогою медикаментів

Хірургічного втручання можна уникнути, якщо хвороба не перейшла у тяжку форму. Правильне харчування не може повністю вилікувати вихованця і йому необхідно, крім дієти, консервативна терапія. Медикаменти пописує ветеринарний лікар і, як правило, він призначає вихованцю курс антибіотиків. При сечокам`яній хворобі, ускладненій інфекцією, ветлікар може виписати прийом антимікробних препаратів. Як правило, курс таких препаратів становить близько тижня.

Антибактеріальні медикаменти, а саме уросептики активно впливають на сечостатеву систему домашнього улюбленця і при МКБ ветлікар рекомендує тижневий курс прийому.

При сильному зневодненні організму, вихованцю рекомендується прийом регідрону. Їм необхідно напувати кота незначними порціями, кожні 30 хвилин.

Показані при МКЛ та ін`єкції, які необхідно робити кішці для зняття запального процесу та спазму. Робити їх потрібно стільки, скільки порекомендує лікар і самостійно скасовувати чи продовжувати ін`єкції не варто.

Використання катетера

Якщо у кота сечовипускання не спостерігається протягом декількох днів, то доводиться вдатися до катетеризації. Для відведення рідини вводиться трубка до сечового каналу вихованця і в деяких випадках цей катетер залишають на пару днів.

Катетер потрібен при сильному набряку уретри та при камені великого розміру.

Після використання катетера необхідно зняти інтоксикацію, оскільки за той відрізок часу, коли сеча у вихованця не відходила, від отруєння могли постраждати нирки. Для цієї мети використовують крапельниці.

Оперативне втручання

Хірургічне втручання може знадобитися домашньому улюбленцю у таких випадках:

• каміння великого розміру, яке не вдається видалити за допомогою промивання;
• нерозчинні камені;
• закупорена утретра.

Існує 2 види операцій при сечокам`яній хворобі у котів, такі як уретростомія і цистомія. При уретростомії лікар робить невеликий отвір, щоб видалити камені. Заростання отвору не допускають до стабілізації стану вихованця. Цистотомія, як правило, більш складна операція і застосовується лише у дуже тяжких випадках. Лікар проводить розтин сечового міхура для видалення каменів. Потрібна дана операція, якщо каміння настільки великі, що видалити їх за допомогою інших способів неможливо.

Профілактика уролітазу

У деяких вихованців сечокам`яна хвороба виліковується повністю, але в більшості випадків, на жаль, недуга має хронічний характер. Щоб не допустити рецидиву хвороби та/або запобігти виникненню недуги, необхідно дотримуватися низки профілактичних заходів. Профілактика хвороби полягає насамперед у ретельному контролі кислотності урини.

Усіх кошенят, а не тільки самців, після досягнення однорічного віку, необхідно возити до клініки для здачі аналізів сечі, кожні півроку. Щоденний раціон домашнього улюбленця необхідно розділити на 2-3 прийоми їжі і не перегодовувати кота. Харчування кішки має бути не тільки збалансованим, а й поживним, а в мисці завжди має бути свіжа відфільтрована вода. Господар повинен стежити за тим, скільки рідини на добу випиває його вихованець і за необхідності оновлювати воду в мисці, попередньо споліскуючи її.

Слідкувати необхідно і за сечовипусканням кота. При рідкісному сечовипусканні, урина буває концентрованою. Розплідник повинен спорожнювати сечовий міхур не рідше 1 разу на добу, а найкраще двічі на день. Для того, щоб обмін речовин не почав сповільнюватися, коту необхідно більше рухатися. Господарю бажано щовечора грати з вихованцем, щоб він трохи побігав і розім`явся. Для годування можна використовувати спеціалізовані корми для профілактики сечокам`яної хвороби (Royal Canin Urinary Care). Такий корм особливо необхідний прооперованим та кастрованим вихованцям. За дотримання цих нескладних правил, пухнастий вихованець житиме довгим і щасливим життям.