Лікування та ознаки сечокам'яної хвороби у котів

Сечокам`яна хвороба – це поширене захворювання у котів, пов`язане з порушенням обміну речовин. Така серйозна патологія при несвоєчасному лікуванні може становити небезпеку для життя тварини. Щоб стабілізувати стан вихованця, необхідно підібрати спеціальну дієту та розпочати комплексну терапію.

Сечокам`яна хвороба є хронічне захворювання. Воно проявляється утворенням піску або каменів у нирках та сечоводах, а також сечовому міхурі. Спочатку сольові відкладення не даються взнаки, але вони поступово збільшуються в розмірах. В результаті навіть невелике каміння може пошкоджувати сечовивідні шляхи, що викличе у кота сильний біль. У деяких випадках відбувається закупорка сечоводів, через що спостерігається застій рідини та інтоксикація. Щоб полегшити стан тварини, буде потрібна екстрена допомога, інакше можливий летальний кінець.

Основні причини

Встановити точну причину появи такої патології практично неможливо. Найчастіше до хвороби у котів призводить неправильний спосіб життя, відсутність догляду та незбалансоване харчування.

Можливі причини:

• вроджена патологія розвитку сечостатевої системи, а також анатомічні особливості, включаючи вигнутий або занадто тонкий сечівник;
• погана за якістю питна вода, в якій представлено багато мінералів (саме тому не можна давати воду з-під крана);
• раціон, в основі якого представлена ​​недостатня кількість рідини;
• різні порушення у розвитку організму, через які обмін речовин уповільнюється;
• дисфункція травної системи;
• змішування або часте чергування натурального харчування та сухих кормів;
• регулярне годування тварини рибою або жирною їжею;
• використання неякісних кормів;
• постійне перегодовування, що призводить до ожиріння;
• недостатня рухова активність;
• травми тазових кісток;
• стрептококова, стафілококова та інші інфекції;
• новоутворення у сечостатевих органах.

Сечокам`яна хвороба та кастрація

Вважається, що МКБ найчастіше спостерігається у кастрованих котів, проте вчені з цією думкою не завжди згодні. У будь-якому випадку, якийсь зв`язок між сечокам`яною хворобою та кастрацією існує. Так, після видалення насінників гормональний фон кота змінюється. Він стає спокійнішим і втрачає інтерес до кішок, адже саме недостатня рухливість призводить до сечокам`яної хвороби.

Існує думка, що інтерес до протилежної статі коти замінюють пристрастю до їжі. Через це розвивається ожиріння, що є причинним фактором МКЛ. Щоб уникнути такої патології, необхідно давати котам низькокалорійну їжу у невеликій кількості. Також слід каструвати тварин, яким виповнилося мінімум півроку, а краще 8-10 місяців, оскільки при проведенні операції у ранньому віці сечовипускальний канал зупиняється у розвитку та залишається вузьким.

Основні ознаки сечокам`яної хвороби у котів

Якщо у тварини тільки почала розвиватися сечокам`яна хвороба, то вона діагностується досить складно, адже на ранній стадії симптоми слабо виражені. Як правило, кішка стає менш активною. Вона погано їсть і може відчувати дискомфорт під час сечовипускання. Однак такі ознаки характерні не тільки для сечокам`яної хвороби.

За відсутності лікування розміри та кількість сольових відкладень збільшуються. Згодом камені відокремлюються і переміщуються сечоводом. На цій стадії діагностування хвороби не викликає труднощів.

Поширені симптоми:

• під час сечовипускання тварина голосно нявкає, що пояснюється сильним болем;
• кішка часто сидить у лотку, оскільки відчуває позиви практично весь час;
• після того, як тварина сходить у туалет, в лотку можна помітити рожеві або червоні розлучення, що пояснюється наявністю частинок крові в сечі;
• сечовиділення може повністю припинитися, при цьому іноді спостерігається випадання прямої кишки;
• за допомогою пальпації вдається помітити, що живіт кішки став тугим;
• навіть найвихованіші вихованці починають ходити в туалет у недозволеному місці;
• коти ведуть себе метушливо і намагаються або привернути до себе увагу господаря, або сховатися в кут;
• у тварини спостерігається прискорене дихання;
• апетит у кішки практично відсутній.

Діагностика

При підозрі на сечокам`яну хворобу кота необхідно відвезти до ветеринарної клініки. Спеціаліст врахує всі симптоми, а також призначить спеціальні процедури. Для діагностики сечокам`яної хвороби використовується УЗД, рентген та обстеження осаду сечі. Також важливо визначити різновид сольових відкладень, адже завдяки цьому вдається підібрати відповідне лікування. Для більш точних досліджень використовуються рентгенівська дифракція та поляризована світлова мікроскопія.

Лікування

Якщо в ході обстеження було встановлено, що у кішки дійсно розвивається сечокам`яна хвороба, призначається комплексне лікування. Завдяки йому вдається зняти загострення та покращити стан тварини. При цьому враховується ступінь ураження, загальний стан кішки, стадія захворювання, а також стать та вік вихованця.

Для вирішення проблеми може використовуватись як консервативна терапія, так і хірургічне втручання. Іноді призначається виведення відкладень за допомогою катетера або видалення їх під наркозом.

Консервативне лікування

Різні процедури використовуються з метою відновлення відтоку сечі та усунення запалення. При цьому лікування спрямоване і на профілактику, що допомагає уникнути можливих ускладнень та рецидивів.

Кішці підбирають низку препаратів, які допоможуть відновити прохідність сечовивідних шляхів та усунути застій сечі. Так, призначається прийом спазмолітиків та седативних препаратів, включаючи баралгін та неотропін, антибіотиків та гомеопатичних засобів, а саме кантарісу та магнезії.

Після усунення нападу стан кота покращується. Щоб одужання настало швидше, використовується поперекова новокаїнова блокада. Також вихованця потрібно тримати у теплі.

Оперативне лікування

Для лікування сечокам`яної хвороби часто призначається видалення каменів. Якщо з якихось причин прийнято рішення про відмову від операції, можливий розвиток гострого пієлонефриту, гематурії, гідронефротичної трансформації та вираженого больового синдрому.

Залежно від деяких факторів фахівець призначає уретростомію або цистостомію. Перший варіант передбачає створення каналу для видалення сольових відкладень, а другий є серйозною порожнинною операцією. Її проводять у тому випадку, коли розмір каменів перевищує розмір уретри.

Після операції сечовипускання відновлюється, проте для нормалізації стану кішці додатково призначається курс антибіотиків та протизапальна терапія.

Дієта

Окрім лікування, ветеринар повинен призначити тварині особливу дієту. Вона вибирається з урахуванням порушення сольового обміну. Завдяки правильному живленню вдається відновити обмінні процеси та підтримувати гомеостаз.

Натуральне харчування

Якщо кішка харчується натуральною їжею, слід проконсультуватися з ветеринаром та підібрати певні продукти. Крім цього, призначається прийом вітамінів A та групи B . Їжу потрібно готувати безпосередньо перед годуванням. У раціоні кішки має бути відварене нежирне м`ясо, сир, варені яйця, морква, рис та сир.

Тваринам не можна давати свинину, рибу, ковбасні вироби, а також консерви. Їжа має бути негострою та нежирною.

Сухі корми

Якщо кішка харчується готовими кормами, слід віддавати перевагу спеціальним різновидам, призначеним для тварин з МКБ. У такій їжі представлено оптимальну кількість мінералів. Дешеві корми, що належать до економ-класу, купувати не можна.

Потрібно стежити за тим, щоб тварина вживала достатню кількість води. Якщо кішка п`є мало, то краще сухий корм заздалегідь замочувати або давати спеціальні консерви.

Профілактика

Навіть якщо лікування тварини було успішним, необхідно дотримуватися профілактичних заходів, що допоможе уникнути рецидивів. Йдеться про такі рекомендації:

• Правильне харчування, яке передбачає використання лікувальних кормів, створених спеціально для кішок з МКБ. Також можна давати натуральну їжу з огляду на всі рекомендації ветеринара.
• Контроль ваги вихованця. Кішка має важити не більше 4,5 кг.
• Фітотерапія із застосуванням сечогінних зборів.
• Використання відфільтрованої чистої питної води.
• Регулярні ігри з вихованцем.
• Проведення УЗД сечового міхура та нирок раз на півроку, а також регулярне здавання аналізу сечі.

Завдяки таким простим правилам вихованець залишатиметься активним та життєрадісним.

Сечокам`яна хвороба завдає кішкам безліч неприємних відчуттів. Більше того, у занедбаних випадках патологія призводить до летального результату. За наявності підозр на МКБ необхідно терміново проконсультуватися з ветеринаром, адже тільки своєчасне лікування, правильний догляд та збалансований раціон можуть повернути здоров`я коту.