Хламідіоз у котів

Як дізнатися про зараження кішки цією інфекцією? Чим небезпечний хламідіоз для котів? Які існують методи діагностики, способи лікування та заходи профілактики? Чи може хламідіоз передаватися від кішки людині? Відповіді на всі ці запитання шукайте у нашій статті.

Що таке котячий хламідіоз

Котячий хламідіоз викликають внутрішньоклітинні паразити Chlamydophila Felis. Дані паразити можуть жити на слизових оболонках дихальної, травної систем, а також статевих органів вихованця. З хламідіями складно боротися, тому що це щось середнє між бактеріями та вірусами.

Що роблять хламідії

Найчастіше, у дорослих кішок, хламідії викликають запалення слизової оболонки очей, рідше – носа та рота. Господарі можуть не відразу зрозуміти, що у вихованця небезпечна заразна хвороба. Зовнішні ознаки хламідіозу схожі на застуду та запалення очей (кон`юнктивіт).

Хламідії потрапляють в організм кішки і проникають всередину клітин слизових оболонок тварини. Потрапивши всередину клітини, паразити розмножуються бінарним способом і розносяться кровотоком по всьому котячому організму. У хламідій немає власного енергетичного обміну, тому вони не можуть довго існувати поза клітинами «свого господаря».

Латентна форма хламідіозу

У кішок із сильним імунітетом хламідіоз може тривалий час протікати у латентній (прихованій) формі. Паразити живуть в організмі вихованця, але не розмножуються. У таких тварин практично немає ознак інфекційного зараження. Вони активні, грайливі, з гарним апетитом. Латентна форма небезпечна своєю складною діагностикою і тим, що весь цей час тварина заразна і може заражати інших домашніх вихованців.

Гостра та хронічна форми захворювання

Гостра форма захворювання характеризується нетривалим (1-2 дні) підвищенням температури тіла тварини. Трохи пізніше у кішки з`являються респіраторні ознаки: почервоніння кон`юнктиви, виділення з очей, кашель та нежить.

Якщо до хламідіозу приєднається бактеріальна інфекція, очі починають гноїтися, на них утворюються кірочки. Зазвичай хвороба поступово прогресує: спочатку з`являються виділення з одного ока, через 2-3 тижні - з другого. Без лікування гостра форма переростає у хронічну.

Для хронічної форми хламідіозу характерне часте повторення кашлю і нежиті, тривала сльозогінність. Щоб вчасно виявити небезпечну заразну хворобу, не лікуйте застуду самостійно, покажіть кішку ветеринару.

Група ризику

У групі ризику цього захворювання:

1. Кошенята у віці 5 – 12 тижневого віку.
2. Нащадок від кішок, заражених хламідіями.
3. Тварини, які у притулках.
4. Кішки та кошенята в розплідниках.
5. Тварини, які бувають на вулиці.
6. Кішки, що контактували з бездомними тваринами.
7. Кішки, що харчуються гризунами. Миші та щури можуть бути переносниками хламідіозу.
8. Тварини з ослабленим імунітетом.

Способи зараження хламідіозом

Домашні кішки можуть заразитися хламідіозом декількома способами:

1. Контактним:

• кошенята від хворої матері;
• домашні кішки від бездомних тварин;
• під час полювання на птахів та гризунів;
• контакт з калом та сечею хворої тварини;
• через предмети догляду (нашийники, повідці, підстилки, миски);
• через взуття, одяг та руки людини, яка мала контакт із зараженою кішкою.

1. Повітряно-краплинним:

• кішки в притулках та розплідниках;
• на прийомі у ветеринара;
• під час прогулянки та поїздки громадським транспортом;
• від інших заражених домашніх вихованців.

1. Аліментарним:

• через їжу.

1. Половим:

• під час в`язання.

У зовнішньому середовищі хламідії живуть до півтори доби.

Знищують мікроскопічні паразити:

• окріп (за 1 хвилину);
• перекис водню;
• фенол;
• хлорамін;
• гідрохлорид натрію;
• етанол (70%);
• ультрафіолетове (сонячне) випромінювання.

Інкубаційний період

Прихований (інкубаційний період) хламідіозу становить від 3 до 10 днів. У цьому полягає підступність захворювання - заражена кішка небезпечна для оточуючих ще до появи перших клінічних симптомів захворювання.

Чим небезпечний хламідіоз для котів та кошенят

Захворювання небезпечне тим, що має багато серйозних ускладнень. Тип ускладнення залежить від того, які органи кішки заражені хламідіями.

1. Органи зору (очі) - катаракта, запалення рогівки ока-кератокон`юнктивіт, сліпота на одне або обидва очі.
2. Статеві органи - безпліддя у котів і котів, мертвонароджені кошенята, нежиттєздатне потомство, передчасні пологи та аборти.
3. Дихальні органи – хронічне запалення легень, набряк легенів, летальний кінець.
4. Органи ШКТ – дисбактеріоз.

Симптоми хламідіозу у котів

На початкових стадіях захворювання протікає безсимптомно. Перші ознаки з`являються через 1-2 тижні після зараження. Основні симптоми котячого хламідіозу такі:

При ураженні органів зору:

• почервоніння і набряклість слизової оболонки очей (може бути вражене одне око або відразу обидва);
• поява так званого "третього століття" на оці, в нормі, коли у кішки розплющені очі його не видно;
• виділення з очей - спочатку рідкі, а потім зеленого або жовтого кольору;
• світлобоязнь;
• постійно закриті очі у кішки.

При ураженні дихальних шляхів:

• виділення слизу з носа;
• чхання;
• кашель;
• задишка;
• хрипке дихання;
• підвищення температури;
• млявість, апатія та втрата апетиту – ці симптоми найчастіше виявляються у кошенят.

При ураженні статевих органів:

• густі витікання з вульви;
• прискорене сечовипускання;
• народження мертвонародженого приплоду.

Важливо!

Шлунково-кишкова форма захворювання протікає абсолютно безсимптомно. Кішка без клінічних ознак є заразною і виділяє хламідії у зовнішнє середовище із сечею та калом.

Читайте також: Хвороби очей у кішок

Діагностика хламідіозу котів

Патологія відноситься до важко діагностованих. Основна причина цього полягає в тому, що клінічна картина хламідіозу схожа з багатьма іншими інфекційними та неінфекційними захворюваннями. До того ж, у кішок з ослабленим хламідіями імунітетом може протікати одночасно кілька інфекцій.

Для точної діагностики проводяться такі дослідження:

• береться мазок з кон`юнктиви, що відправляється на бактеріологічний посів у лабораторію для визначення збудника захворювання;
• аналіз крові для визначення відсутності або наявності антитіл до Chlamydophila Felis;
• лабораторне дослідження змивів з очей, носа та статевих органів;
• тестування зіскрібків з кон`юнктиви на ДНК та хламідійні антигени.

Лікування

Лікування хламідіозу у кішок – це комплексна терапія з тривалим курсом прийому антибіотиків. Схему лікування призначає ветеринарний лікар – самостійне лікування без лікарських рекомендацій неприпустимо!

Всі терапевтичні заходи можна виконувати в домашніх умовах, якщо у хворої кішки немає ускладнень на легені. Хворого вихованця обов`язково ізолюють від інших свійських тварин. Іншим вихованцям проводять аналогічну терапію, навіть якщо вони не мають клінічних симптомів хламідіозу.

До повного одужання вихованця може пройти 3-4 тижні. Застосування призначених ліків слід продовжувати ще близько 7-10 днів після повного зникнення симптомів, щоб уникнути рецидиву (повторення спалаху захворювання). Недотримання термінів лікування призводить до того, що хламідії виробляють стійкість до лікарських засобів. Після завершення курсу лікування проводиться контрольний аналіз на хламідіоз.

Важливо: кошенята важко переносять хламідіоз, якщо його вчасно не діагностувати та не лікувати, то захворювання може спричинити пневмонію зі смертельним результатом.

Ліки від хламідіозу

У комплексній схемі лікування патології використовується комбінація з препаратів-антибіотиків перорального та ін`єкційного застосування, імуномодуляторів, лактобактерій та місцевих антисептиків та антибіотиків.

Антибіотики

Найкраще справляються з інфекцією антибіотики тетрациклінового ряду:

• Тетрациклін.
• Доксициклін.
• Метациклін.
• Міноциклін.

Також лікар може призначити антибіотик із фторхінолонового ряду, які не навантажують хворі нирки

• Ципрофлоксацин.
• Левофлоксацин.
• Енрофлоксацин.

Рідше використовуються:

• Еритроміцин.
• Лівоміцетин.

Важливо!

При прийомі антибіотиків тетрациклінового ряду враховуйте, що препарати, що містять залізо, кальцій і магній, можна давати або за дві години до прийому антибіотика або після.

Лактобактерії

При призначенні антибіотиків бажано весь курс лікування давати тварині препарати, що містять лактобактерії, щоб запобігти дисбактеріозу. Якщо лікар виписав антибіотики у таблетках – прийом лактобактерій обов`язковий!

Ветеринари найчастіше призначають:

• Лактобактерин.
• Лінекс.
• Лактобіфадол.
• Лактоферон.
• Лактобіфід.

Очні мазі та краплі

Перш ніж застосовувати мазі та краплі, очі тварини очищають від гною та сухих скоринок тампоном змоченим у фізрозчині або відварі ромашки. Для очищення кожного ока застосовують свій тампон.

У комплексній терапії хламідіозу застосовують тетрациклінову та еритроміцинову мазі. Їх закладають за нижню повіку кішки 2-3 рази на день протягом 7-10 днів.

Очні краплі:

• Лівоміцетинові. Закопують по одній краплі в кожне око до 4 разів на день протягом тижня.
• «Декта 2». По 2-3 краплі в кожне око протягом 3-5 днів.
• "Барс". Застосовують для промивання уражених очей та знеболювання перед тим, як обробляти лікарськими засобами.
• «Іріс». Використовують для промивання хворих очей від засохлих скорин. Як лікувальний засіб закопують по 1-2 краплі в кожне око протягом 3-5 днів.

Імуномодулятори

Імуностимулюючі засоби призначають при тривалому курсі лікування. Ветеринари найчастіше призначають:

• Імунофан. Ін`єкційний препарат. Існує дві схеми застосування: три ін`єкції (1 мл. на тварину) через день або один раз на тиждень протягом місяця.
• Гамавіт. Призначають 1-3 ін`єкції (0,1 мл./кг.) на тиждень протягом місяця.
• Фоспреніл. Ін`єкції (0,2 мл./кг.) роблять 1 раз на добу протягом трьох днів.
• Максідін. По дві ін`єкції (0,5 мл./5 кг.) на добу від двох до п`яти днів.

Крім вищезгаданих препаратів лікар може призначити загальнозміцнюючі препарати та вітаміни.

Якщо вихованець відмовляється від їжі, виснажений чи зневоднений, то проводиться інфузійна терапія – введення глюкози через крапельницю.

Профілактика хламідіозу у котів

Щоб уберегти свого вихованця від такого підступного захворювання, потрібно дотримуватися простих правил:

1. Дотримуватися гігієни – мити руки після повернення з вулиці, проводити ретельне прибирання території проживання кішки.
2. Не допускати контакту вихованця з іншими кішками, птахами, гризунами. Особливо потрібно уникати контакту з дикими та бездомними тваринами.
3. Не відпускати тварину на самовигул.
4. Зміцнення імунітету. Якщо є потреба – зробити щеплення від хламідіозу.
5. Не пропускати регулярні профілактичні огляди у ветеринара.
6. Зміцнювати імунітет кішки.
7. Проводити вітамінізацію тварини.
8. Стежити за раціоном. Не дозволяти підбирати їжу на вулиці.
9. Не користуватися чужими предметами догляду (нашийники, гребінці, лежанки) та іграшками.
10. Не допускати в`язку хворих вихованців. Перед спарюванням проводити аналіз на хламідіоз.

Вакцинація від хламідіозу

Вакцинація не гарантує 100% захисту від зараження хламідіями, але зменшує серйозність симптомів і полегшує лікування. У щеплень від цього захворювання багато серйозних побічних ефектів: кульгавість, втрата апетиту, лихоманка, депресія, летаргія. Тому їх не роблять у рамках графіка стандартної вакцинації.

Ветеринари призначають вакцини від хламідіозу тільки у випадках високої небезпеки зараження: спалах захворювання в районі проживання тварини, необхідність знаходження вихованця з іншими кішками, в розрахованих на багато користувачів середовища (притулки, розплідники).

Популярні вакцини:

1. Katavac Chlamydia (США) – найкраща вакцина від хламідіозу.
2. Пуревакс RCPCh (Франція).
3. ХламіКон (Росія).
4. Мультіфел-4 (Росія).
5. Нобівак FORCAT (Нідерланди).
6. Fel-O-Vax (США).

Вакцинація кошенят проводиться при необхідності у віці 8-10 тижнів, повторне щеплення проводиться через 3-4 тижні. Тривалість імунітету після щеплення – 1 рік.

Чи небезпечний котячий хламідіоз для людини

Ризик зараження людини від хворої кішки незначний, але існує. При зараженні від тварини людина хворіє на хламідійний кон`юнктивіт. Захворювання швидко лікується антибіотикотерапією.

У групі ризику:

• маленькі діти;
• люди похилого віку;
• люди з ослабленим імунітетом.

Щоб не заразитися від хворого вихованця стежте за чистотою в будинку, регулярно робіть вологе прибирання, дезінфекцію, мийте руки після контакту з кішками, не допускайте тісного контакту з твариною, наприклад віч-на-віч.

Історії власників

Микола: «Наш ветеринар довго відмовляв нас від щеплення від хламідіозу. Він сказав, що ветеринари роблять цю вакцину лише у крайніх випадках. Зазвичай, коли є загроза епідемії. Таке можливо у заводчиків, якщо захворіла одна тварина, можуть заразитися всі.

У нас вдома живуть два коти та кішка. Ми їх не прищеплювали ніколи від хламідіозу, доки не взяли у притулку ще одне кошеня. Він виявився носієм хламідій. Коли у нас захворів один кіт, ми відразу почали лікувати його, а іншим зробили щеплення Katavac Chlamydia. Лікар сказав, що це найкращий препарат для вакцинації. Забув сказати, спочатку взяли аналізи у всіх тварин, щоб переконатися, що вони здорові. Хворим тваринам щеплення від хламідій робити не можна».

Маргарита: «Ми підібрали кота на вулиці, він був худий і брудний. Навколо очей були гнійні скоринки і з них текли сльози. Відмили бідолаху, погодували, а наступного дня віднесли його до ветеринарної клініки. Хотіли перевірити, чи не хворий він на щось. Лікар зробив аналізи та сказав, що у кота хламідіоз. Нам одразу призначили антибіотик тетрациклін 20 мг./кг. у таблетках тричі на день протягом місяця.

Для обробки очей виписали тетрациклінову мазь (1%) із звичайної аптеки. Її ми закладали в кожне око 4-5 разів на день. Перед тим, як закласти мазь, ми промивали очі відваром ромашки. Крім цього, ми возили кота на уколи, лікар призначив Тілозін у дозуванні 0,2 мл./кг. Один раз на день протягом тижня. А останнього тижня курсу тетрацикліну стали колоти Гамавіт по 0,5 мл./кг. Лікування тривале, але в результаті ми здали аналізи, і лікар сказав, що наш кіт здоровий».

Відео: