Хламідіоз у котів

Збудник хламідіозу починає розмножуватися на поверхні слизової оболонки верхнього відділу системи дихання. Збудники дуже швидко також поширюються на слизові оболонки шлунка та кишечника. Інкубаційний період становить приблизно тиждень і вважається найдовшим у порівнянні з наявними хворобами системи дихання котів.

Ветеринарам вдалося з точністю визначити ті фактори, що сприяють виникненню хламідіозу:

• наявність супутніх інфекцій у комбінації з іншими патогенними респіраторними хворобами;
• ігнорування введення вакцини проти збудника хламідіозу;
• ситуація, при якій в одному приміщенні міститься кілька кішок, наприклад у притулках та готелях.

А тепер зробимо висновки з перерахованого вище. Хламідіоз у котів впливає не тільки на системи органів зору та дихання, але й на функціональність шлунково-кишкового тракту та на здоров`я репродуктивної системи. Остання інфекція особливо небезпечна для кішок, оскільки проявляється без клінічних ознак, але часто спричиняє не тільки інфекцію плода, але й аборт.

На щастя, хламідіоз не дуже поширений серед цих милих тварин, лише 10% кішок виявляються хронічними носіями інфекції. Справжні інциденти раптового спалаху хвороби трапляються вкрай рідко і вражають в основному зовсім маленьких кошенят. Доведено, що схильність до лінії генетики чи породи немає.

Як визначити те, що кошеня захворіло на хламідіоз? Захворювання видно відразу, оскільки поверхня очного яблука покривається гноєм, а дихання малюка стає дуже прискореним. Найбільш сприйнятливим віком для виникнення захворювання є вік від місяця до півроку.

Зазвичай видимих ​​зовнішніх ознак інфікування кішки бактерією хламідії немає. Явний хламідіоз може проявлятися як спільна інфекція за наявності інших хвороб:

• відсутність апетиту та спраги у кішки;
• стрімкий розвиток кон`юнктивіту, особливо грануляційного, що починається як односторонній, але незабаром поширюється на обидва ока;
• страх світла, сльозотеча, спазми і змикання повік, ефект червоних очей;
• поява утрудненого дихання, риніту та чхання;
• на тлі вищеперелічених симптомів може з`явитися пневмонія з наступними хрипами та кашлем;
• лихоманковий стан, підвищення температури тіла;
• накульгування на всі лапи;
• утруднена рухливість;
• недостатня вага, авітаміноз та повне виснаження організму.

Лікування хламідіозу у котів

Перед тим, як розпочати лікування хламідіозу, необхідно провести точну діагностику організму, поки не з`ясується на всі сто відсотків те, що лікувати потрібно саме це захворювання. Власника повинен насторожити той факт, що ветеринар легко поставив діагноз на підставі загального огляду і без проведення інших допоміжних експертиз. У цьому випадку слід звернутися до більш кваліфікованого ветеринара. Якщо є хоча б найменші підозри на це захворювання, то ветеринар просто повинен взяти матеріал для лабораторного аналізу. Матеріал береться з області очей, поверхні носа та слизової оболонки органів сечостатевої системи.

При підтвердженні діагнозу характер лікування визначається індивідуальним станом здоров`я кішки. Усі медикаменти, дозування, а також схема прийому завжди призначається лише в індивідуальному порядку. Якщо вихованець прийматиме ліки, слідуючи загальній схемі, то шанси на швидке одужання знижуються в рази. Основою будь-якого лікування є призначення відповідного антибіотика та антисептичних засобів для обробки уражених областей, найчастіше носа та очей. Ефективність лікування котячого хламідіозу залежить від якісного проведення імунотерапії. При ослабленому імунітеті навіть адекватне лікування не може дати позитивних результатів.

Звичайно, найкращим способом позбавлення хламідіозу у кішок є не лікування, а попередження хвороби за допомогою антибіотиків. Деякі рекомендації дуже прості та вимагають елементарного дотримання правил гігієни тварини, обмеження контактів з можливими носіями недуги, і що найважливіше – необхідно подбати про регулярну вакцинацію улюбленця. Звичайно, щеплення від хламідіозу не є обов`язковими, але якщо слідувати щорічній вакцинації, то можна досягти непоганих результатів і не приносити незручностей зі здоров`ям тварини.

Здорово допомагає боротися з хламідіозом рання діагностика захворювання, яка можлива при регулярному проведенні профілактичного обстеження кота. Цей пункт є обов`язковим для тих особин, які беруть активну участь у світському житті, активно відвідують виставки та беруть участь у продовженні роду. Більш того, для забезпечення здорового виведення, необхідно переконатися в тому, що у кота відсутні інфекції такого типу.

Говорять, що природний імунітет до мікробів хламідії присутній, хоч він і незначний. На жаль, він дуже рідко захищає кішку від збудника недуги. Навіть якщо тварині вдалося подолати хламідіоз, то імунітет до захворювання все ж таки не утворюється. Яку б вакцину не вибрали, жодна вакцина не може дати абсолютного захисту від розвитку хвороби. У період проведення лікарських заходів слід обмежити кота від контактів з іншими тваринами.

Чи передається хламідіоз від кішки до людини

Хламідіоз належить до розряду зоонозних захворювань, тобто тих недуг, які можуть стати провокаторами очних інфекцій у людини. Дуже часто ці хвороби передаються від кота до власника. Якщо у Вашого кота було виявлено хламідіоз, тоді не потрібно боятися або намагатися позбавитися вихованця. Ви ж розумієте, що кинути хвору тварину — це як мінімум неетично та непробачно.

До того ж, хламідіоз — це не смертельний діагноз, його можна позбутися, дотримуючись усіх рекомендацій ветлікаря. Важливий момент – це виключення будь-яких контактів Вашого кота з іншими представниками котячого світу. Це необхідно для того, щоб не допустити повторного попадання збудника на слизові оболонки очей, носа та рота.

Як правило, зараження котячим хламідіозом відбувається повітряно-краплинним, контактним та статевим шляхом. Якщо проведення лікування виявилося некваліфікованим або мікроби хламідіозу виявили нечутливість до медикаментів, то після курсу терапії необхідно буде здавати контрольні аналізи.

Єдиним достовірним методом, що дозволяє встановити діагноз на будь-якій стадії хламідіозу, є метод полімеразної ланцюгової реакції. Його важливо проводити хоча б раз на рік, адже кішки відрізняються схильністю до приховування симптомів.

Правду кажучи, будь-яка людина має всі шанси зараження хламідіозом від кішки. Але цей ризик перебуває в низьких межах, адже інфекція потрапляє лише до організму людей, у яких імунітет ослаблений.

Як Ви розумієте, за здоров`я свого вихованця потрібно боротися. Коли Ваш кіт ще зовсім маленький, потрібно доглядати його з особливою обережністю. Головне — щоб кошеня було веселе, грайливе, мало хороший апетит, а його слизові оболонки — чисті і не містили гною. Слідкуйте за своїм вихованцем, і тоді він відповість Вам любов`ю та вірністю!