Лікування та ознаки абсцесу у собаки

У просторіччі абсцес називають гнійником. Розвиваються гнійники або під шкірою або у внутрішніх органах.

Абсцес може досягати величини курячого яйця.

Чинники виникнення

Незважаючи на величину поразки, недуга відрізняється стрімким розвитком.

За рахунок швидкого прогресування швидко розвивається пухлина, далі відбувається розпад ураженої тканини та потрапляння патогенних мікроорганізмів. Дані хвороботворні мікроби дуже швидко поширюються по крові, і процес загострюється, а гнійник збільшується. Основна причина виникнення патології – механічна дія: рани, травми, забиття.

Рани можуть бути причиною розвитку пухлини.

Причини прогресування захворювання

Прогресування захворювання відбувається з наступних причин:

• неналежний догляд;
• бійка з іншими собаками;
• аварія;
• жорстоке поводження;
• травми під час спарювання;
• ускладнення медичних процедур – уколи, крапельниці, хірургічне втручання.

Бійка є причиною прогресування хвороби.

Внаслідок ігнорування проблеми виникає ризик подальшого зараження та ураження внутрішніх органів, що в результаті призводить до ускладнень та можливого летального результату.

Симптоми та ознаки

Ознаки захворювання виявляються згідно з причинами, що спровокували його появу.

• Абсцес септичного характеру виникає внаслідок некрозу, який спровокували мікроби.
• Асептична поразка починається внаслідок некрозу, який викликали токсичні речовини або наслідки інфаркту.

Мікроби провокують некроз тканини.

Види

З вигляду хворобу поділяють на доброякісний та злоякісний абсцес.

• Доброякісне зараження настає після ін`єкцій, щеплень внаслідок влучення інфекції в місце проколу. У цьому випадку спостерігається припухлість, гіперемія. Усередині горбка знаходиться гнійний ексудат, живі лейкоцити, стафілококи малої вірулентності.
• Злоякісний вигляд буде виглядати у вигляді червоної припухлості, пухкої на дотик, при пальпації відчувається незначна флуктуація. У цьому випадку всередині буде гній рідкої консистенції, гнилостного бактерії або гнійного походження і анаеробні бактерії.

При злоякісному вигляді абсцесу утворюється червона припухлість.

Температура собаки

Крім іншого, патологія поділяється і за присутньою місцевою температурою.

Холодний абсцес частіше спостерігається у старих собак.

• Гарячий гнійник виглядає почервонілою припухлістю, хворобливою і гарячою на дотик. Подібний «нарив» відрізняється стрімким прогресуванням та формуванням, нерідко відбувається мимовільне розтин.
• Що стосується холодного абсцесу, то найчастіше такий тип властивий старим собакам, у яких знижений імунітет. Характеризується повільним протіканням, слабо і довго формується, на дотик майже не відчувається. Відзначається лише невеликою припухлістю та хворобливістю. Мимоволі ніколи не розкривається, що передбачає застосування хірургічного втручання.

початкова стадія

Початкова стадія захворювання виявляється у появі на шкірі вихованця ущільнення, що відрізняється хворобливістю.

На початковій стадії захворювання утворюється ущільнення на шкірі.

Потім це ущільнення росте в розмірах, поступово проявляється почервоніння. Якщо має місце гарячий тип, то у хворій ділянці відчувається при пальпації підвищення температури. Через деякий час ущільнення ще збільшується в розмірах і стає м`яким на дотик. У деяких випадках можна відчути флуктуацію. Якщо гнійник підшкірної локалізації, то за кілька днів він мимоволі розкриється.

Глибока локалізація

Абсцес глибокої локалізації візуально важко помітити. Запідозрити цю патологію дозволяє поведінка тварини, що змінилася.

У цей період вихованець стає млявим, поступово слабшає, не виявляє інтерес до навколишнього. Подібний стан собаки триває кілька днів, при цьому інших видимих ​​симптомів не спостерігається.

У період глибокої локалізації собака стає млявою і слабкою.

Грижі та гематоми, на відміну від абсцесу

При постановці діагнозу слід відрізнити абсцес від грижі або гематоми.

Щоб не прийняти гнійник за подібні патології, слід знати, що гематома не має чітких меж і стінок, а у грижі при пальпації промацується отвір, наповнений м`яким вмістом. Крім того, грижа за місцем локалізації, як правило, знаходиться в пахвинній або черевній ділянці. Для точної діагностики допускається рентгенографія, лабораторне дослідження крові, пункція гнійника щодо визначення характеру вмісту. Пункція при гематомі покаже кров, при пухлини – відсутність ексудату, при абсцесі – гнійний вміст.

Грижа у собаки.

Лікування собаки

Як правило, лікування дозрілого гнійника полягає в хірургічному розтині.

1. Не дозрілий горбок дають кілька днів на дозрівання і потім розкривають. Дозрілий «нарив» розкривають, при цьому роблять прокол і дають гною витекти.
2. Далі лікар промиває порожнину рани антибактеріальними засобами, якщо є необхідність - ставить дренаж, накладає пов`язку, що фіксує.
3. Якщо поразка доброякісна, можна накласти пов`язку з іхтіоловою маззю, листом столітника, маззю Вишневського.
4. Обробляють порожнину тривідсотковим розчином перекису водню.
5. Глибокий канал закладають антисептичною маззю. Доцільно призначати антибіотики, щоб уникнути поширення інфекції.

При доброякісному ураженні можна використовувати мазь Іхтіол.

Хірургічне втручання

Злоякісна освіта лікується лише хірургічним шляхом, не можна допускати мимовільне розтин. Лікування та подальший догляд призначає лише лікар.

Злоякісна освіта усувається хірургічним шляхом.

Відео про абсцес параанальних залоз