Лямбліоз у собак
Зміст
Зараження організму собаки одноклітинними паразитами Lamblia canis називається лямбліозом. Хвороба локалізується у дванадцятипалій кишці. За відсутності лікування лямблії поширюються по всьому організму, завдаючи серйозної шкоди здоров`ю вихованця. Діагностика патології ґрунтується на виявленні лямблій в аналізі калу та зборі анамнезу. У статті будуть розглянуті особливості зараження та перебігу хвороби, способи лікування та профілактики.
У зовнішньому середовищі або за будь-яких несприятливих умов клітина покривається щільним, захисним шаром — цистою. Це своєрідна адаптація мікроорганізму до згубних факторів ззовні. У формі цисти клітини можуть існувати тривалий час: до 90 діб у природних водоймах та до 60 діб у вуличних калюжах та інших скупченнях води. Знищуються вони лише впливом високих температур.
Увага! Зараження собаки відбувається шляхом попадання цисти через ротову порожнину. У кишечнику тверда оболонка клітини розпадається і лямблія виходить назовні.
Способи зараження
Навколишнє середовище кишить цистами лямблій. Заразитися можна скрізь:
- на прогулянці (якщо собака п`є воду з калюж та водойм та їсть із землі);
- будинки (за відсутності належної гігієни мисок для харчування вихованця та місця для відпочинку);
- через занижену їжу.
Можлива передача інфекції від однієї тварини до іншої, якщо вони перебувають у тісному контакті. Лямблії активно виділяються зі слиною та фекаліями, осідають на шерсті у вигляді цист. Під час прогулянок намагайтеся обмежувати контакт вихованця з бездомними собаками та цуценятами.
Чинники, що спричиняють зараження
Атака цистами лямблій організму собаки відбувається щодня, але не всі тварини хворіють. Сприйнятливість вихованця до збудника хвороби обумовлена:
- імунодефіцитом (нестачею вітамінів та мікроелементів в організмі собаки);
- супутніми хворобами, що послаблюють захисні сили;
- порушенням мікрофлори кишечника.
У нормі кишечник собаки повинні заселяти грам - негативні бактерії, існування яких підтримується правильною дієтою, яка переважно складається з білків тваринного походження (м`яса, риби, птиці). Якщо раціон змінено, в їжі переважають вуглеводи, то природа бактерій у кишечнику змінюється з грам – негативних на грам – позитивні. Такі клітини не здатні протистояти лямбліям. Більш того, вони формують сприятливе середовище для їхнього розмноження.
При нормальному функціонуванні організму собаки цисти, що потрапили, розщеплюються і гинуть. Залишки виводяться з калом і не є небезпечними для навколишнього середовища.
Процес розвитку хвороби
Після проникнення лямблій у дванадцятипалу кишку та вивільнення клітин з цист, вони прикріплюються за допомогою присосок до ворсинок кишечника, відповідальних за всмоктування перетравленої їжі у кровотік. Насамперед порушується саме цей процес. Лямблії споживають усі поживні речовини, що викликає у тварини авітаміноз.
У сприятливих умовах клітини розмножуються швидко. Кожні кілька хвилин лямблія ділиться навпіл і утворює нову особину, що присмоктується до ворсинок кишечнику. Розвивається виснаження тварини.
Коли кількість особин паразита досягає свого максимуму, вони починають поширюватися через кровотік до інших органів.
Відбувається системне інфікування. Стінки кишечника при цьому стоншуються, він втрачає свою здатність до вироблення речовин для повноцінного перетравлення їжі. Велика кількість лямблій, що потрапили в кров, викликає сильні порушення в роботі імунітету і алергічні реакції. Собака стає сприйнятливою до будь-якої інфекції, на яку вона б не захворіла у здоровому стані.
Важливо! Загибель вихованців від лямбліозу відбувається через зараження іншими небезпечними хворобами. Самі паразити загрози життю не представляють.
Симптоми хвороби
Клінічна картина зараження лямбліями включає кілька стадій.
Таблиця 1. Стадії лямбліозу
Стадія п/п | клінічна картина | Рівень ураження організму |
---|
- млявість, відсутність апетиту-
- хворобливий вигляд-
- алергічні реакції шкірного типу (висипання, свербіння)-
- розлади травлення: метеоризм, пронос, що чергується із запором, блювання-
- відрижка, білий наліт мовою, підвищене слиновиділення
Увага! Часто господарі плутають загострення лямбліозу з харчовим відправленням і не звертаються до ветеринара. Відвезти собаку на прийом у ветлікарню необхідно.
Діагностика
Діагностика проводиться на підставі клінічної картини хвороби. Ветеринар робить припущення щодо наявності паразитів в організмі і спрямовує вашу собаку на наступні аналізи:
- аналіз калу;
- зішкріб з анального отвору;
- аналіз крові на наявність лямблій.
У калі шукають цисти та сліди паразитів. Аналіз береться неодноразово із проміжком у кілька днів. Це необхідно для отримання достовірних даних, які не завжди цисти можна виявити з першого разу. Аналіз крові – це найнадійніший спосіб визначення інфекції в організмі, але він трудомісткий і потребує додаткового часу. У крові за допомогою спеціальних хімічних речовин виявляється наявність антитіл проти лямблій. Їхня наявність у великій кількості говорить про присутність хвороби.
Паралельно проводиться ендоскопія кишечника, береться зразок стінки дванадцятипалої кишки. Це необхідно для виявлення глибини ураження тканин паразитами. Про те, що являє собою ендоскопія для собак і як вона проводиться на тваринах, можна прочитати нижче.
Лікування
Лямбліоз лікується протипротозойними засобами. Це речовини, спрямовані на знищення одноклітинних мікроорганізмів. Можуть використовуватись препарати, призначені для людей:
- «Метронідазол»-
- "Макмірор";
- "Альбендазол";
- Орнідазол»-
- «Немозол».
«Метронідазол» один із найефективніших препаратів, але тваринам він призначається рідко – лише за відсутності ефективності від лікування іншими ліками. Ветеринари віддають перевагу «Орнідазолу», він має гарну ефективність у поєднанні з задовільною переносимістю лікування собакою. Можливі незначні прояви апатії та відсутності апетиту з боку вихованця.
"Немозол" переважно призначається цуценям. Його дія відрізняється м`якістю, також ліки зручні для застосування. Давати препарат необхідно лише 2 рази. Одноразова доза розраховується виходячи з пропорції 25 мг на 1 кг ваги. Інші ліки даються протягом 5 днів. Метронідазол дається в кількості 22 мг 1 кг ваги собаки, а Орнідазол дозується ветеринаром індивідуально.
Паралельно рекомендується давати тварині пробіотики. Це лікарські засоби, що містять бактерії мікрофлори кишечнику. Нормалізація її складу допоможе собаці ефективно боротися з інфекцією та убезпечити себе від її повторного виникнення. Пробіотики також допоможуть усунути метеоризму, розлади випорожнень та болі в животі.
Гігієна під час лікування
У процесі лікування приділяйте особливу увагу дотриманню правил гігієни у будинку. Цисти, що виділилися, можна знищити тільки окропом або 70-тиградусною гарячою водою. Її вплив повинен тривати не менше 10 хвилин. Кип`ятіть щодня миски собаки та іграшки, стирайте килимок, на якому вона спить у гарячій воді і мийте вихованця після кожного походу в туалет. Підлоги бажано щодня обробляти розчином хлорки у підігрітій воді.
Відео - Лямбліоз у тварин
Прогноз та ускладнення
Прогноз лікування завжди сприятливий, якщо хвороба не ускладнена іншою інфекцією. Ліки від лямбліозу мають високу ефективність і при проходженні повноцінного курсу дають хороші результати. Дотримання правил гігієни та режиму харчування допоможе уникнути у майбутньому повторного зараження та посилить ефект медикаментозної терапії.
За відсутності терапевтичних заходів можуть виявитися такі ускладнення:
- тяжкі форми алергії;
- імунодефіцит (ослаблення захисних сил організму внаслідок відсутності належного рівня мікроелементів та вітамінів);
- виснаження (ушкодження ворсинок клітинами паразитів порушує всмоктування поживних речовин);
- рахіт (порушення всмоктування кальцію);
- відмова життєво – важливих органів (у поодиноких випадках лямблії неконтрольовано розмножуються та проникаючи до органів – печінка, серце, викликають їхню відмову).
Профілактика
Щоб убезпечити тварину від повторного або первинного зараження лямбліозом потрібно дотримуватися наступних рекомендацій:
- включайте в меню м`ясо та рибу щодня;
- зменште кількість вуглеводів у раціоні (хліб, крупи);
- періодично давайте полівітаміни (мінімум два курси на рік);
- стежте за гігієною вихованця;
- не давайте собаці контактувати з вуличними та незнайомими тваринами;
- не дозволяйте пити з калюж та водойм.
Чи можна заразитися людині від собаки
Лямбліоз вражає не лише тварин, а й людей. Заразитися від свого вихованця можливо, особливо у фазу ремісії – активного виділення цист у довкілля. Дотримуйтесь всіх можливих запобіжних заходів:
- мийте тварину в рукавичках, після кожного контакту обробляйте руки антибактеріальним засобом або мийте з милом;
- не дозволяйте собаці застрибувати на стільці, крісла, ліжка. Обмежте її місце проживання, бажано ізолювати від житлових кімнат;
- якщо в будинку є діти - повністю припиніть їх контакт із твариною.
До речі! Про інші захворюваннях, якими можна заразитися від собаки ви можете прочитати в окремій статті на нашому порталі.
Висновок
При ослабленні організму собаки або порушеннях у раціоні вона стає сприйнятливою до лямбліозу. Зараження відбувається за лічені секунди, а лікування може тривати місяцями. При недотриманні правил догляду та рекомендацій лікаря щодо дієти, хвороба може багаторазово рецидивувати. Ставтеся уважніше до правил догляду за хворим собакою, і одужання відбудеться протягом тижня.