Маласезія у собак

Кожен власник собаки любить близький контакт із твариною. Затьмарити спілкування може будь-яке шкірне захворювання, одним з яких є маласезія. Відхилення не тільки завдає маси неприємних суб`єктивних відчуттів та погіршує життя тварини, але й здатне призвести до загибелі за відсутності грамотної терапії.

Причини виникнення

Існує безліч факторів, які сприяють переходу пасивної життєдіяльності в активну та появу небезпечного захворювання. До них відносять:

• зниження загального імунітету. Виникає при тяжких та тривалих захворюваннях тварини, що знижують імунітет. До втрати опірності так само призводять білкове голодування, нестача вітамінів, макро-і мікроелементів у харчовому раціоні;
• тривалий прийом гормональних та інших лікарських препаратів, які не лише знижують загальний імунітет, а й послаблюють функціональні та захисні можливості всіх органів-
  

  Тривалий прийом гормональних препаратів порушує обмінні процеси в організмі, призводячи до різних захворювань

• ослаблення місцевих захисних факторів. Наявність зовнішнього отиту, дерматиту будь-якої етіології та інших уражень зовнішнього покриву сприяє інвазії та активному розмноженню грибка. Він любить вологе та тепле середовище;
• хронічні захворювання із частими періодами загострень;
• вплив зовнішніх факторів. Спекотний і вологий клімат, тривалий контакт лап з тварини з хімічними речовинами (асфальтове покриття) створюють хороше середовище для розвитку маласезія-
  

  Маласезія у собаки у занедбаній формі

• наявність тривалої хронічної персистенції грибка в організмі. При ослабленні захисних показників колонії активно розмножуються. Сверблячка, що виникає при цьому, сприяє розчісування вогнища ураження і поширенню грибків по всьому покриву. Так само розселення маласезія допомагають захворювання, що супроводжуються свербежем (аллергопатологія, короста і т.д.п.);
• часте використання миючих засобів, які порушують мікрофлору шкірного покриву та створюють ворота для проникнення будь-яких інфекційних агентів;
• поганий догляд за вовною, фізіологічними складками та порожниною вух. Наявність довгої вовни та ділянок масивного забруднення сприяє порушенню повітрообміну та підвищенню вологості.
  

  Профілактичний догляд за вовною дозволяє знизити ризики розвитку Малассезії

Відео - Шкірні хвороби у собак

Які собаки схильні до патології найбільше?

Вчені довели, що вік і стать не надають абсолютно ніякого впливу на розвиток захворювання. Проте, існують окремі породи, які схильні найбільше:

• такси;
• спанієлі;
• Ші-Тцу;
• болонки;
• пекінеси;
• сеттери;
• тер`єри (окремі категорії);
• німецькі вівчарки;
• будь-які породи з безліччю складок на шиї (можуть бути обумовлені як генетично, так і спричинені хворобами).

Точних причин, через які маласезія вражає певні породи частіше, зараз не знайдено. Передбачається, що провідним фактором є склад крові. Наприклад, у дворняг вміст клітин імунної системи значно вищий, ніж у пекінесів чи німецьких вівчарок.

Симптоми

Клінічні ознаки грибкового захворювання дуже специфічні, які обсяг невеликий. Дані особливості дозволяють легко запідозрити патологію. Залежно від індивідуальної чутливості організму собаки колонії можуть існувати або на окремих ділянках тіла, або вражати весь шкірний покрив. До проявів відносять:

• сильне свербіння. Тварина постійно неспокійно і розчісує осередки поразки лапами. Поступово область розвитку маласезія збільшується-
  

  Сильний свербіж може свідчити про наявність захворювання

• лущення шкіри. Підвищене відторгнення верхніх шарів епідермісу візуалізується у вигляді ороговілих лусочок на шерсті, що нагадують лупу;
• еритема. Ділянки шкіри гіперемовані (червоні), видно повнокровні судини. Рідко може спостерігатися висипання у вигляді дрібних папул;
• ліхенізація - Вкрай неприємний симптом, що характеризується потовщенням шкіри та зміною природного малюнка. Такі області схильні до тріщин і кровоточивості-
  

  Поразка морди при Малассезії

• гіперпігментація. Області, заселені паразитом, темніють і набувають коричневого відтінку. Шкіра втрачає пружність та еластичність;
• набряклість шкіри та слизових оболонок. Можлива поява ділянок «мокнення» - маленьких виразок з вологим вмістом. Наявність гною на поверхні шкіри свідчить про вторинне інфікування.

На замітку! Найбільш часто описані клінічні прояви спостерігаються на вухах, міжпальцевих проміжках та морді.

Рідше патологія вражає область навколо анального отвору та піхву. Тварина постійно катається по підлозі, пересувається в сидячому положенні, намагаючись позбутися сверблячки. За подібних ознак часто ставлять діагноз «глистна інвазія» і призначають неефективне лікування.

При розмноженні грибів між пальцями, домашній улюбленець постійно гризе лапи, створюючи вологе середовище, багате на поживні речовини зі слини, додатково стимулюючи зростання колоній.

Поразка вух провокує зростання різних кліщів та масивну ліхенізацію. Характерний прояв - собака похитує головою з боку на бік, прагнучи скинути щось із голови.

До речі! Іноді Маласезію помилково приймають за атопічний дерматит. Про особливості перебігу даного захворювання можна прочитати в окремій статті на нашому порталі.

Чим небезпечна патологія

Головна небезпека – це швидке розмноження маласезі при створенні комфортних умов. Постійне розчісування шкіри призводить до утворення виразок, тріщин або ран, які є ідеальними воротами для потрапляння будь-якого інфекційного агента та виникнення запальних захворювань (як шкірних, так і системних).

Увага! Зростання збудника на тілі тварини підвищує алергічну сенсибілізацію до будь-яких алергенів, на які раніше ніколи не було алергії. У майбутньому можуть сформуватися аутоімунні патології та хронічний дерматит.

Відсутність своєчасного та адекватного лікування у 10% випадків призводить до появи себореї – патологічного переродження шкірних покровів. Дерма стає жорсткою, сухою, втрачає пружність та еластичність. Утворюється велика кількість лусочок. Заліза на таких ділянках шкіри підвищує свою функціональну активність. Продукція вушної сірки та сальних залоз зростає настільки, що тварина повністю змінює свій вигляд: шерсть склеєна у величезні пучки волосся, що нагадують ошметки, вуха щільні та звисають, хвіст схожий на ялинку.

Діагностика

Зазвичай клінічні прояви дозволяють точно поставити діагноз на підставі простого огляду тварини. У випадках, коли звернення до ветеринару несвоєчасне, симптоматика змащується та нагадує перебіг великого спектра патологій. Для більш точної постановки діагнозу потрібне застосування додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження. До них відносяться:

1. цитологічне вивчення. Береться зіскрібок шкіри і виготовляється мазок-відбиток, який розглядається під мікроскопом;
2. біопсія шкіри. Невелика уражена ділянка зрізається гострим лезом або знімається ватним тампоном. З отриманої проби готують препарат, який також досліджується методом мікроскопії. Проби з вух легше брати ватяними паличками або тампонами, а з тіла – липкою стрічкою.

Для приготування мазка застосовується наступний алгоритм:

• фіксація збудника над полум`ям спиртування;
• фарбування за Грамом (барвник – метиленовий синій та фуксин);
• нанесення імерсійних масел;
• вивчення матеріалу під мікроскопом (збільшення у 280-400 разів).

Найчастіше, у тварин є вторинні захворювання на тлі приєднання бактеріальної інфекції або алергічній відповіді на життєдіяльність грибка. У таких випадках може знадобитися додаткове обстеження: загальний аналіз крові та сечі, виявлення імуноглобулінів E тощо.п. Методи дозволять точно поставити діагноз та розпочати своєчасне лікування за етіологічним принципом.

Лікування

Мета лікарської терапії – придушення зростання колоній маласезія та усунення всіх факторів, які можуть сприяти її зростанню та тривалій персистенції в організмі.

Увага! Цей вид грибів – представник облігатної природної мікрофлори шкіри, тому повне усунення збудника неможливе!

Загальну схему лікування можна представити так:

• знищення сприятливого довкілля. Для цього застосовуються спеціалізовані шампуні, які містять березовий дьоготь, селен дисульфід і пероксид бензоїлу. Купати собак потрібно не менше 2-3 разів на тиждень, а час контакту миючого засобу має становити 20-30 хвилин-
  

  Шампунь із березовим дьогтем

• профілактика вторинного інфікування через шкірні ворота. Реалізується рахунок використання розчину хлоргексидину або нізорала, якими обробляють усю собаку;
• пероральне використання протигрибкових засобів. Добре себе зарекомендували Флуконазол і Ітраконазол. Ліки додають у корм собаці. Перші 2-3 дні застосовується максимально можлива концентрація для створення терапевтичної дози у крові-
  

  Препарат Флуконазол

• застосування системних антибіотиків. Приєднання бактеріальної інфекції або тяжкий стан собаки (ослаблений організм, велика площа ураження.п.) є абсолютним показанням для призначення антибіотиків. Медикаменти, що мають широкий протимікробний ефект, Амоксицилін, Макропен, Метациклін.
  

  Антибіотик Амоксицилін у формі таблеток

При розміщенні грибка у вушному проході проводиться щоденне регулярне чищення вух. Спочатку вушний прохід промивається борною кислотою, а потім, після повного висихання, наноситься протигрибкова мазь (Лоцерил, Канестен).

Якщо захворювання набуло широкого поширення на шкірі тварини, то крім протигрибкових засобів, для усунення сверблячки застосовуються антигістамінні та гормональні мазі. Слід пам`ятати, що лікарські препарати мають різну протигрибкову активність.

Таблиця 1. Протигрибкові препарати при маласезії у собак

Флуконазол+++Інтраконазол+++Нізорал++Орунгал++Гризеофульвін+

Профілактика

Найкращий метод запобігання будь-якій патології – профілактика. Даний вид грибів завжди живе разом з організмом собаки та усунути його повністю неможливо. Отже, всі заходи мають бути спрямовані на попередження факторів ризику. Можна виділити такі методи, як:

• обробка шкірних покривів від кліщів та паразитів кожні 100-120 днів;
• проведення всіх необхідних щеплень у встановлений ветеринаром термін;
• профілактичне відвідування лікаря кожні 6-12 місяців-
  

  Щоб уникнути рецидивів захворювання, собаку слід періодично показувати ветеринару

• своєчасне лікування захворювань. Тривале протягом будь-якої патології часто призводить до зниження резистентності тварини до збудників з навколишнього середовища;
• грамотне годування. Раціон харчування повинен включати достатню кількість вітамінів (А, В), мікроелементів (цинк). Їжа має бути багата на білки;
• гігієна місць проживання. Рекомендується проводити регулярне чищення улюблених просторів, в яких живе вихованець.

Провідною причиною розвитку грибкової інфекції є порушення догляду за собакою та наявність імуносупресивних захворювань. Необхідно ретельно спостерігати за твариною та здійснювати годування відповідно до фізіологічних потреб. А при появі клінічних проявів терміново звертатися до ветеринару!

Відео - Як лікувати грибок у вухах у собаки