Лікування мастоцитоми у собаки (фото)
Зміст
Пухлини шкіри досить часто вражають тварин, а найчастіше зустрічається мастоцитома. Ця злоякісна пухлина зустрічається у 25% випадках, проте вражає старіших особин.
Мастоцитома це розростання опасистих клітин. Вони відносяться до імунних клітин і знаходяться в сполучній тканині по всьому організму. Найбільше їх є навколо лімфатичних вузлів і великих кровоносних судин, під шкірою, і навіть у селезінці і кістковому мозку. У нормі вони беруть участь у імунних процесах та переносять на собі імуноглобуліни.
Що саме є руховою силою до їх розростання, поки наукою не з`ясовано. Проте з`ясовано, що їх тваринного світу саме собаки та кішки займають лідируючі позиції у патологічному розростанні клітин.
Симптоми хвороби
Спочатку власник може помітити припухлість у вигляді набряку підшкірної клітковини. Вона може мати як обмежений, так і розпливчастий характер, безболісна зі слабкою швидкістю зростання.
- Навіть досвідчений ветеринарний лікар-онколог не завжди візуально має можливість поставити діагноз. Мастоцитома може бути схожа на маленьку бородавку, абсолютно невинного характеру, а іноді вона буває припухлістю, але не становить небезпеки до моменту виразки.
- Однак іноді така «припухлість» викликає занепокоєння у тварини, і собака починає роздирати, розгризати. У цей період можна бачити ерозії та виразки. Далі виникають папули та пустули, як у центрі набряку, так і на периферії. Розмір їх може варіюватися від кількох міліметрів до 4–5 сантиметрів.
- Діагностувати поразки з обмеженості не можна. Іноді пухлина є обмеженою субстанцією, іноді розпливчастою. Консистенція від м`якої, до твердої.
- Зовні місце пухлини може бути не забарвлене, а може бути як рожевого, так і темно-вишневого кольору.
- Згодом пухлинне розростання облисіває і покривається виразками. Зазвичай така пухлина солітарна, але й множинне розростання починає зустрічатися дедалі частіше.
- За місцем розташування не можна орієнтуватися зовсім: тулуб, кінцівки, шия та будь-яке інше місце може бути облюбоване клітинами. Однак якщо пухлина розростається в тих місцях, де тварина не в змозі дістати і розгризти мають більш обмежені, рухливі, куповані припухлості та метастази, що виникають рідше.
- Зростання клітин проходить дуже повільно, якщо вони поодинокі. При множинному розростанні процес прискорюється у кілька разів.
- Загальний стан собаки не змінено, якщо це поодинока пухлина на шкірі. Якщо метастази в селезінці чи інших внутрішніх органах, то клінічні прояви дуже різнобічні.
Діагностика
При здачі аналізу на цитологічне дослідження та гістологічне діагностика не складає труднощів. Великі клітини з величезними ядрами та базофільними гранулами всередині плазми добре фарбуються залежно від диференціації.
На заперечення метастазів тварина піддають повному дослідженню, включаючи лімфовузли, печінку, селезінку.
Як лікувати мастоцитому у собаки
Якщо пухлини без метастазів і добре диференційовані, рекомендовано хірургічне видалення з широким захопленням (до 3-х см периферії).
Така хірургія, як правило, завжди успішна. Проте подальше спостереження місця оперативного втручання має проводитися кожні 2,5–3 місяці, з обстеженням периферичних лімфатичних вузлів.
Терапія
Якщо оперативне видалення проведено не повністю, то традиційна терапія допоможе зробити період без рецидивів якомога довшим.
Деякі фахівці використовують введення триамцинолону в тому випадку, якщо пухлина не видаляється або частково видаляється. Результат передбачити в цьому випадку немає можливості і приблизно 50 на 50.
Якщо поразки поширені досить широко, використовують преднізолон за схемою:
- 1-й та 2-й тиждень - 2 мг/кг на добу;
- 3-4 тижні - 1 мг/кг на добу;
- 5-й тиждень - 1 мг/кг через добу.
Додатково застосовується введення дифемінгідраміну, та одного з блокаторів гістамінних рецепторів (циметидину, ранитидину, фамотидину). Для притуплення шлунково-кишкового ефекту можна застосовувати омепразол, мізопростол або сукральфат.
З препаратів для хіміотерапії застосовують ломустин, тоцерабін, або вібластин.
Прогнози
Як поведеться організм залежить від:
- Часу встановлення діагнозу;
- Правильності встановлення діагнозу;
- Ступені диференціації пухлинного процесу;
- Ступені захворювання організму загалом;
- Типу та своєчасності застосованого лікування.
Якщо оперативне втручання було проведено на першій стадії, метастази становлять менше 10%. Якщо захворювання затягнуте до 3 стадії, то рецидиви виявляються у 60–90% випадках.
Від того, де саме розташовується пухлина, також залежить прогноз. Якщо пухлина задіяла пахву, перинеальну зону, навколокігтьову, а також у ротовій та носовій порожнинах та області морди собаки, як правило, дають метастази у 65–80% випадків.
Статистика каже, що у боксерів пухлини частіше обмежені, що дозволяє їх вирізати акуратно та точно. А ось у шарпеїв більш часті розростання не обмежених тканин, і як наслідок прогноз більш обтяжливий.
Мультифокально гладкі клітини розкидані частіше у мопсів та бостон тер`єрів.
Висновки
Мастоцитома у собак захворювання серйозне і від того, як швидко буде поставлено діагноз, і проведене лікування залежатиме результат.