Як виникає піодермія у собаки та способи її лікування

1. При поверхневій формі зачепленим виявляється верхній епідермальний шар. Можуть виникнути неглибокі ерозивні утворення.
2. Тяжка форма вражає глибші епідермальні шари.

До одного з провідних факторів появи захворювання відносять незначні травми на тілі тварини. Найчастіше такі травми з`являються на кінцівках, що контактують із землею. Дрібні садна і скалки порушують цілісність шкірного покриву. Далі приєднується інфекція. Розвитку захворювання сприяють паразити, підвищена вологість та низка інших зовнішніх факторів. Природному очищенню ранки заважає шерсть.

Вина у виникненні захворювання частково лежить і на господарі. Піодермія у собак нерідко виникає через недостатній догляд за тваринами. Власник не видаляє ковтуни, не стриже і не розчісує шерсть, нехтує водними процедурами. Захворюванню схильні деякі породи собак, для яких характерні глибокі складки та обвисла шкіра. У складках накопичується пил, сеча та слина. Відповідальність за виникнення піодермії в даному випадку теж лежить на господарі, який не дбав про гігієну свого вихованця.

Різновиди захворювання

До первинних ознак відноситься поява папул з гнійним вмістом, що може супроводжуватися шкірним свербінням. Поступово папули переходять на ерозію. Поверхнева форма може супроводжуватися вологою екземою. Такі наслідки характерні для клімату з високою вологістю. При глибокій формі виникають хворобливі виразки та гіперемія навколо запаленого місця.

На ураженій ділянці шкіри можуть з`явитися міхури, які через деякий час самостійно розкриваються. Найчастіше такий вид піодермії характерний для цуценят та молодих особин до року.

Піодермія у собак має кілька різновидів. Поява того чи іншого типу зумовлено породою або віком тварини:

1. Міжпальцева піодермія. Виникненню захворювання сприяють не лише травми. Спровокувати появу проблеми можуть паразити та грибкові інфекції. Крім колючих та ріжучих предметів, цілісність шкірного покриву порушують хімічні та термічні опіки. Причиною стає і підвищена чутливість шкіри, характерна для деяких порід собак.
2. Піодермія мозолів. Захворювання виникає при слабкому імунітеті, зовнішньому пошкодженні тканин або при порушеннях роботи щитовидної залози. Ця форма й у великих порід. Уражена ділянка з`являється на шкірі над великим суглобом.
3. Поверхневий сверблячий фолікуліт. Хворобу провокують себорея чи підвищена чутливість шкіри. Фолікуліт характерний для короткошерстих собак. Тварина практично цілодобово відчуває найсильніший свербіж. Уражені ділянки шкіри можна знайти за великими залисинами. За досить сильного імунітету фолікуліт нейтралізується самостійно.
4. Імпетіго (щеняча піодермія). Імпетіго зустрічається у цуценят. Запальний процес, що виникає за цієї форми, зачіпає глибокі шари шкіри. На уражених ділянках виникають рідкі бульбашки рожевого кольору, які потім розкриваються. На місці міхура, що лопнув, утворюється жовтий струп.
5. Піодермія шкірних складок. Хвороба виникає за наявності глибоких шкірних складок на тілі у тварини. У самок ця форма піодермії утворюється в складках статевих органів незалежно від того, до якої породи належить особина.
6. Гострий дисгідротичний дерматит. На ураженому ділянці утворюється мокнуча рана, від якої виходить специфічний запах. Найсильніший свербіж шкіри змушує тварину розчісувати рану. Собака завдає своїй шкірі додаткових пошкоджень та розширюючи область ураження.

Лікування захворювання

Господарю не варто намагатися лікувати свого вихованця самостійно. Власник може завдати шкоди своєму собаці. За наявності можливості слід звернутися за кваліфікованою допомогою до ветеринарної лікарні. Але якщо такої можливості немає, а захворювання ще не встигло перейти у більш тяжку стадію, допустимо допомогти вихованцю самотужки.

Перш ніж приступати до надання допомоги, необхідно видалити шерсть, що є на ураженій ділянці. Потім на очищене місце наносять йод або діамантову зелень. При легких формах захворювання на піодермію у собак, лікування цими розчинами буде цілком достатньо. Діамантова зелень та йод викликають незначні опіки, тому продовжувати лікування потрібно стрептоміциновою маззю. Боротися необхідно не лише зі слідством, а й причиною. Слід знищити паразитів, витягнути скалку, вистригти ковтуни вовни і так далі.

Для зупинки запального процесу потрібне застосування антибіотиків для тварин. Лікування триває не менше 2 тижнів. При перериванні курсу можливий рецидив. Вибрати ліки, а також встановити дозування має ветеринар. У найважчих випадках лікар призначає ін`єкції Максідіна. Ліки змішують з Лідокаїном, щоб введення препарату було менш болючим.

Профілактика

Деякі господарі вважають піодермію звичайним роздратуванням, яке зникне без ветеринарної допомоги. Проте самовиліковування відбувається не завжди. Запущені форми захворювання здатні призвести до загибелі тварини. Піодермію набагато легше запобігти, ніж лікувати.

Повноцінне харчування – це профілактика багатьох серйозних проблем зі здоров`ям. Міцний імунітет зупинить хворобу на ранніх стадіях. Іноді шкірне захворювання стає наслідком відсутності будь-яких продуктів у раціоні собаки. Розчісування оголеної ділянки шкіри призводить до приєднання інфекції.

Господар повинен стежити за тим, з якими тваринами контактує його вихованець, щоб уникнути зараження. Тіло собаки необхідно ретельно оглядати після кожної прогулянки щодо наявності кліщів та інших небезпечних комах. Тварину потрібно захищати від переохолоджень. Ранки, садна, опіки тощо, що з`явилися, слід своєчасно обробляти. Не варто забувати і про гігієну (водні процедури, регулярні стрижки та розчісування).