Причини гінгівіту у кішок та способи його лікування

Можливі причини гінгівіту у котів:

• Зубне каміння – поява жовто-сірого нальоту біля основ зубів або між ними, що виникає внаслідок накопичення залишків їжі у важкодоступних місцях з подальшим їх закам`яненням. Як правило, камінь травмує верхні шари ясен у міру затвердіння. Внаслідок влучення бактерій у ранки починається процес розвитку гінгівіту.
• Пошкодження ясен механічного характеру, що виникають внаслідок травмування слизових оболонок грубими кормами чи кісточками від риби.
• Лімфоцитарний гінгівіт – важка хвороба, при якій у пащі кота виникають рани та виразки внаслідок ураження слизових тканин ротової порожнини своїми ж імунними клітинами. Імовірно, це явище виникає через спадковість або під впливом вірусів.
• Старіння зубів чи неправильний прикус.
• Вплив на слизову оболонку ротової порожнини токсичних речовин, кислот, луги, солей важких металів.
• Годування м`якою їжею, що сприяє виникненню зубного каменю.
• Самостійне видалення зуба, що хитається, у кішки.
• Виснаження організму кішки внаслідок ураження інфекціями.
• Поразка вірусами, порушення обміну речовин, нестача вітамінів в організмі.
• Подагра.
• Цукровий діабет.

Симптоматика захворювання

Небезпека гінгівіту полягає в тому, що ця хвороба сприяє поширенню інфекції від зубів по всьому організму, включаючи життєво важливі органи, такі як нирки та печінка. Для виключення можливості виникнення цих процесів, господарю необхідно вміти відрізняти запалення ясен та його ознаки.

Симптоми, що вказують на наявність гінгівіту:

• гнильний запах з пащі кота;
• надмірна слинотеча;
• кровотечі ясен;
• почервоніння та опухання ясен;
• відмова від їжі внаслідок болю в яснах під час жування;
• пригнічений стан вихованця;
• поява на слизовій оболонці рота виразок, ранок, пухирців із гноєм;
• в момент натискання на ясна кішка відчуває біль, виривається.

Якщо не лікувати тварину, то розвивається важка стадія захворювання, за якої спостерігаються такі симптоми:

• підвищення температури;
• погіршення апетиту та рухової активності;
• втрата зубів.

Діагностика

Визначити наявність гінгівіту господар може самостійно, але після цього слід показати вихованця ветеринару. Фахівець поставить остаточний діагноз і призначить відповідне лікування, яке найбільше підходить у кожному окремому випадку.

Діагноз «гінгівіт у кішок» ставиться на підставі візуального огляду тварини, що підтверджує наявність зубного каменю, опухання та кровоточивості слизових оболонок, а також інших симптомів. При можливості проводиться біопсія – дослідження зразка тканин ясен.

Лікування захворювання

Виявивши на перших стадіях гінгівіт у кішок, лікування цього захворювання за призначенням ветеринара проводить господар у домашніх умовах. Своєчасне проведення терапевтичних заходів сприяє повному позбавленню цієї недуги. Спочатку необхідно визначити причину гінгівіту та провести дії щодо її усунення, у комплексі з лікуванням супутніх симптомів.

Від гінгівіту на ранніх стадіях легко позбутися за допомогою щоденного чищення зубів тварини та намазування ясен спеціальними антисептичними мазями. Ці засоби можна купити як у медичних, так і у ветеринарних аптеках.

Чищення зубів необхідно проводити із застосуванням спеціальної зубної пасти, придбаної в аптеці для тварин, оскільки використання засобів для людини в даному випадку є неприпустимим. Щітку для цих цілей також доведеться купити. Вона має м`яку щетину та зручну форму. Існують спеціальні пристрої для чищення ротової порожнини у котів, які одягаються на палець людини.

Систематичні обстеження у ветеринара допоможуть визначити захворювання на ранніх стадіях, і запобігти перебігу сильного запального процесу в пащі кота. Видалення зубів, що хитаються, як і зубного каменю, необхідно проводити у ветеринарних клініках. Неякісне лікування може спричинити травмування слизових оболонок з подальшим поширенням інфекції.

Методи лікування запущених стадій гінгівіту:

• застосування антибіотиків у вигляді мазей та таблеток для усунення запалення чи інфекції;
• застосування гормональних препаратів;
• застосування імуномодуляторів у краплях для покращення імунітету кішки;
• видалення спеціалістом зубного каменю;
• застосування протизапальних препаратів, що блокують поширення інфекції.

Під час лікування необхідно перевести кішку на рідке або напіврідке харчування, не забуваючи про щоденне чищення ротової порожнини. За відсутності позитивного ефекту протягом тривалого періоду терапії рекомендується видалення інфікованого зуба. Важливо пам`ятати, що відтягувати з лікуванням гінгівіту у кішок не варто, тому що перехід цього захворювання на пародонтоз супроводжується незворотним процесом втрати зубів у кота.

Профілактика захворювання

Попередити гінгівіт набагато легше, ніж лікувати його, тому проведення профілактичних засобів має стати обов`язковою умовою утримання кота.

Заходи профілактики проти запалення ясен включають:

• своєчасні обстеження тварини у ветеринара зі уважним оглядом ротової порожнини;
• часте чищення зубів;
• своєчасне видалення нальоту та зубного каменю;
• виключення з раціону кота твердих кормів та кісток;
• підтримання імунітету кота за допомогою спеціальних вітамінних комплексів та кормів;
• проведення вакцинації відповідно до календаря щеплень, запропонованого ветеринаром.

У продажу є спеціальні корми для котів, вживання яких знижує ймовірність розвитку зубного каменю. Але їх придбання не обов`язково за умови підтримки гігієни ротової порожнини кішки. Як правило, систематичне чищення зубів та хороший імунітет тварини значно скорочують ймовірність розвитку гінгівіту.