Характерні ознаки та способи лікування корнеального секвестру у кішок

1. Попадання в організм кота інфекційних агентів. Особливу небезпеку становлять збудники герпесу, хламідіозу та мікоплазмозу.
2. Брахіцефальна будова черепа, обумовлена ​​породою (перська, шотландська, британська кішки), а також положення очного яблука в орбіті (екзофтальм) та специфіка розташування повік.
3. Недостатня ефективність роботи слізних проток у тварини, що викликає сухість ока.
4. Різні травми очного апарату, особливо рогівки.
5. Тривале вплив подразнення на рогівку (трихіаз, заворот повік).
6. Генетична схильність вихованця до патології.

Симптоматика недуги

На початку розвитку хвороби її досить проблематично діагностувати. Симптоми включають такі характерні для будь-якої офтальмологічної патології явища, як:

• підвищена сльозотеча;
• кон`юнктивіт;
• наявність судинного кератиту;
• рясні виділення слизу та гною з ураженого ока;
• тварина третини лапами викликає місце;
• блефароспазм.

Корнеальний секвестр розвивається у кішок вкрай повільно, на появу характерної симптоматики йде від місяця до півроку. Заключний етап патології включає такі явні ознаки, як помутніння рогівки і поява на ній плям чорного або коричневого кольору. Фахівці переконані, що супроводжувати секвестру може таке не менш неприємне захворювання, як ерозія рогівки ока у хронічній формі.

Діагностика та особливості перебігу патології

Лікарі виділяють два типи перебігу розглянутого виду секвестру. Розглянемо їх докладніше:

1. Перший тип діагностується тим, що на оці тварини з`являється кругле вогнище відмерлої тканини чорного кольору. Він диференційований від здорової тканини демаркаційним валом. При цьому кровоносні судини проростають безпосередньо в тканину строми. Перебіг хвороби швидкий, вона глибоко проникає в рогівку, призводячи до її розриву.
2. Другий тип відрізняється від першого тим, що осередок поразки розмитий і нічим не відокремлений від здорової тканини ока. Розвиток патології плавний, в більшості випадків не призводить до розриву рогівки.

Що стосується методів діагностики ураженого ока у кота, то вони включають в себе збір анамнезу та офтальмоскопію. Кордон і глибину омертвілої тканини дозволяє виявити 1% розчин флуоресцеїну, яким фарбується рогівка. У запущених випадках допустимо бактеріологічний посів з країв секвестру. Якщо хвороба виявлена ​​на початковому етапі, то фахівцю необхідно диференціювати її від виразки рогівки та кератиту, симптоматика яких дуже схожа на корнеальний секвестр.

Лікування захворювання

Ветеринари сходяться на думці, що медикаментозне лікування подібної офтальмологічної недуги безперспективне. Воно іноді дає більш менш позитивний ефект, якщо хвороба виявлена ​​на ранньому етапі. Лікар прописує тварині прийом препаратів, здатних стимулювати імунну систему, а також кератопротекторів. У комплексі з ними проводиться антибактеріальна та противірусна терапія. Власникам важливо розуміти, що за допомогою фармацевтичних засобів видалення відмерлої тканини строми неможливо.

Більш ефективне лікування за допомогою операції. Для цього хірург проводить процедуру пошарової кератектомії, коли відмерла ділянка рогівки розшаровують і повністю усувають. У випадку, коли патологічний процес проходить поверхнево, не зачіпаючи товщину прозорої оболонки ока по всій глибині, то дефект, що виник у результаті оперативного втручання, буде успішно відновлений природним чином.

Якщо відмирання торкнулося і глибоких шарів рогівки, то знадобиться комбінована кератектомія. При цьому лікар відновлює пошкодження строми за рахунок прилеглих до неї здорових тканин. Якщо руйнування дуже глобальні, то додатково може знадобитися трансплантація рогівки донора або штучних матеріалів. Безпосередньо після операції кішці необхідна загальна та місцева антибактеріальна терапія. Час відновлення вихованця займає близько двох тижнів, після чого шви знімаються, у ці 14 днів він повинен носити спеціальний комір.

Після оперативного втручання прогноз на повне одужання сприятливий. Функціональність зорового апарату відновлюється в повному обсязі, прозорість рогівки стає незмінною. Однак не потрібно виключати і можливість рецидиву, вони цілком можливі і залежать від ступеня занедбаності секвестру та глибини залягання відмерлої тканини.

Якщо недуга буде запущена, то це призведе до запальних процесів в оболонках ока та прободіння рогівки. Як наслідок, тварина відчуватиме сильний дискомфорт і нестерпний біль у ураженому органі. Хвороботворний процес, якщо не буде надано своєчасної допомоги, у 98% випадків призводить до втрати зору та хірургічної ампутації очного яблука.

Заходи профілактики

Особливих профілактичних заходів, що дозволяють повністю виключити можливість виникнення корнеального секвестру, на жаль, не існує. Господарі, чиї кішки належать до брахіцефальних пород, зобов`язані регулярно оглядати очі вихованців на предмет виявлення помутнінь, хворобливої ​​почервоніння, підвищеної сльозотечі або виділення гною. Всім власникам, без винятку, потрібно берегти улюбленців від механічних пошкоджень очного апарату.

Якщо здоров`я очей тварини викликає занепокоєння, потрібно терміново звертатися до ветеринарної лікарні за допомогою. Пам`ятайте, корнеальний секвестр - це небезпечна патологія ока, яка може призвести до того, що пухнастий друг втратить зір. Чим швидше буде виявлено захворювання, тим більше шансів, що кіт буде виліковано повністю, а можливість рецидиву зведеться до нуля.