Як розпізнати та вилікувати еозинофільну гранульому у кішок

1. Статева та породна схильність. Кішки, через те, що в їхньому організмі частіше відбуваються гормональні збої, більш схильні до цього захворювання, ніж коти. Особливу вразливість до цієї хвороби мають норвезькі лісові кішки, але нерідко воно проявляється і в інших породних лініях.
2. Погана генетика вихованця.
3. Неспецифічна та харчова алергія у улюбленця.
4. Дерматити, причиною яких стали укуси кліщів та бліх.
5. Гіперчутливість кота.

Незважаючи на велику кількість можливих причин, власнику потрібно знати, що гранульома, в більшості випадків, це специфічний прояв загальної або місцевої алергічної реакції на внутрішній або зовнішній подразник.

Види та симптоми хвороби

На даний момент еозинофільна гранульома у кішок найчастіше представлена ​​такими формами:

1. Еозинофільна гранульома. Симптоми при ній виражені в тому, що на шкірі в районі мордочки або задньої поверхні стегна, а також на слизовій оболонці ротової порожнини з`являються червоні бляшки лінійної формації. При цьому вони можуть супроводжуватися різними виразками та некрозами тканин. Тварина зазвичай не дуже активно реагує на появу пухлин, через те, що вони не викликають сильного сверблячки. Характерною ознакою подібної гранульоми можуть бути набряки підборіддя вихованця і неприємне на вигляд опухання нижньої губи. Крім цього, еозинофільна гранульома може виникати і у вушних раковинах або на подушечках лап.
2. Еозинофільна виразка. Найчастіше з`являється в області підносового жолобка верхньої губи або в безпосередній близькості від верхнього ікла. Подібні виразки бувають односторонніми та двосторонніми. Вони добре розмежовані, їхня периферія дещо піднесена і оточує рожевий центр виразки. Якщо поразки охоплюють великий обсяг, то можуть виглядати відразливо, але вихованець особливо не хвилюється на їх рахунок, так як виразка практично не свербить.
3. Еозинофільні бляшки. Диференційовані на шкірі, вологі виразки, що зазвичай з`являються в нижній частині живота і на стегнах кішки. Набагато рідше подібні бляшки зустрічаються у вушних раковинах або на подушечках пальців тварини. Якщо зони ураження знаходяться поруч, то вони можуть зливатися. Мають помірний свербіж, але вихованець може розчісувати їх до крові.
4. Алергічний міліарний дерматит. До нього наводить безліч різних факторів: контакт з алергенами з навколишнього середовища, укуси паразитів, медикаментозне лікування. При цьому тіло вихованця покривається висипом, з скоринкою, що щільно прилягає. Важливо знати, що папули, що виникають, покриті кіркою — це не результат того, що улюбленець сам себе травмує, а первинні шкірні елементи. Найчастіше висипання покривають спину, задню поверхню стегон та шию кота. При хронічних ураженнях зони локалізації нагадують пігментовані цятки. Подібний дерматит викликає сильне свербіння у кішки.

Власник зобов`язаний розуміти, що якщо патологія розвивається в ротовій порожнині вихованця, то це вплине на його їду. Кішка починає погано харчуватися, що швидко призводить до виснаження організму.

Діагностика

Більшість досвідчених ветеринарів зможуть тільки на вигляд кішки визначити форму патології, що допоможе призначити їй правильне лікування. Проте діагноз краще ставити лише після біопсії та цитологічного забору. Це робиться для того, щоб унеможливити онкологічну природу пухлини.

Обов`язковою умовою диференціальної діагностики буде:

• зішкріб з місця ураження шкіри кота;
• виключення бактеріальної інфекції за допомогою цитологічного дослідження;
• терапія проти кліщів та бліх;
• спеціальна дієта, яка допоможе визначити, чи є в раціоні у кішки викликаний висип алерген.

Тільки після проведення всіх перерахованих вище маніпуляцій, можна з упевненістю сказати, що лікувати вихованця будуть правильно і від того виду недуги, який викликає подібну реакцію організму.

Способи лікування

Саме чітке встановлення причини, яка викликає у кішки хворобливий стан, допоможе визначити, наскільки сприятливим буде прогноз і наскільки довготривалим буде подальше лікування. Більшість випадків мають ідіопатичний характер і потребують симптоматичного лікування. Ветеринар, який лікує кішку, може призначати його і під час сезонних загострень, навіть якщо тварина знаходиться на довготривалому лікуванні.

У тварин до 2-3 років лінійні гранульоми можуть зникати власними силами, без додаткового втручання. Що стосується лікарських препаратів, то преднізолон — це універсальний засіб, який є ефективним у більшості подібних уражень шкіри. Іноді використовується і хірургічне видалення, особливо в тих випадках, коли гранульома добре розмежована та поодинока. Еозинофільні виразки особливо стійкі до медикаментозного впливу, зате їх легко усунути з допомогою лазера чи скальпеля.

Хочеться відразу попередити власників, що відсоток рецидивів високий як при видаленні пухлини за допомогою операції, так і при його лікуванні такими препаратами, як рекомбінантний інтерферон. Панацеї при еозинофільній гранульомі не існує. Тому треба розраховувати, що лікування буде довгим і виснажливим як для вихованця, так і для господаря.

Якщо намічається довготривале лікування, то лікарі часто пропонують використовувати глюкокортикоїди (стероїди), вони добре знімають запальний процес і знижують свербіж у тварини. Зверніть увагу, що ці гормональні засоби можуть призвести до серйозних побічних ефектів. Є й альтернативні методи лікування, наприклад:

1. Антигістамінні препарати. Їх можна застосовувати у домашніх умовах, але після консультації з ветеринаром. Досить добре знімають свербіння.
2. Імунодепресанти. До них відносяться Хлорамбуцил та Циклоспорин. Корисні, якщо встановлено, що причиною гранульоми стала аутоімунна недуга.
3. Гідрокортизон. Теж відноситься до групи гормональних препаратів, але навіть часте його застосування, при правильному дозуванні, не викликає шкідливих наслідків.

Профілактика

Попередити таку котячу хворобу, як еозинофільна гранульома можна, якщо уважно стежити за здоров`ям свого вихованця. Насамперед, потрібно убезпечити його від можливих алергічних реакцій, як форми прояву надчутливості до укусів бліх або кліщів, або компонентів їжі. Зробити це не так складно, як здається на перший погляд. Достатньо купувати кішці якісний, гіпоалергенний корм та проводити регулярну перевірку шкіри та її обробку акарицидними засобами.

Подібні запобіжні заходи, нарівні з гігієною та вакцинацією допоможуть кішці залишатися здоровою, а власники не турбуватимуться через те, що його гарний улюбленець буде спотворений потворною гранулемою.