Як розпізнати та вилікувати глаукому у кішок
Зміст
Глаукома у кішок - одна з найважчих офтальмологічних патологій, що має незворотні наслідки. Основні її ознаки - порушення відтоку внутрішньоочної рідини, і, як наслідок - підвищений внутрішньоочний тиск. Воно має руйнівну дію на ніжну структуру ока. Лікування часто буває неефективним. У цьому випадку результатом глаукоми стають порушення зорової функції, оптична нейропатія та повна втрата зору. З цієї статті Ви дізнаєтеся про те, як розвивається захворювання, його причини та основні симптоми, у яких випадках лікування дає найбільший ефект.
При глаукомі спостерігається гіперфункція циліарного тіла, яке починає виробляти дуже багато ВГЖ, відтік якої з різних причин порушений. В результаті вона застоюється в передній камері, неприродно роздмухуючи орган зору. Судини очі перетискаються, позбавляючись можливості живити його. Настає дистрофія очного нерва, яка поступово переходить в атрофію. Стан зорового апарату з часом стає незворотнім, настає сліпота.
Класифікація хвороби
Існує кілька різновидів захворювання, що відрізняються походженням, залученням до процесу одного або обох очей, ступенем ураження, тяжкістю процесу та інших.
За походженням
За походженням розрізняють первинну та вторинну глаукому:
- Первинний варіант хвороби є самостійною патологією очних механізмів, що забезпечують баланс внутрішньоочної рідини (циліарного тіла, дренажної системи та диска зорового нерва). Буває як уродженою, так і набутою.
- Вторинний варіант – це ускладнення травм та симптом запальних чи інших офтальмологічних захворювань. Буває лише набутою.
По залученості до процесу
По залученості в процес розрізняють односторонню або двосторонню глаукому (залежно від того, чи обидва очі уражені).
За станом іридокорнеального кута
Стінки передньої камери (райдужка та рогівка), де накопичується внутрішньоочна рідина, разом утворюють іридокорнеальний кут. Від його стану дуже залежить, наскільки вільно може циркулювати волога в товщі ока. Залежно від ступеня його ураження розрізняють відкритокутову та закритокутову глаукому:
- Відкритокутова глаукома не супроводжується блокуванням райдужно-рогівкового кута. Має найчастіше хронічний характер.
- При закритокутовій формі дренажна система ока та райдужно-рогівковий кут передньої камери заблоковані, що ще більше порушує баланс внутрішньоочної рідини. Такий тип хвороби частіше носить гострий характер.
За тяжкістю перебігу
Залежно від тяжкості перебігу розрізняють чотири стадії глаукоми:
- Початкова. Вона є оборотною. Структури ока не порушені, поля зору майже не звужені.
- Розвинена глаукома. Поле зору звужено незначно. Відзначається незначне порушення (екскавація) диска очного нерва.
- глаукома, що далеко зайшла. Концентричне звуження полів зору. Екскавація диска очного нерва (ДЗН) носить визначення субтотальної.
- Термінальна. Це практично сліпота. Стадія характеризується незворотним ураженням очного нерва, тотальною екскавацією ДЗН.
Причини виникнення
Кожен тип глаукоми має свої причини, особливості та симптоми. Особливо різняться між собою первинна та вторинна глаукоми.
Причини первинної (вродженої) глаукоми
Вроджена глаукома має причиною найчастіше генетичну схильність тварини, а також вроджені аномалії функціонування циліарного тіла або дренажної системи, через яку відбувається відтік внутрішньоочної рідини у кошеня.
Дуже велику увагу звертають на схильність до розвитку хвороби представників тієї чи іншої породи. Вважається, що найбільш схильні до захворювання сіамська, бірманська, перська та європейська породи котячих.
Причини вторинної глаукоми
Вторинна глаукома розвивається як ускладнення іншого офтальмологічного чи загального захворювання.
Серед офтальмологічних захворювань до глаукоми найчастіше наводять увеїти, кон`юнктивіти різного походження, вивихи кришталика, травми ока, пухлинні захворювання очних структур, запальні процеси, локалізовані в райдужній оболонці, війчастому тілі, судинній оболонці та сітківці.
Що стосується загальних захворювань, то в групі ризику знаходяться тварини, які страждають на такі патології, як:
- Вікові зміни в організмі. Вони провокують деструктивні процеси у вічі.
- Травматичні ураження органу зору. Травми часто зачіпають очні структури, що відповідають за вироблення та відведення внутрішньоочної рідини.
- Цукровий діабет дуже часто дає ускладнення на очі.
- Гіпертонія. Підвищений кров`яний тиск негативно впливає на орган зору.
Симптоми хвороби
На ранніх стадіях важко помітити, що у кішки погіршився зір, оскільки вона продовжує добре орієнтуватися завдяки гострому слуху та нюху. Допомагають їй у цьому і вібриси. Але, з якогось моменту, особливості поведінки тварини стають помітними господареві.
Симптоми закритокутової глаукоми
Гостра (закритокутова) форма хвороби характеризується такими проявами:
- болючість очей (кішка не дає доторкнутися до них);
- помутніння кришталика, яке можна побачити неозброєним оком;
- стрімка втрата зору, яка відбивається на поведінці кішки. Вона починає почуватися невпевнено, з`являється млявість чи агресія. Тварина відмовляється від ігор. Воно відчуває дискомфорт через те, що поля зору в нього звужені, зір стає хіба що «тунельним»;
- можуть приєднатися нудота та блювання.
Якщо в цей момент показати кішку ветеринару, то при обстеженні, швидше за все, буде виявлено початкову стадію атрофії зорового нерва та сітківки, яка підтвердить попередній діагноз.
Симптоми відкритокутової глаукоми
Хронічний (відкритовугільний) характер перебігу хвороби більше притаманний літнім тваринам. Симптоми її розвиваються поступово:
- збільшення розміру ока за рахунок накопичення рідини внаслідок поганої роботи дренажної системи;
- випинання ока, і, як наслідок, несмикання повік;
- поступово наростаюча болючість очей у кота;
- відсутність реагування зіниці світ;
- почервоніння ока та підвищена сльозогінність;
- розрідження склоподібного тіла.
Симптоми вродженої глаукоми
Симптоми вродженої глаукоми можна помітити при уважному спостереженні за кішкою:
- деяка затуманеність очей у зв`язку з недостатньою прозорістю кришталика;
- уникнення світла, прагнення бути у тіні чи темряві;
- підвищена сльозотеча;
- вроджена косоокість теж може свідчити про вроджену глаукому.
Діагностика недуги
Діагностика проводиться виключно в кабінеті ветеринара-офтальмолога та передбачає:
- основний метод - вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія по Маклакову);
- наступним етапом лікар визначає стан очного дна та зорового нерва. З цих двох показників ставиться діагноз;
- крім того, застосовується уточнююча діагностика - визначення форми захворювання. Для цього за допомогою спеціальних офтальмоскопічних лінз обстежують райдужно-рогівковий кут (гоніоскопія) та стан дренажної системи;
- ультразвукове дослідження ока дозволяє виключити наявність новоутворень, інші патології сітківки.
Диференціальна діагностика дозволить визначити, чи не є дані порушення симптомами інших офтальмологічних недуг не таких небезпечних та піддаються лікуванню протизапальними препаратами: увеїту, кон`юнктивіту, кератиту та інших.
Лікування захворювання
Лікування глаукоми у кішок полягає в тому, щоб нормалізувати внутрішньоочний тиск. Існує три основні методи терапії при глаукомі: консервативний (медикаментозний), оперативний та лазерний. Вибір робить лікар залежно від стану пацієнта та від виду захворювання.
Якщо зір відсутній повністю або частково, цей стан є незворотнім і кардинально змінити його неможливо. Можна лише покращити загальний стан кішки, але не повернути їй здатність бачити.
Консервативний (медикаментозний) метод
Застосовують такі види лікарських засобів:
- препарати, що покращують відтік внутрішньоочної рідини. Це діуретики (Манітол), інгібітори карбоангідрази (Метазоламід), міотики (Карбахол), простагландини (Біматопрост);
- препарати, що інгібують продукцію внутрішньоочної рідини. Це бета-аденоблокатори (Бетаксолол);
- за необхідності застосовуються знеболювальні препарати для усунення больового синдрому (таблетки або ін`єкції Кетанов);
- при ускладненні захворювання кон`юнктивітом або увеїтом додатково призначаються протизапальні препарати (Диклофенак або Ібупрофен).
При стабільному стані пацієнта, відсутності ускладнень, консервативна терапія зазвичай приносить гарний ефект. Прогресування глаукоми вдається зупинити. Але антиглаукомне лікування має проводитися протягом усього подальшого життя тварини. Інакше захворювання рецидивуватиме.
Лікування лазером
Якщо консервативний метод недостатньо ефективний, стан кішки стабілізують за допомогою лазерної корекції. Цей метод називається циклофотокоагуляцією. Він досить дорогий і застосовується лише у спеціалізованих клініках.
Оперативне втручання
Якщо стан кішки продовжує погіршуватися, вдаються до операції. У тому випадку, якщо зір втрачено повністю, вдаються до офтальмектомії. Ампутація ока дозволяє усунути сильний больовий синдром та полегшити стан тварини.
У разі, якщо зір збережено, застосовують два види оперативного втручання:
- хірургічне дренування передньої камери;
- часткове видалення циліарного тіла.
Ці методи допомагають відрегулювати вироблення внутрішньоочної рідини та усунути її застій, і, тим самим, нормалізувати внутрішньоочний тиск.
Лікування народними засобами
У комплексі з медикаментозною терапією лікувати глаукому можна і народними засобами. Для цього готують відвари та краплі на основі лікувальних рослин. Для кішки підійдуть такі рецепти:
- промивання очей відваром алое;
- закопування в кожне око по кілька крапель міцного чорного чаю, настояного з медом;
- прийом усередину або закапування в хворе око настою рослини «золотий вус».
Профілактика хвороби
Основна профілактика глаукоми - це періодичні обстеження вихованця у ветеринара. Особливу увагу треба приділяти цьому, якщо кішка перебуває у групі ризику за приналежністю до породи або за віком (тварина старша за п`ять років).
Важливо також своєчасно лікувати запальні захворювання очей у кішок, не допускаючи їх ускладнень.
Прогноз
Первинна глаукома зазвичай має несприятливий прогноз, зберегти зір не вдається.
Вторинна глаукома при своєчасному видаленні провокуючих факторів може мати більш сприятливий прогноз.
Особливо важко піддаються терапії глаукоми, причиною яких стали інфекційне захворювання очей (увеїт) і травматичне ураження очей, які зазвичай мають тяжкі наслідки.
При травматичному ураженні кришталика можливість зберегти зір існує лише за умови операції з його протезування.