Камені у нирках у кота: симптоми, лікування, що робити?
Зміст
Поява каменів у нирках у кота обумовлена порушенням обмінних процесів в організмі та наявністю запалень в органах сечостатевої системи. При цьому збій обмінних процесів найчастіше вроджене явище.
Набута недуга не залежить від віку вихованця, але найбільше схильні коти, які живуть у місті. За хімічним складом освіти діляться на урати та фосфати. Нерідко спостерігається закупорка сечовивідних шляхів, наявність піску та солей у сечовому міхурі.
В останні роки тенденція ураження хворобою зростає. Протікає захворювання у гострій та хронічній формах.
Провокуючі фактори
На сьогоднішній день фахівці не можуть точно визначити причини появи цього захворювання.
Найчастіше відкладення утворюються внаслідок уповільненого розчинення мінеральних речовин, які нирки, переробивши, виділяють назовні. Скупчення таких відходів і призводить до утворення кристалів, а потім і більших відкладень.
- Вважається, що факторами появи може бути недостатній догляд за котом, зокрема відсутність правильного різноманітного раціону, недостатність його збалансування.
- І також постійне годування тільки сухими кормами, недостатня кількість вітамінів та корисних мінералів.
- Регулярне додавання в меню кісткового борошна як харчова добавка теж провокує утворення.
Додаткові фактори розвитку хвороби у котів
Внаслідок цього і відбувається збій водного та сольового балансу в організмі тварини. Крім іншого, існують інші фактори, що дозволяють виникнути хвороби:
- наявність мікроорганізмів – стафілокок, стрептокок;
- осад солі через олужнення, внаслідок застійних процесів урини;
- регулярне передозування медикаментами;
- недолік комплексу вітамінів, необхідних для нормального функціонування нирок;
- вроджена схильність;
- особливості клімату;
- збій у ендокринній системі;
- звуження сечовивідних каналів внаслідок стерилізації або вродженої особливості анатомічної будови;
- запалення в ниркових баліях або органах сечостатевої системи.
Виникнення уролітів відбувається не відразу. Важливо спостерігати за твариною та орієнтуватися на будь-які тривожні симптоми.
Симптоми каміння у нирках у котів
Основні ознаки патології пов`язані з розладом сечовипускання.
- Кіт часто мочиться, при цьому відчуває сильний біль.
- Сеча виходити маленькими порціями, має домішки різного характеру.
- Найчастіше в урині вихованця можна спостерігати кров`яні домішки - дрібні прожилки, згустки або просто вкраплення.
- Трапляється майже повне фарбування рідини в червоний колір.
- Яскраво виражені симптоми безпосередньо залежать від місця локалізації каменів та розміру.
- Тварина відчуває різкий біль під час відвідування лотка, жалібно нявкає, вигинає спину, нервує.
- Трапляється, тривалий час проводить на лотку, але так і не спорожниться.
- Дихання прискорене, переривчасте.
- Апетит повністю пропадає, кіт пригнічений, млявий, не дається в руки і не дозволяє торкатися живота.
- Сечовий міхур часто переповнений, через неможливість нормально позбутися зайвої рідини.
- За сильних потуг можливо випадання прямої кишки, що саме по собі загрожує ще більшими ускладненнями.
- Тривалий застій сечі призводить до найсильнішої інтоксикації організму.
Діагностування
Точний діагноз залежить від збору інформації та проведення спеціальних клінічних обстежень.
Проводиться дослідження крові загальним аналізом, що дозволяє виявити запальні процеси.
- Біохімічний аналіз крові при даній патології виявить порушення електролітного балансу.
- Загальний аналіз сечі виявить кров`яні домішки, встановить рівень лейкоцитів, білка, бактерій та кристалів.
- Здійснюється посів сечовини, що дозволить дізнатися, який вид інфекції присутній, та встановить рівень чутливості до конкретного антибіотика.
- Водночас необхідно провести контрастну рентгенографію, яка вкаже на розташування утворень.
- Паралельно слід здійснити ультразвукове дослідження черевної порожнини, щоб оцінити стан нирок, сечового міхура, а також підтвердить або спростує наявність фосфатів або уратів, їх кількість та розміри.
Лікування каменів у нирках
Насамперед хвору тварину слід посадити на дієту, що виключає вживання сухого корму.
Призначаються препарати, що сприяють розчиненню каменів. Показано застосування антибіотикотерапії для усунення інфекції в нирках, сечовому міхурі та сечовивідних шляхах. Рекомендовано внутрішньовенне вливання фізіологічних розчинів для заповнення втраченої рідини, внаслідок зневоднення, при розвитку ниркової недостатності, для усунення блювоти, якщо така була і для відновлення апетиту.
Допустимо призначення кровоспинних препаратів, якщо в уріні була кров. Спазмолітики та аналгетики для усунення больового синдрому та спазмів. При неможливості досягти результатів звичайною терапією, у занедбаних випадках, вдаються до хірургічного видалення нефролітів.
Гарною підмогою у лікуванні каменів у нирках виступає фітотерапія.
Допустимо давати коту сік із свіжої петрушки - четверта частина чайної ложки приблизно тричі на добу. Також можна давати коту настій із насіння петрушки у тих же дозах. Хороші рекомендації у настою брусниці, який дається коту в дозуванні дві чайні ложки після кожного годування.
Допомагає при нефролітіазі сік із суниці або моркви - одна чайна ложка натще. Гарбуз, зварений на пару з медом, допомагає засвоювати корисні мікроелементи та ліки, сприяє якнайшвидшому всмоктуванню препаратів.
Хірургічне втручання (18+)
Що робити для профілактики?
Для недопущення рецидивів не слід годувати тварину сирою рибою та м`ясом, виключити з раціону консерви.
Доступ до свіжої та чистої води має бути вільним. Бажано привчати з дитинства їсти кисломолочні продукти. Особливу увагу приділяти стерилізованим котам, оскільки вони найбільше схильні до ризику виникнення нефролітів, внаслідок порушення обмінних процесів.