Симптоми та лікування вірусного перитоніту у котів

Статистика показує, що 10% котів, які мають антитіла до цього вірусу, хворіють на інфекційний вигляд. Інфекційний перитоніт утворюється як результат мутації кишкового коронавірусу.

Перитоніт вводить зміни в імунній системі тварини. Імунна система не може занапастити вірус, тому вона починає виробляти небезпечний комплекс, який рухається по судинах, накопичується в різних органах. Через це починається запалення. Тобто антитіла, замість знищення вірусу, починають розносити його організмом.

Шляхи зараження

Найчастіше у кішок зустрічається вірусний перитоніт, що передається орально-фекальним шляхом. Тобто заразитися ним можна або через корм, або через екскременти. Вірус протягом декількох місяців виділяється з фекаліями, потім перестає, тому що виробляються антитіла. Коли здоровий кіт має доступ до заражених екскрементів, швидше за все, він занедужає.

Якщо вихованець перебуває у місцевості з дуже поширеним вірусом, він може знову їм заразитися. Бувають випадки, що тварини самі носії, але не джерела вірусу.

Вірусний перитоніт може виникати в результаті мутацій: вірус, потрапляючи в організм, змінюється, а потім виявляється у новому вигляді. Отже, у розвиток захворювання не потрібен контакти з іншими особинами. Статистика каже, що 82% особин заражається на виставках, з усіх хворих 27% припадає на кішок, що утримуються групами, а 14% - що живуть поодинці.

Характерні симптоми

Вірусний перитоніт має такі симптоми:

• повна втрата апетиту;
• апатичний, депресивний стан;
• поступове зниження маси;
• зупинка у зростанні;
• незначне підвищення температури;
• поява задишки через скупчення у грудях рідини, що призводить до плевриту;
• порушення серцевого ритму через накопичення рідини в ділянці серцевого м`яза;
• здуття живота через скупчення рідини в очеревині.

Інфекційний перитоніт має такі симптоми:

• різка втрата ваги;
• апатичний стан;
• сухий наліт над віками;
• невластиве поведінка, швидка зміна настрою, параліч кінцівок;
• ураження нирок, печінки;
• жовтяниця;
• низькорослість;
• поганий стан вовни.

Види Перітоніту

Ця хвороба має вологий (ексудативний) та сухий (не ексудативний) вид. Бувають випадки, коли кішка має обидві форми. При екссудативному вигляді гнійно-сірчаний ексудат зберігається в черевній порожнині, а при ексудативному проникає в інші органи і атакує весь організм, залучається кровоносна система. Сухий же перитоніт менше вражає кровоносні судини, зате рідина накопичується в черевній порожнині та інших органах, наприклад, печінки, нирках.

Фактори ризику

Коронавірус призводить до ураження різних систем:

• Мультисистеми. Відбуваються ушкодження сальника, на слизових оболонках печінки, нирок, кишечнику. Поширене при сухому вигляді захворювання.
• Респіраторні системи. Уражається поверхня легень, через випоту утворюється плеврит. Найчастіше відбувається при сухому перитоніті.
• Нервова. Поразки спостерігаються на всій нервовій системі.
• Офтальмологічна. Поразки спостерігаються навколо очей.

Перитонітом хворіють вихованці будь-яких порід, але відсоток захворюваності зростає у екзотичних кішок. З хворих тварин 56% припадає на породистих котів. Перитоніт у 80% зустрічається у молодших тварин, висока поширеність у особин від 3 місяців до 3 років. У дорослих котів захворювання зустрічається рідше, частіше зустрічається у людей похилого віку, старше 10 років. До групи ризику відносяться вихованці, які містяться у зграї.

Чи може людина заразитися від кішки

Вважається, що вірусний перитоніт кішок схожий на вірус імунодефіциту людини. Ходить міф, що хвороба може передатися людині, але все зовсім не так.

Коронавірус сильно мутує, тому він спочатку вражає імунну систему кота. На цьому схожість зі СНІДом припиняється. Хазяїну навіть при тісному контакті боятися нічого, для нього немає жодного ризику зараження.

Методи лікування

Ця неприємна хвороба в 90% призводить до летального результату. Лікування захворювання має на увазі комплексний підхід. Якщо господар звернув увагу на перші ознаки хвороби, то шанс на одужання збільшується. Зазвичай ветеринар призначає таке лікування:

• Антибіотикотерапію виходячи з віку, ваги та стану кота.
• Нерідко тварині доводиться робити пункцію для видалення рідини з черевної порожнини. Це полегшує його стан. Одночасно з викачуванням вводять протимікробні препарати.
• Прийом болезаспокійливих препаратів.
• Прийом серцево-судинних засобів.
• У більш тяжких випадках потрібне переливання крові.
• Годування кішки - лише з призначеної ветеринаром дієти.
• Необхідні вітаміни.
• Нерідко призначають хіміотерапію та гормональні засоби.

Профілактика

Важливо стежити за станом кішки та дотримуватися нехитрих профілактичних заходів.

• Раціональне харчування.
• Обробка від глистів, бліх, кліщів.
• Уникнення контакту з бродячими тваринами.
• Регулярні профілактичні огляди зі здаванням аналізу крові та сечі.
• Вакцинація.
• Відвідування ветеринара навіть за незначного нездужання у вигляді порушення випорожнення та зміни звичної поведінки.
• Мінімізація стресу.
• Уникнення гормональних препаратів.
• Чистота у кімнаті.
• Вагітних кішок та кошенят краще тримати окремо від інших тварин.

Чи може вакцина захистити тварину

На даний момент вакцинація від перитоніту — єдина надія на безпеку свого вихованця. Проте препарат Примуцел вважається поодиноким профілактичним засобом, і він не дає стовідсоткової гарантії захисту.

Кішці вводиться ослаблений вірус, який поширюється тільки у верхніх дихальних шляхах, внаслідок чого у неї має розвинутися стійкий імунітет слизових оболонок.

Вакцинацію можна проводити тільки при досягненні 16 тижнів, причому якщо кіт живе з хворою твариною, то він захищений лише на 75%.

Щоб уберегти кішку від захворювання, потрібно дотримуватися чистоти в приміщенні, бажано час від часу проводити його дезінфекцію. Зміцнення імунної системи дозволить уникнути появи інфекційних та вірусних захворювань.