Чим небезпечний туберкульоз у собаки та способи його лікування

1. Наявність інфекції у власника тварини. У відкритій формі недуги бактерії з легкістю можуть передаватися повітряно-краплинним шляхом від господаря до вихованця. Ветеринари відносять цю причину до однієї з найпоширеніших, оскільки між інфікованою людиною та волохатим другом відбувається регулярний контакт, що посилює ризик зараження.
2. Пес проживає або вигулюється в безпосередній близькості від туберкульозного диспансеру. Особливо часто заражаються ті особи, які гуляють без повідка. Випадково забігши на територію диспансеру, вони можуть вступити в контакт із хворими, причому власник про це навіть не підозрюватиме. До того ж бактерії за своєю природою аеробні, а значить, вихованець може підхопити інфекційного агента просто з довкілля, обнюхавши заражену траву або гілку дерева.
3. Інфікування туберкульозом з рівним успіхом може статися і через їжу, в якій будуть бактерії. У ветеринарії такий шлях попадання мікобактерій у тіло тварин називається аліментарним. Він стає здійсненним після того, як пес з`їсть м`ясо хворого представника фауни, або злизує їх мокротиння, що містить туберкули, а також під час вигодовування цуценят молоком хворої матері.
4. Значне послаблення імунітету на тлі проживання вихованця у несприятливих, антисанітарних умовах також провокує розвиток туберкульозу у собак.

Важливе питання, яким задаються багато власників вихованців, полягає в тому, чи можна заразитися туберкульозною паличкою від собаки? На жаль, але відповідь на це позитивна. Дійсно, інфекція передається як від людини до вихованця, так і від вихованця до людини. Тому ветеринари рекомендують при появі перших підозр на наявність у пса туберкульозу, відразу везти його до ветеринарної клініки, а господареві поспішити здати всі клінічні аналізи в лікарні. Проблема надто серйозна, щоб її можна було безтурботно ігнорувати.

Форми захворювання

Лікарями було встановлено, що ця недуга здатна виявлятися у двох характерних формах. Розглянемо кожну з них докладніше:

1. Латентна: її неможливо діагностувати на підставі спостережень за симптомами, тому що інфекція практично ніяк не виявляє в організмі носія. Виявляють її найчастіше випадково за допомогою рентгену. Лікування передбачає позитивний прогноз.
2. Генералізована форма: для неї характерні великі ураження ШКТ, а також патологічні процеси в дихальній та сечостатевій системі. Якщо заражений собака не був підданий медикаментозному лікуванню вчасно, то недуга переросте в хронічний стан. Великий ризик, що вихованець загине.

Власники повинні чітко розуміти, що в інкубаційний період, коли бактерії тільки освоюються в організмі тварини, вони ніяк не виявляють себе. Єдине, на що варто звернути увагу, так це те, що собака стала швидко втомлюватися, а також багато спить, хоча раніше любив погратися з господарем. Після закінчення періоду інкубації хвороба набуде початкової стадії, вираженої в таких ознаках, як зниження апетиту, незначне підвищення температури тіла собаки, необґрунтована втрата у вазі.

Стадії перебігу недуги

Перебіг хвороби поділяють на початковий період та стадію розпалу. У початковому періоді практично відсутні яскраві симптоми, а сама інфекція не є небезпечною для оточуючих. У цей час бактерії активно поширюються по організму вихованця. Щодо стадії розпалу туберкульозу, то в ній улюбленець стає ходячим переносником інфекційного агента. Кашляючи, він заражає повітря, їжу та всі предмети зі свого оточення. Важливо розуміти, що швидкість розвитку недуги та інтенсивність її прояву безпосередньо залежить від імунітету собаки, її віку та умов утримання.

Симптоматика захворювання

Симптоми туберкульозу можуть не проявлятися в період часу, що займає від 14 до 28 днів. Але лікарі переконані, незважаючи на плавність перебігу хвороби, уважний власник здатний визначити, що його друг захворів. Тривожитися про його здоров`я потрібно, якщо:

• у собаки з`явилася сильна задишка, що супроводжується кров`яними виділеннями, після незначного фізичного навантаження;
• тварина почала страждати від діареї, причому в її калі можна виявити кров. Це ознака ураження ШКТ;
• підщелепні лімфатичні вузли запалені, при промацуванні відчувається їхнє явне збільшення та затвердіння. Згодом у цій проблемній зоні можуть з`явитися виразки та гнійні абсцеси;
• накопичення рідини в черевній порожнині та жовтяниця провокують роздування живота собаки;
• напади лихоманки, підвищена температура, рясні виділення з носа;
• значний занепад сил, апатія.

Перераховані вище симптоми характерні для хронічної форми туберкульозу, що стосується латентної, то ознак хвороби практично немає. У пса знижується апетит, тьмяніє шерсть, він швидко втомлюється і вважає за краще лежати на одному місці. За статистикою цю форму виявляють переважно вже після розтину.

Діагностика хвороби

Своєчасна діагностика суттєво збільшує шанси на успішне лікування хворої тварини. Для точності встановлення діагнозу ветеринари проводять комплекс процедур, що дозволяють диференціювати туберкульоз від інших інфекційних хвороб. Дослідження включають забір крові на загальний та біохімічний аналіз, рентгенографію легень собаки та введення йому підшкірно ін`єкції сухого туберкуліну. Суть останньої процедури в тому, що якщо через два дні тварина не відреагує на укол алергією, то вона точно хворіє на туберкульоз.

Лікування недуги

Насамперед вихованця, у якого підозрюється туберкульоз, необхідно негайно ізолювати. Тому він поміщається у ветеринарну лікарню під нагляд кваліфікованих спеціалістів. Якщо патологія проявляється у легкій формі, то лікарі виписують пацієнту комплекс медикаментозних препаратів, до яких входять Ізоніазид, Стрептоміцин та Рифампіцин. Їх ефект посилюється прийомом таких антибіотиків, як Тетрамізол та Левоміцетин.

Крім терапії фармацевтичними препаратами, власник має занепокоїтися тим, щоб його пес повноцінно харчувався. Збагатіть раціон собаки їжею, багатою на вітаміни та мікроелементи. Це знизить шкоду, завдану організму ліками, і посилить імунний захист.

Важливо розуміти, що лікувати собаку доведеться від 1 до 2 років поспіль, причому позитивний прогноз ветеринар може дати тільки в тому випадку, якщо недуга була виявлена ​​оперативно. І навіть тоді вихованець залишиться потенційним переносником туберкульозної палички протягом усього життя. Якщо ж у собаки було діагностовано генералізовану форму хвороби, то найкращий вихід — евтаназія, тому що ліки в цьому випадку безсилі.

Заходи профілактики

Ветеринари розробили низку рекомендацій, що дозволяють господарям чотирилапих улюбленців убезпечити їх від ризику зараження туберкульозною паличкою. До них відносяться:

1. Ретельний догляд за твариною, що включає забезпечення гідних умов проживання та регулярну гігієну. Слідкуйте за тим, щоб у вихованця завжди була чиста та суха підстилка. Уникайте зайвої вологості в приміщенні та протягів, через які пес може замерзнути. Розбавляйте його раціон овочами та фруктами.
2. Намагайтеся, щоб собака не вступала в контакти з бродячими одноплемінниками. Вигул організовуйте таким чином, щоб ваш маршрут не пролягав біля туберкульозних диспансерів.
3. Раз на півроку, після консультації з фахівцем, підтримуйте імунітет собаки вітамінними комплексами.
4. Уникайте годування пса молочними та м`ясними продуктами, які викликають у вас підозри. Особливо це стосується продукції купленої на ринку.
5. Три рази на рік проходьте плановий огляд у лікаря-ветеринарного лікаря.

Насамкінець хочеться сказати, що туберкульоз відноситься до однієї з найважчих і небезпечних хвороб, якою може заразитися вихованець. Її небезпека полягає в тому, що повне лікування практично неможливо. Тварина назавжди залишиться потенційним переносником інфекції, загрожуючи здоров`ю як самого власника, так і членів його сім`ї. У більшості випадків ветеринари радять негайне присипання. Якщо господарям не підходить такий варіант, то вони звалюють на себе величезну відповідальність, адже весь залишок життя собаки їм слід ретельно за нею спостерігати, реагуючи на найменші ознаки рецидиву. Однак не треба впадати у відчай, адже профілактичні заходи, що запобігають недузі, зовсім нескладні у виконанні.