Синдром кушинга у собак – різновиди, симптоми та хірургічний метод лікування

Синдром Кушинга у собак – це одне з найпоширеніших ендокринних хвороб у собак, що є наслідком надлишку гормону кортизолу в тілі. Ендокринна система являє собою різні залози, які продукують гормони, включаючи і кортизол, який регулює обмінні процеси в тілі та розщеплення білків. Підвищений вміст кортизолу в кровоносній системі ускладнює процес метаболізму, що спричиняє всілякі збої функціонування травної системи, гіпертонію та подібні побічні ефекти.

Форми захворювання

Є кілька різновидів гіперадренокортіцизму, у них різні причини виникнення та прояви. Саме тому так важливо розглянути кожну з них, щоб надалі застосувати правильні лікувальні заходи. Хвороба Кушинга має такі специфічні форми:

• Хвороба Кушинга-Іценка. Недуга з`являється раптово внаслідок утворення пухлини гіпофіза – це заліза, яка регулює весь процес синтезу гормонів. Внаслідок порушення функціонування гіпофізу активується надмірне виділення гормону АКТГ. Цей різновид зустрічається набагато частіше, лікування відбувається за різними схемами, що безпосередньо пов`язано з причинами виникнення. Діагностують проблему у 80% вихованців із таким захворюванням.
• Глюкостерома. Симптоми синдрому у собак з`являються внаслідок формування пухлини надниркових залоз, що є наслідком порушення функціонування цих елементів. Внаслідок цього процесу виникає підвищений синтез глюкокортикоїдів.
• Ятрогенна форма. Одним з факторів гіперадренокортіцизму може бути підвищене введення гормональних засобів, які називаються глюкокортикостероїдів, наприклад, дексаметазон або преднізолон, вони застосовуються при боротьбі із запальним процесом або алергією, а також інших хвороб.

Синдром Кушинга у собак – це одне з найпоширеніших ендокринних хвороб у собак

Остання форма хвороби не відноситься до групи спадкових. Прояви ятрогенного синдрому збігаються з ознаками справжньої недуги, проте вони зникають після припинення використання коштів.

Слід уточнити, що при ятрогенному синдромі потрібно припиняти застосування засобів поступово, важливо звернути увагу на препарати, що спричинили такий результат.

Хто входить до групи ризику

Симптоми хвороби виникають у особин різних порід , Проте статистичні дані свідчать, що найчастіше недуга діагностують у таких видів:

• біглі;
• пуделі;
• боксери;
• йорширські тер`єри;
• лабрадори ретрівери;
• бостон-тер`єри;
• такси.

Хвороба, через новоутворення гіпофіза, як правило, діагностують у невеликих собачок, практично всіма постраждалими стають особи до 20-ти кілограм. Стерилізовані або кастровані вихованці найчастіше зазнають недуги. Фахівці не можуть виявити взаємозв`язок між статтю та виникненням хвороби, однаково синдрому схильні представники обох статей.

Симптоми

Симптоми та лікування взаємопов`язані між собою, тому так важливо звернутися до медичного закладу та з`ясувати дійсну причину недуги. Розвивається захворювання не швидкими темпами, при цьому торкається різних систем організму, внаслідок чого прояви недуги помітні не відразу і суттєво відрізняються у постраждалих. Найпоширенішими проявами пов`язані зі шкірним покривом та сечовидільною системою. На ранньому етапі розвитку захворювання можуть виявлятися один або кілька симптомів, у результаті встановити діагноз дуже складно. До можливих симптомів недуги відносять такі фактори:

• збільшена спрага і прискорене сечовипускання - це найбільш поширені симптоми, вихованець починає пити в кілька разів більше;
• наявність підвищеного апетиту, що також поширені прояви;
• обвисання та збільшення живота, що знаходиться у прямому взаємозв`язку з атрофією м`язової тканини черевної порожнини внаслідок переходу жирової тканини в район живота;
• проблеми з вовняним покривом, саме з цієї причини власники звертаються до фахівців. Облисіння починається з живота та боків, внаслідок чого шерсть залишається виключно на кінцівках та голові;
• безсоння;
• млявість;
• задишка;
• підвищене відкладення жиру;
• відсутність тічки;
• скорочення насінників;
• ожиріння чи зменшення маси;
• виникнення вугрової висипки;
• зміни зовнішнього вигляду шкірного покриву.

Симптоми та лікування взаємопов`язані між собою, тому так важливо звернутися до медичного закладу та з`ясувати дійсну причину недуги

Новоутворення гіпофіза захворювання відбувається значно повільніше, як правило, від кількох місяців до років. Цей процес значно відрізняється від пухлини надниркових залоз.

Лікування

Надати повноцінне відновлення здоров`я та правильне функціонування організму повністю не можна. Терапевтичне лікування спрямоване на зменшення рівня кортизолу, покращити функціонування органів, а в особливих випадках вдаються навіть до хірургічних заходів, які дозволяють позбутися пухлини. До лікування слід приступати негайно, інакше наслідки будуть найсерйознішими. Захворювання буде стрімко прогресувати, що врешті-решт призведе до смерті.

Лікування та підтримуюча терапія дозволяє покращити стан тварини, внаслідок чого життя продовжується на пару років у гіршому випадку, адже для собаки це відмінний показник.

Хірургічне втручання

Якщо новоутворення вдалося діагностувати саме у наднирковому залозі, тоді приступають до хірургічного втручання з видалення пухлини. Дуже важливо, щоб освіта несла доброякісний характер, а метастази в інші органи були відсутні.

Процедура з видалення новоутворення у мозку проводяться виключно за кордоном, слід зазначити, що така операція має високу вартість. Фахівець може призначити прийом препаратів, які зупинятимуть розвиток новоутворення. Більш радикальне вирішення проблеми - видалення обох надниркових залоз, які відповідають за вироблення гормонів. Це означає, що в подальшому тварина буде перебувати на довічній замісній терапії, оскільки її організм вже не зможе самостійно виробляти кортизол.

Проте оперативне втручання можливе далеко не у всіх випадках. Воно не проводиться на літніх чи ослаблених собаках. Інші супутні захворювання також можуть стати причиною відмови.