Трихофітія у собак
Зміст
Це захворювання відноситься до категорії грибкових. Вони в дерматологічній практиці вважаються одними з найнебезпечніших. А все тому, що їх складно діагностувати та лікувати. Отже, дізнаємося про ознаки трихофітії та способи її лікування.
Коротко про дерматологічну недугу
Хвороба грибкової етіології супроводжується випаданням шерстного покриву собаки. Саме тому її в народі називають стригучим лишаєм. Шерсть пса начебто зістригається хворобою. Оскільки імунна система тварини при цій недузі сильно пригнічується, часто на тлі трихофітії розвиваються вторинні інфекції, загострюються хронічні захворювання псів.
Трихофітія заразна для власників собак, і в цьому її небезпека. Діагностика дерматологічного захворювання передбачає проведення мікроскопії шкіри і шерсті - просвічування їх спеціальним джерелом ультрафіолетового випромінювання - висів матеріалу на живильне середовище. Останній метод дозволяє дуже точно визначати діагноз.
Клінічна картина трихофітії у собак
Спочатку виникають невеликі зони випадання шерсті. В області оголення вовни з`являються розщеплені залишки волосся. Зони облисіння мають круглу форму. Вони запалені по краях, чітко видно червону облямівку. Шкіра в таких зонах швидко висихає, зморщується, лущиться. При цьому загальних ознак нездужання тварини не спостерігається.
Якщо ж приєднується вторинна інфекція, недуга прогресує, то виникають і осередки нагноєння. Іноді можуть розвиватися і глибокі виразки. Загоюються вони довго, погано. І тут спостерігається і погіршення загального стану пса. У нього знижується апетит, підвищується загальна температура тіла. Наростає ризик розвитку септичного процесу. У плазмі крові хворіють тварин зменшується кількість еритроцитів та імуноглобулінів. Число лейкоцитів зростає.
Як бачимо, ускладнення трихофітії у псів можуть бути дуже серйозними. Тому не варто ігнорувати початкову стадію дерматологічної недуги.
Про терапію трихофітії у псів
Найчастіше ветеринари призначають собакам, у яких діагностовано цю хворобу, Ітраконазол. Сьогодні цей препарат у ветеринарній практиці переважає гризеофульвіни. Він має менше побічних ефектів, ніж ліки вищезгаданої категорії. Фармакологічна дія Ітраконазолу ґрунтується на блокуванні виробництва компонентів грибків. Найчастіше побічними ефектами лікарського засобу є втрата апетиту та блювання.
Гризеофульвіни – єдина група антибіотиків, які вбивають збудників трихофітії. Ліки цієї категорії діють на клітинні мембрани грибків, руйнуючи їхню структуру. Гризеофульвіни хворим собакам рекомендується давати після їди. Бажано, щоб у ній були присутні у великій кількості жири. Саме вони мінімізують дію ліків на слизову оболонку шлунка, знижують ризик побічних ефектів. Гризеофульвіни забороняється використовувати для терапії трихофітії у вагітних сук та тварин із захворюваннями нирок. Передозування таких препаратів може призвести до діареї, нудоти, лихоманки. Якщо у собаки проявляється індивідуальна непереносимість ліків, то його потрібно відмінити.
Для лікування трихофітії у домашніх тварин застосовують також Тербінафін, Кетоконазол. А ще добре справляються із симптомами дерматологічної недуги препарати на основі сірки. Перед їх використанням необхідно налисо обстригти псів довгошерстих порід. Таким чином збільшується ефективність лікування та зменшується кількість вовни, інфікованої грибком. Важливо запобігти вилизуванню мазі на основі сірки, інакше не уникнути отруєння. А для цього слід застосовувати спеціальні захисні коміри після нанесення препаратів на шкіру тварин. Не варто боятися пожовтіння шкіри після використання таких ліків. Це явище швидко минає без застосування будь-якого симптоматичного лікування.
Також у терапії цієї дерматологічної недуги у домашніх тварин застосовують спеціальну вакцину проти трихофітії. Вона ефективна і тоді, коли недуга прогресує, а не лише як профілактичний засіб.
Важливо ізолювати хвору собаку від інших тварин у будинку, зокрема, від котів. І діти не повинні контактувати із псом.
Ентерит у собак
Ентерит у собак
Екзекан для собак
Гепатовет для собак
Бореліоз у собак