Як виявляється вірусний перитоніт у кішок, основні методи лікування захворювання
Перитоніт (ІПК, ФІП) у котів є запаленням оболонки, яка покриває органи черевної порожнини. Виділяють інфекційний та вірусний перитоніт у кішок, викликаний коронавірусом, який передається орально-пероральним (через їжу та фекалії) та повітряно-краплинним шляхом. У деяких випадках збудник проникає в організм вихованця ще в материнській утробі. Перитоніт протікає у домашніх тварин у гострій та хронічній формі. У свою чергу, хронічна форма поділяється на мокрий (ексудативний) та сухий вигляд.
Найчастіше у кішок виникає вірусний перитоніт, і в групі ризику знаходяться вуличні вихованці, коти з розплідників та тварини із слабким імунітетом. Захворювання є вкрай небезпечним і нерідко призводить до смерті. При виявленні характерних симптомів кішку необхідно показати ветеринару.
Перитоніт (ІПК, ФІП) у котів є запаленням оболонки, яка покриває органи черевної порожнини. Виділяють інфекційний та вірусний перитоніт у кішок, викликаний коронавірусом, який передається орально-пероральним (через їжу та фекалії) та повітряно-краплинним шляхом. У деяких випадках збудник проникає в організм вихованця ще в материнській утробі. Перитоніт протікає у домашніх тварин у гострій та хронічній формі. У свою чергу, хронічна форма поділяється на мокрий (ексудативний) та сухий вигляд.
Найчастіше у кішок виникає вірусний перитоніт, і в групі ризику знаходяться вуличні вихованці, коти з розплідників та тварини із слабким імунітетом. Захворювання є вкрай небезпечним і нерідко призводить до смерті. При виявленні характерних симптомів кішку необхідно показати ветеринару.
Симптоматика
Інкубаційний період вірусного перитоніту продовжується місяцями, а симптоматика залежить від форми прояву хвороби. Головною ознакою перитоніту при ексудативному різновиді є живіт вихованця, що збільшується в розмірах, оскільки в черевній порожнині накопичується велика кількість рідини. Виділяють такі характерні для мокрої форми перитоніту симптоми:
- відмова від їжі;
- млявість;
- незначне підвищення температури;
- втрата у вазі.
При сухій формі вірусного перитоніту у домашнього вихованця спостерігаються такі симптоми:
- багата сльозогінність;
- втрата ваги;
- апатія;
- запалення райдужної оболонки очей.
Найбільш схильні до виникнення цього захворювання молоді кішки у віці до 3 років і літні вихованці, які досягли 10-річного віку. Схильні до вірусного перитоніту переважно коти екзотичних порід. З усіх заражених тварин понад 50% припадає на породистих кішок.
Шляхи зараження
Вірусний перитоніт розвивається у тих вихованців, які містяться у повній антисанітарії. Хвороба розвивається при поїданні корму, зараженого вірусом, і при випадковому попаданні фекалій хворої тварини в організм здорової кішки. Перитоніт виникає у разі занесення інфекції в котячий організм під час проведення операції. Протягом кількох тижнів коронавірус виділяється разом із калом зараженої кішки, а потім у тварини починають вироблятися антитіла.
Зараження вірусним перитонітом у домашніх улюбленців відбувається так:
- вірус проникає в організм кішки і починає активно розмножуватися спочатку в кишечнику або мигдаликах, а потім і в лімфатичних вузлах;
- у тварини виникає вірусемія;
- вірус продовжує поширюватися по тканинах та внутрішнім органам;
- захворювання переходить у вторинну стадію віремії, оскільки вірус швидко розноситься макрофагами (клітини, що захоплюють і перетравлюють токсичні речовини).
Якщо у тварини сильний імунітет, то подальший розвиток захворювання на його організм здатний подолати. При ослабленій захисній функції організму вірус продовжує швидко розмножуватися в макрофагах. Самі макрофаги накопичуються неподалік кровоносних судин, переважно під сполучними тканинами внутрішніх органів.
Існує поширена думка, що коронавірус схожий на вірус ВІЛ і передається людині від кішки. Коронавірус дійсно схожий на вірус імунодефіциту, оскільки вражає імунітет кішки, але він не здатний передатися господареві вихованця навіть при тісному контактуванні з хворою твариною.
Лікування вірусного перитоніту
Захворювання виліковне тільки в тому випадку, якщо було виявлено на ранній стадії. Комплексне лікування призначає спеціаліст після проведення обстеження. Полягає воно в наступному:
- антибіотикотерапія;
- викачування зайвої рідини з черевної порожнини (за її наявності);
- введення протимікробних препаратів (після викачування рідини);
- знеболювальні препарати;
- серцево-судинні засоби для підтримки роботи серця;
- переливання крові (у занедбаних випадках);
- дієтичне харчування (раціон розробляє ветеринар);
- вітамінні комплекси;
- гормональні препарати;
- хіміотерапія.
Однозначно відповісти на запитання, скільки живуть кішки з перитонітом неможливо, оскільки прогноз дуже неоднозначний. Показник смертності високий – понад 90%. З метою профілактики рекомендується проводити вакцинацію чотирилапого улюбленця за допомогою препарату Примуцел. Вакцинація дозволена кішкам, що досягли 4-місячного віку.