Симптоми та лікування перитоніту у кішок: вірусний та інфекційний перитоніт

Хвороба, що характеризується гострим та підгострим перебігом, виражається запальними процесами у очеревині.

Захворюванню піддаються кішки у віці від півроку до п`яти років.

Середовище розмноження вірусу клітини нирок та щитовидної залози. Адекватно переносить низьку температуру, але чутливо реагує на високу температуру та світло.

Джерела та фактори виникнення

Поява хвороби провокують хворі або вже перенесли захворювання кішки.

Захворіла тварина в період, коли проходить перша половина інкубаційного періоду в стані виділяти вірус назовні разом з фекаліями, сечею та носовими виділеннями.

Захворіла тварина може передати вірус через сечу.

Після одужання відбувається таке саме явище ще протягом двох місяців, близько трьох.

Шляхи зараження кішки

Шляхи зараження оральний та повітряно-краплинний шлях.

Потрапляючи в організм, вірус локалізується і починає розвиватися в мигдаликах, нерідко перебуває й у кишечнику. Далі мігрує за лімфатичною системою, зупиняючись у вузлах. Через кровоносне русло розноситься по всіх системах та органах, вражаючи їх та затримуючись в основному в судинних системах.

Потрапляючи в організм кота, вірус починає розвиватися у кишечнику.

Тварини із сильним імунітетом здатні ненадовго приглушати спалах патології, але потім вірус знову виявляє себе.

Інфекційний перитоніт

Інфекційний перитоніт неспецифічного походження виникає внаслідок травматизму очеревини – поранення, падіння, удари.

Внаслідок невдалого падіння, у кота може з`явитися інфекційний перитоніт.

Супроводжується можливим розривом внутрішніх органів, зараженням інфекцією прилеглих органів та тканин. Можливий факт зараження внаслідок хірургічного втручання внаслідок порушень правил асептики та антисептики. Інфекція специфічного походження проявляється за наявності вірусних недуг. Інвазійне зараження – присутність глистів та результат їхнього впливу. Неінфекційна природа – термічні або хімічні опіки та наслідки, які вони викликали.

Діагностика

Яке б не було своєчасне діагностування, прогноз буде сумнівним через велику поразку і важке перебіг хвороби.

Точні причини виявляють, на жаль, шляхом патологоанатомічного розтину загиблих тварин. Лабораторні дослідження здійснюються шляхом серологічного аналізу та молекулярно-генетичного. Основна діагностика будується на диференціації.

Точні причини захворювання виявляють шляхом серологічного та молекулярно-генетичного аналізу.

Виключають такі патології:

• токсоплазмоз;
• асцит нирковий;
• асцит серцевий;
• новоутворення онкологічної природи;
• серцева недостатність;
• травми;
• лімфосаркоматоз;
• туберкульоз.

Також значну роль має анамнез. Інформація про нещодавні травми або хвороби допомагає виключити низку спровокованих причин.

Для діагностики захворювання велику роль мають відомості про життєдіяльність кота.

Симптоми перитоніту у котів та котів

Інкубаційний період недуги коливається від кількох тижнів до кількох місяців, що ускладнює своєчасне діагностування.

Специфічні ознаки залежать від віку тварини, ступеня ураження, стійкості імунітету. Загальними симптомами у кошенят виступають: відсутність апетиту, виснаження, гіпертермія, запалення очеревини, рідше – плеврит. У дорослих особин хвороба протікає у двох формах: ексудативній та сухій формі.

Відсутність апетиту – один із симптомів захворювання.

Ексудативна форма

Ексудативна форма - волога - проявляється наявністю рідини в очеревині або грудній порожнині, асцитом. Внаслідок цього у кішки з`являється задишка, легеневі та серцеві шуми під час прослуховування.

Асцит у кішки.

Суха форма

Суха форма виявляє себе хворобами очей: кон`юнктивіт, поразка райдужної оболонки і сітківки, що проявляється гнійними виділеннями.

Хвороби очей та гнійні виділення починаються при сухій формі захворювання.

Уражаються нирки, виявляючись гломерулонефритом. Заражається печінка, що призводить до появи жовтяничності, збільшення самого органу, болючості у правому підребер`ї. Нерідко процес зачіпає легені, що супроводжується розвитком катаральної бронхопневмонії. Спостерігається порушення центральної нервової системи, що супроводжується парезом кінцівок, гіперчутливістю шкіри, дивними рухами. Сухий перебіг найчастіше закінчується летальним кінцем.

Посмертні зміни

Посмертні зміни виражаються наявністю прозорої рідини в`язкої консистенції в порожнині очеревини. Нерідко в рідині спостерігаються білкові пластівці або прожилки. Таким же білковим нальотом – фібрином – будуть покриті більшість серозних оболонок та поверхонь. А також проглядаються ділянки некрозу, наявність прозорих вузлів слизового характеру в печінці, стінках кишечника, нирках.

Майже всі органи уражені фібринозним нальотом, подекуди у вигляді вузликів або зернистої маси. Нирки збільшені у розмірах з наявністю того ж нальоту. Легкі щільні, насиченого темно-червоного кольору. Лімфатичні вузли грудної порожнини збільшені та запалені. Усі уражені органи мають ознаки запального характеру.

Розтин тварини покаже, що всі уражені органи мають запалення.

Лікування перитоніту у котів

Терапія проводиться у комплексі. Перша допомога спрямована на усунення больового синдрому та полегшення стану кішки.

Для цього здійснюють видалення рідини з порожнин шляхом пункції. Паралельно призначають сечогінні препарати. Для придушення патогенної мікрофлори показано застосування антибіотикотерапії у вигляді препаратів груп цефалоспоринів, пеніцилінів, сульфаніламідних препаратів. Ліки застосовують в ін`єкціях підшкірно, внутрішньом`язово.

У тяжких випадках – внутрішньовенним введенням. Якщо причиною була травма – усувають причину, іноді шляхом хірургічного втручання.

Рекомендовано здійснювати лікування, спрямоване на усунення симптомів застосування болезаспокійливих засобів, внутрішньовенні вливання фізіологічних розчинів для підтримки виснаженого організму. Ліки, що підтримують серце та кровоносну систему. Рідше застосовують переливання крові. При цьому рекомендована дієта – вживання спеціального вітамінізованого легенів для травлення корму. Гострі напади усуваються прикладенням льоду на живіт, загорнутого в рушник. Обґрунтовано застосування глюкокортикоїдів у вигляді преднізолону.

Для лікування слід проводити внутрішньовенні вливання фізіологічних розчинів.

Комплексне лікування

У комплексі показано призначати вітамінні препарати груп В та С, полівітаміни, імуноглобулін, інтерферон.

Імуноглобулін входить у комплексне лікування кота.

Профілактика

У профілактичних цілях рекомендується приділяти домашній улюблениці максимум уваги. Зменшити ризик небезпечних травматичних ситуацій. Збалансувати та полегшити харчування тварини. Велике значення має регулярна дегельмінтизація, вчасна вакцинація кішки. У жодному разі не вдаватися до самостійного лікування тварини. Регулярно проводити санітарну обробку місця проживання кішки, не допускати розмноження паразитів. Обов`язкова періодична диспансеризація.

Своєчасна вакцинація кішки є профілактикою захворювання.

Відео про перитоніти у котів