Захворювання нирок у котів: симптоми та лікування

Категорія Кішки

Зміст

Причини
Симптоми захворювань та лікування

Захворювання нирок у котів: симптоми та лікування

Хвороби нирок найчастіше діагностують у котів похилого віку. Найбільш схильні до виникнення патологій домашні коти, схильні до надмірної ваги, і вихованці зі зниженою фізичною активністю.

Нирки нездатні до регенерації, вилікувати захворювання, що розвинулося, досить складно. За перших підозр на наявність у кішки хвороби нирок її необхідно терміново відвезти на прийом до ветеринарного лікаря. За допомогою правильно підібраних медикаментів можна значно полегшити стан тварини. Самолікуванням при цьому займатися заборонено.

Причини

Причини виникнення ниркових захворювань у кішок різноманітні. Розвиток патології можуть спричинити:

алергічна реакція;
інфекційна хвороба;
травмування;
отруєння неякісною їжею чи хімічними речовинами;
генетична схильність;
недостатнє споживання води;
захворювання шлунка, кишківника, зубів;
передозування медикаментами;
неправильно складений раціон (надлишок солі у стравах).

Визначити точну причину появи того чи іншого захворювання нирок у кішки складно. Діагностуються недуги лише на пізній стадії розвитку.

Симптоми захворювань та лікування

Кішки схильні до виникнення великої кількості ниркових захворювань. Успішність їх лікування залежить від форми недуги та точності при постановці діагнозу. Своєчасна терапія допоможе полегшити стан тварини при гострій або підгострій формі хвороби. При хронічних патологіях за допомогою медикаментів можна лише полегшити загальний стан, знявши симптоми.

Клінічна картина перебігу багатьох ниркових недуг схожа. Діагностувати те чи інше захворювання у вихованця в домашніх умовах досить складно. Щоб поставити точний діагноз та призначити правильне лікування коту, необхідно пройти повне обстеження у ветеринарній клініці.

Захворювання нирок у котів: симптоми та лікування

Нефрит

Нефрит - важка хвороба нирок, що протікає в хронічній та гострій формі. Захворювання буває розсіяним та осередковим.

До основних симптомів недуги відносяться:

відмова від їжі;
смердючий запах з рота;
набряк вушних раковин, повік та кінцівок;
часте сечовипускання з домішкою крові;
блювання та діарея (у занедбаній стадії хвороби);
зниження активності.

При наданні першої допомоги в домашніх умовах застосування ліків заборонено. Неграмотне використання медикаментозних препаратів може спричинити тяжкі ускладнення. До відвідування ветеринара власник повинен виключити з раціону тварини сухі корми, смажені та солоні продукти.

Після огляду та діагностики лікар призначає хворій на нефрит кішці спеціальну дієту. Господар повинен подбати про те, щоб кіт споживав велику кількість несолених продуктів, багатих на вуглеводи, калій і кальцій.

Медикаментозна терапія включає застосування антибіотиків, сечогінних засобів, препаратів, що містять залізо.

Лікування вихованця без консультації ветеринарного лікаря призводить до переходу нефриту в хронічну форму.

Пієлонефрит

Пієлонефрит є запаленням сполучної тканини нирок та їх балій. Найчастіше патологія розвивається на тлі сечокам`яної хвороби та при застоях сечі.

Пієлонефрит може протікати у хронічній та гострій формі. Остання вкрай небезпечна для вихованця, оскільки може закінчитися його загибеллю.

При гострій формі хвороби спостерігаються такі характерні ознаки:

раптове підвищення температури тіла;
болі при сечовипусканні;
каламутна сеча, пофарбована в червоний відтінок;
сильна спрага;
болі при пальпації живота.

У кішок, що хворіють на хронічний пієлонефрит, з піхви виділяється густа маса з домішкою гною. Спостерігається швидке виснаження організму.

При виявленні одного з симптомів слід терміново везти кішку до ветеринара. При гострій формі без надання допомоги загибель тварини настає протягом 12 годин. Ветеринарний лікар ставить діагноз після проведення ретельного огляду та отримання результатів аналізів крові та сечі кішки.

Лікування пієлонефриту проводиться під суворим контролем фахівця. Воно включає кілька етапів:

тварині забезпечують повний спокій;
годують за спеціальною дієтою (до раціону повинні входити легкозасвоювані вуглеводні та кисломолочні продукти, овочі);
проводять паранефральну блокаду (вводять анестетик у навколонирковий простір);
дають болезаспокійливі препарати та спазмолітики (для полегшення поперекового болю);
застосовують антимікробні препарати пеніцилін, амоксицилін (для придушення розвитку патогенних мікроорганізмів у нирковій балії);
призначають прийом сульфаніламідів (сульфадиметоксину);
використовують сечогінні медикаментозні препарати та засоби рослинного походження (шипшина, березові бруньки, ялівцеві ягоди).

При гнійній формі захворювання призначають коту курс кортикостероїдів, а також внутрішньовенно вводять фізіологічний розчин.

Гломерулонефрит

Гломерулонефрит - запалення клубочкового апарату. Хвороба протікає у підгострій та гострій формі, здатна призводити до незворотного погіршення здоров`я звіра.

Основними ознаками гломерулонефриту вважаються:

біль при випорожненні сечового міхура;
присутність у сечі кров`янистих прожилок;
порушення координації;
млявість;
свистячий звук при видиху та вдиху;
погіршення зору та слуху.

Лікування при гломерулонефриті. Воно включає:

витримування тварини на голодній дієті (перші кілька днів);
застосування антибактеріальних, болезаспокійливих, сульфаніламідних, сечогінних препаратів;
використання адреноблокаторів та знеболювальних (для усунення неприємних симптомів).

Після призначення лікування ветеринарний лікар дає загальні рекомендації щодо догляду за хворою твариною. Вони полягають у роз`ясненні важливості утримання кішки в кімнаті, де немає протягів та підвищеної вологості. Рекомендується ввести до раціону тварини вітамінні добавки.

Полікістоз

Полікістоз - спадкове захворювання, основним симптомом якого є виснаження організму вихованця. При розвитку недуги у ураженій нирці утворюється безліч кіст.

Підступність захворювання полягає в тому, що воно протягом тривалого часу протікає у прихованій формі. Виявлятися полікістоз починає лише після досягнення кішкою 3-річного віку.

Розмір однієї кісти варіюється в межах від 1 мм до 1,5 см. Поступово кількість та розмір патологічних утворень збільшується. Відбувається заміщення ними нормальної тканини нирок.

Симптомами розвитку полікістозу у кішок є:

відмова від їжі;
різке зниження ваги;
біль при випорожненні сечового міхура;
блювання, що стає сильнішим при прогресуванні хвороби.

Під час проведення УЗД видно, що нирки тварини збільшені.

Повністю вилікувати домашнього улюбленця від полікістозу неможливо. Хвороба є генетичною, терапії, що веде до одужання кота, не існує. Проведення лікувальних заходів спрямоване на нівелювання наслідків патологічних процесів, що відбуваються у нирках, та покращення якості життя тварини.

Якщо кісти тиснуть на сусідні органи, то їх періодично відкачують рідину. У разі виникнення бактеріальної інфекції призначають курс антибіотиків.

Розвиток хвороби можна сповільнити за допомогою спеціальної дієти. Необхідно:

використовувати лікувальні корми;
виключити з раціону калорійні продукти, рибу (стосується тварин, які харчуються натуральною їжею);
забезпечити необмежений доступ до води.

При правильному раціоні вдається заповнити нестачу рідини, електролітів та білків в організмі тварини.

Амілоїдоз

Амілоїдоз - генетичне захворювання кішок, що протікає в хронічній та гострій формі. З`являється хвороба через порушення білкового обміну (аномальні білки накопичуються у плазмі крові та відкладаються у тканинах нирок).

На ранніх стадіях діагностувати амілоїдоз вкрай складно, оскільки він протікає практично безсимптомно.

При гострій формі захворювання у кота спостерігаються:

часте випорожнення сечового міхура;
відмова від їжі;
блювання;
стурбований стан.

Амілоїдоз у гострій формі є вкрай тяжким захворюванням. Він призводить до загибелі вихованця через розвиток ниркової недостатності або сильну кровотечу, що сталася через розрив внутрішнього органу.

Для хронічної форми амілоїдозу характерні такі симптоми:

часті блювання;
відмова від їжі;
вживання великої кількості води;
часте сечовипускання;
сеча темного відтінку;
набряклість суглобів;
сонливість.

Хронічна форма захворювання зустрічається дуже рідко. Причина загибелі домашнього вихованця з`ясовується лише під час розтину.

Діагноз ставиться після проведення ультразвукового обстеження, біопсії та рентгену.

Амілоїдоз вилікувати неможливо. Поліпшити якість життя звіра допомагає симптоматична терапія та низькобілкова дієта.

Продовжити життя хворої тварини можна за допомогою спеціальних розчинів, що знімають інтоксикацію. Вони застосовуються на ранній стадії розвитку хвороби.

У деяких випадках ветеринарний лікар проводить операцію з видалення нирки.

Гідронефроз

Гідронефроз (ниркова водянка) виникає у кішки через травмування або пухлину. Звір, що має патологію, часто ходить у лоток по-маленькому невеликими порціями або зовсім не спорожняє сечовий міхур.

Ветеринарний лікар при гідронефрозі призначає операцію або медикаментозне лікування.

Терапія можлива лише при закупорці уретри дрібним камінням або піском. Після того, як відтік сечі нормалізується, призначають підтримуюче лікування. Його схема залежить від стану хворої тварини.

Найчастіше медикаментозна терапія не має сенсу. Фахівець проводить хірургічне втручання. Після виконання операції ветлікар виписує медикаменти для підтримки здоров`я кішки.

Якщо уражені обидві нирки або видалити хворий орган не виходить, тварина може загинути.

Нефросклероз

При нефросклерозі відбувається часткове заміщення здорових тканин нирки сполучною тканиною. Характерних симптомів захворювання немає, це значно ускладнює постановку діагнозу. Іноді можуть спостерігатися:

підвищений тиск;
болі при сечовипусканні;
підвищення температури;
червона сеча з кров`яними прожилками;
відмова від їжі;
сильна спрага.

Лікування дає сприятливі результати тільки в тому випадку, якщо воно було розпочато на ранній стадії розвитку нефросклерозу. Терапія спрямована на усунення причини рубцювання нирок. Таким чином, вдається повністю загальмувати розвиток патології.

При проведенні терапії можуть призначатися:

антибіотики широкого спектра дії;
ліки, що знижують кров`яний тиск;
гормональні засоби (наприклад, еритропоетин).

Якщо під час обстеження ветеринарний лікар виявив, що більша частина нирки складається із сполучної тканини, вилікувати домашнього вихованця не вдасться.