Пієлонефрит у кота та кішок: симптоми та лікування

Захворювання нирок у котів та котів досить поширена патологія. До таких патологій і відноситься котячий пієлонефрит. Слід зазначити, що нефрит і пієлонефрит хоч і об`єднані в загальну групу захворювань, але все ж таки суттєво відрізняються.

Іншими словами, розвиток останнього порушує сечовивідну функцію та порушує функцію виведення сечі.

Якщо коротко – перша патологія розвивається, коли хворіє кров, друга, коли хворіє на сечу.

Звідси висновок – пієлонефрит – запальне захворювання балій нирок, спровоковане бактеріями.

Види пієлонефриту

• За видом походження буває катаральним, геморагічним та гнійним процесом.
• За типом течії – гострою та хронічною недугою.
• Але також за факторами виникнення – первинний та вторинний процес.

Нирки при пієлонефриті.

Первинна патологія розвивається зазвичай у самих органах. Вторинне походження торкається сечового міхура та сечовивідних шляхів, якому передує або функціональне, або органічне порушення.

Основні причини у котів

Згодом ігнорування хвороби дає тяжке ускладнення.

Існує низка факторів виникнення недуги. Основні причини:

• інфекції бактеріального походження;
• механічна дія;
• наявність умовно-патогенної мікрофлори;
• застійні процеси;
• інтоксикація;
• розпад сечовини.

Бактерії інфекційного походження, як правило, призводять до запалення балій, чашок та каналів. Згодом ігнорування хвороби дає тяжке ускладнення, і лікування надзвичайно утруднюється.

Механічне вплив

Механічне вплив на балії може відбуватися внаслідок наявності піску та утворення каменів, що тільки посилює терапію, тому що нерідко доводиться усувати причину хірургічним шляхом.

Нерідко доводиться використати метод хірургії.

Нирки

Кишкова паличка у нирках провокує низку ускладнень.

Наявність у нирках з будь-якої причини умовно-патогенної мікрофлори провокують ряд ускладнень, з якими доводиться боротися з огляду на всі наявні фактори. До таких інфекцій відносяться: кишкова паличка, стафілокок, ентерокок, стрептокок.

Застійні процеси сечі

• Застійні процеси сечі виникають внаслідок травм і ударів поперекового відділу або механічного впливу безпосередньо на сечовий міхур.
• А також до такого явища призводить цистит.

Застійні процеси сечі можуть виникнути через цистит.

Інтоксикація організму

Інтоксикація організму виникає внаслідок вживання тваринам отруйних рослин, зіпсованих продуктів, отрут для гризунів, побутової хімії.

Інтоксикація виникає внаслідок вживання котом отруйної рослини.

І також можливе зараження через дихальні шляхи – вихлопні гази, лакофарбові матеріали. Можливі різні алергічні реакції, побічні ефекти на лікарські засоби.

Симптоматика пієлонефриту

Яскраво виражені клінічні ознаки характерні здебільшого гострого перебігу хвороби.

У тварини починається гарячковий стан, спостерігається порушення сечовипускання. Вихованець мочиться часто і болісно, ​​видаючи при цьому жалібне нявкання. Кіт млявий, з низькою активністю, часто виявляє агресію щодо господаря. Присутність гострого болю в області попереку.

Кішка при захворюванні мочиться часто та болісно.

Гнійний пієлонефрит проявляється посиленою спрагою, слабкістю. Починається сильне блювання, пропадає апетит. Подібне явище тягне за собою важкі наслідки, аж до повної відмови нирок.

Постановка діагнозу

Для встановлення діагнозу проводиться збір сечі.

1. Постановка діагнозу здійснюється на підставі збору анамнезу, проводиться збір сечі та крові для лабораторного дослідження.
2. Ультразвукове дослідження поперекового відділу та черевної порожнини.

Терапія пієлонефриту у котів

Лікування захворювання слід проводити під наглядом фахівця.

1. Вихованцю необхідно забезпечити повний спокій, утеплити підстилку, усунути протяги.
2. Рекомендовано годувати, дотримуючись дієти, що містить легкі для засвоюваності вуглеводи – знежирені молочні продукти, слабкі молочнокислі продукти – нежирний кефір, сироватку. Але також допустимі варені овочі.
3. Застосовують спазмолітики для усунення больового синдрому – но-шпа, баралгін.
4. У початковій стадії недуги доцільно провести паранефральну блокаду.
5. Призначають антибіотикотерапію - пеніцилін, карбеніцилін, амоксицилін. До того ж перші сім днів рекомендовано застосовувати антибіотики у подвійній дозі. Перерватися на десять днів і продовжити курс, але вже в поодиноких дозах.
6. Сульфаніламідні препарати - сульфадиметоксин, сульфен.
7. Показано сечогінні лікарські засоби хімічного походження - Діакарб.
8. Допустима інфузійна терапія із застосуванням глюкози та хлористого калію.
9. Гнійний розвиток усувається додатково кортикостероїдами та внутрішньовенними вливаннями фізіологічних розчинів.

Лікування захворювання слід проводити під наглядом фахівця.

Фітотерапія

У лікувальних та профілактичних цілях можна вдаватися до допомоги фітотерапії.

1. Настій із трави кульбаби та листя берези готується наступним чином: слід взяти дві частини кульбаби та одну частину листя берези, подрібнити, перемішати.
2. Помістити в ємність одну столову ложку збору, залити 200 г окропу, накрити і залишити настоюватися на водяній бані протягом півгодини.
3. Після охолодження віджати, а в отриману рідину додати 200 г охолодженої кип`яченої води.
4. Давати пацієнтові чотири рази на день у теплому вигляді за півгодини до їди. При лікуванні доза становить десять мілілітрів, при профілактиці – п`ять мілілітрів.

Рекомендовані також ялівцеві ягоди, нирки берези, шипшина, календула. Застосовуються у вигляді настоїв та відварів.

Для лікування можна використовувати настій із шипшини.

Відео про гостру затримку сечі у кота