Маласезія у собак

Сприяють виникненню маласезії у собак підвищений обсяг вушної сірки, тривале застосування лікарських засобів, наприклад, глюкокортикоїдів, антибіотиків.

Захворювання схильні представники всіх порід собак. Але найчастіше ветеринари реєструють цю недугу у мальтійських болонок, такс, англійських сеттерів, кокер-спанієлей, німецьких вівчарок та тер`єрів.

Які ж ознаки маласезія у домашніх вихованців? Основний з них - шкіра, що постійно свербить. Цей симптом характерний для всіх кандидозів. Собака весь час розчісує шкірний покрив, гризе себе зубами і цим травмується, посилюючи перебіг хвороби, сприяє приєднанню вторинної інфекції. Ветеринарна практика показує, що найчастіше ознаки дерматологічного захворювання локалізуються на мордочці собак, у вухах. Рідко симптоми недуги можна виявити у параанальних залозах. Якщо форма захворювання розлита, виникає вторинна себорея: шкіра покривається жирними лусочками.

Нескладно визначити зону локалізації недуги. Адже собака її постійно розчісує, слинить кінцівки, роздирає морду. А в присмаченій слиною вологому та теплому середовищі грибки почуваються чудово, тому недуга прогресує. Гіперемія, втрата вовни, гіперпігментація, потовщення шкіри є типовими симптомами маласезія у собак. Коли вона зосереджена у вухах, її протікання може бути ускладнене ще й вушними кліщами. Тварина при цьому трястиме головою або хитати, завзято чухати лапами вуха, роздирати їх до крові. В результаті майже завжди приєднується вторинна інфекція, іноді навіть є розриви вушних раковин. Крім цього, з вух виходить неприємний запах гнилий з кислим відтінком.

Діагностика та терапія недуги у собак

Найбільш точним методом визначення недуги є мікроскопія. Після такого аналізу ветеринар визначає збудника хвороби, озвучує діагноз.

Основним завданням лікування є створення середовища, ворожого до збудника. Зазвичай з цією метою використовують препарати на основі хлоргексидину та сірки. До речі, деякі людські шампуні проти лупи можуть бути корисними та ефективними для хворих псів. Таке лікування суттєво полегшує симптоматику. А ще прописують хворим спеціальні мазі. Їх необхідно застосовувати двічі на день. Загальна тривалість терапії триває кілька тижнів.

Собакам при маласезії призначають Флуконазол, Кетоконазол. Коли інфекція гніздиться у вухах вихованця, їх необхідно 2-3 рази на день протирати борним спиртом. Після повного висихання вуха його змащують мазями Ністатин, Клотримазол, Тіабендазол. Варто зазначити, що за кілька днів застосування таких препаратів симптоми захворювання трохи вщухають. Головне, що пес перестає посилено свербіти. Але це зовсім не означає, що він одужав. Вкрай важливо пройти призначений курс терапії до кінця. Потрібно відразу налаштуватися на кілька тижнів регулярної терапії. При цьому потрібно врахувати, що деякі препарати мають побічні ефекти у вигляді блювоти та неадекватної поведінки пса. Помітивши таке, треба припинити застосування ліків та повідомити ветеринару.