Асцит у кішок

Розглянемо докладно цей патологічний стан, дізнаємося чим він небезпечний, розповімо про причини його виникнення, методику діагностики, способи запобігання та лікування.

Чим небезпечний асцит

Велика кількість вільної рідини в очеревині у кішки порушує нормальне функціонування органів та систем у черевній порожнині, здавлює та може призвести до їх травматизму. Небезпечний стан викликає труднощі з диханням, складності з ковтанням їжі і може призвести до смерті.

Причини водянки

Асцит у кішок, не є самостійним захворюванням. Скупчення зайвої вільної рідини в черевній порожнині виникає як наслідок будь-якого іншого первинного захворювання. Як правило, асцит різко не з`являється, рідина накопичується в черевному просторі поступово.

Типи рідин, які можуть накопичуватися в черевній порожнині

1. Кров.
2. Уріна.
3. Транссудат (Transudates) – рідина з низьким вмістом білка та клітинного вмісту.
4. Ексудат – рідина з високим вмістом білка та клітинного вмісту.
5. Лімфатична рідина із кишечника.

Захворювання, що призводять до асциту

1. Хвороби печінки та жовчного міхура, які призводять до порушення кровотоку та застою крові в черевній порожнині: злоякісні та доброякісні новоутворення, хронічний гепатит, цироз та холангіогепатит.
2. Гіпоальбумінемія – низький рівень альбуміну (білка у плазмі крові), який синтезує печінку, також може призвести до розвитку асциту.
3. Правостороння застійна серцева недостатність, стан при якому серце не може перекачувати достатньо крові для потреб організму, призводить до появи вільної рідини в очеревині.
4. Захворювання нирок, які призводять до ниркової недостатності, набряків та асциту.
5. Запалення черевної порожнини (перитоніт).
6. Рак черевної порожнини.
7. Цукровий діабет.
8. Ожиріння.
9. Туберкульоз.
10. Внутрішні крововиливи.
11. Травми (розрив) сечового міхура.
12. Нефротичний синдром.
13. Порушення водно-сольового та білкового обміну.

Симптоми водянки у кішки

Симптоматика асциту у кота залежить від характеру та тяжкості захворювання та швидкості скупчення рідини у очеревині.

Загальні симптоми:

• черевний набряк (неприродно великий надутий живіт);
• твердий живіт;
• грушоподібна форма живота при постановці тварини на задні лапи;
• дискомфорт при пальпації живота;
• поява кашлю;
• збільшення ваги;
• утруднення дихання, задишка, хрипи, дихання ротом;
• втрата апетиту;
• тьмяна скуйовджена шерсть;
• пришвидшене серцебиття;
• млявість, зниження рухової активності;
• розлади шлунково-кишкового тракту: блювання, запори, метеоризм, діарея;
• зміни характеру сечі чи калу;
• відсутність апетиту, виснаження;
• жовтяничний відтінок слизових;
• раптова слабкість або втрата свідомості.

Якщо ви помітили, який-небудь симптом або сукупність кількох симптомів у свого вихованця, то не варто намагатися самостійно вирішити проблему. Потрібно якнайшвидше звернутися за ветеринарною допомогою – відсутність адекватної медичної допомоги може призвести до загибелі тварини.

Діагностика асциту

1. Первинний огляд вашого вихованця, збір та оцінка анамнезу.
2. Пальпація живота кішки.
3. Загальний аналіз сечі.
4. Загальний та біохімічний аналіз крові.
5. Абдоміноцентез. Прокол черевної порожнини, збір та аналіз рідини з черевної порожнини.
6. УЗД органів черевної порожнини та/або грудної клітки.
7. Рентгенографія органів грудної клітки та/або черевної порожнини.
8. Електрокардіограма.
9. Ехокардіографічне дослідження серця.
10. Біопсія.

Диференційна діагностика

Диференціальна діагностика проводиться ветеринаром, щоб відрізнити асцит екссудативного перитоніту. Клінічна картина цих двох захворювань ідентична. З цією метою лікар оцінює стан хворого вихованця.

1. При асциті температура тіла не підвищується. При перитоніті відзначається гіпертермія.
2. При асциті кішка відчуває незначний дискомфорт у животі. При перитоніті присутній сильний больовий синдром.
3. Асцит розвивається поступово, перитоніт характеризується швидким розвитком хворобливого стану (кілька годин).
4. При асциті та перитоніті різний хімічний склад внутрішньочеревної рідини. При перитоніті – більше білка та лейкоцитів та вище питома вага.

Прогноз на лікування

Скупчення рідини в черевній порожнині у кота серйозний патологічний стан, який може призвести до смерті. Однак при ранній правильній діагностиці синдром піддається купірування та лікування.

Шанси на одужання залежать від таких факторів:

• точності встановлення діагнозу;
• швидкість виявлення цієї патології;
• стану тварини та ступеня занедбаності асциту;
• грамотно підібраної схеми лікування.

• з якого віку можна стерилізувати кішок;
• з якого віку можна каструвати кота.

Лікування асциту у котів

Невідкладна допомога

Перша невідкладна допомога при цьому стані складається з кількох етапів:

1. Абдоміноцентез. Видалення рідини з черевної порожнини для зняття тиску на діафрагму тварини та відновлення дихальної функції. Рідина видаляється через медичний катетер.
2. Призначення сечогінних препаратів (діуретиків) з метою виведення надлишків рідини з організму кішки. Одночасно призначаються препарати калію.
3. Кисневотерапія. Відновлює подих при задишці.
4. Переливання крові. Призначається при анемії та великих крововтратах.
5. Екстрене хірургічне втручання.

Лікування першопричини скупчення рідини

Після визначення основної причини появи асциту стан піддається контролю та усунення. Терапія прямує на лікування першопричин асциту і може зайняти у складних випадках (печінкова та ниркова недостатність, серцеві патології) досить тривалий час.

Інфекційні патології:

• Антибіотикотерапія для запобігання росту патогенної мікрофлори.

Пухлини та розриви сечового міхура:

• Хірургічні операції з усунення розривів сечового міхура та видалення новоутворень.
• Внутрішньовенне введення препаратів, що коректують електролітний баланс в організмі тварини.

Ниркові патології:

• Лікувальне дієтичне харчування з низьким вмістом білка.
• Підтримуюча терапія.

Хвороби печінки:

• Операція портосистемного шунтування.
• Лікувальна дієта.
• Антибіотикотерапія.

Отруєння:

• Абсорбуючі препарати.
• Ін`єкції вітаміну K.

Серцева недостатність:

• Киснева терапія.
• Сечогінні препарати.
• Препарати для зниження артеріального тиску.
• Дієта з низьким вмістом натрію.
• Препарати калію.
• Кардіотоніки.

Важливо: у всіх випадках для підвищення захисних функцій організму призначають імуностимулюючі препарати: Гамавіт, Феліферон, Аміксин.

Гомеопатичне лікування

Незалежно від того, яке первинне захворювання спровокувало асцит, ветеринари можуть призначити один із гомеопатичних ін`єкційних препаратів:

• Траумель.
• Енгістол.

Ін`єкції роблять 1-2 рази на добу до повного одужання вихованця.

Лікувальна дієта

Надлишок натрію в кормі може призвести до асциту котів. Тому хворих тварин обов`язково переводять на дієту з мінімальним вмістом натрію.

Натуральне харчування

Лікувально-профілактичний раціон повинен складатися з:

1. Нежирних сортів м`яса (50%). Субпродукти виключаються.
2. Морської риби.
3. Нежирної кисломолочної продукції.
4. Овочі, фрукти.
5. Круп. Бобові культури виключаються.

Важливо: хворим кішкам дають дистильовану воду та контролюють її споживання.

Промисловий корм

Залежно від першопричини захворювання призначається спеціальний лікувальний корм.

Рекомендовані марки:

• Hill`s Рrescriрtion Diet k/d – зменшення обсягів натрію в організмі;
• Hill`s Рrescriрtion Diet h/d – при патологіях серця;
• Hill`s Prescription Diet - Feline Hepatic Health dry – при патологіях печінки;
• Hill`s Рrescriрtion Diet a/d – при хворобах сечостатевої системи;
• Hill`s Рrescriрtion Diet a/d – для підвищення рівня білка в крові.

Профілактичні заходи

Щоб запобігти асциту, потрібно своєчасно лікувати хвороби обміну речовин, серцеві патології, захворювання печінки та нирок.

Для виявлення патологічних станів на ранніх стадіях не потрібно нехтувати регулярними профілактичними оглядами тварини. Проводити його імунізацію та вітамінізацію, антипаразитарну обробку та вакцинацію. Також важливо максимально уникати травмонебезпечних ситуацій, недопускати самовигулу кішки.

Історії власників

Світлана: «Ми не змогли врятувати свого кота, бо не одразу надали значення деяким фактам і не зрозуміли, що з ним. Хочемо застерегти господарів інших котів та кішечок від наших помилок.

Отже, у нас все почалося з того, що ми помітили кров у екскрементах. Відразу відвезли кота до клініки, там зробили УЗД та взяли аналізи. УЗД показало невелике затемнення в районі селезінки. Лікар сказав, що нічого страшного. Нам виписали антибіотики та виписали додому. Через деякий час ми помітили, що у кота став більш опуклий живіт. Ветеринарові нічого про це не сказали. Тоді нам здалося, що кіт просто погладшав. Почали годувати його трохи менше, живіт все одно збільшувався. Тільки після цього ми відвезли кота до ветеринара. Там зробили УЗД та взяли кров на аналіз. З`ясувалося, що у кота рідина у животі.

Лікар зробив прокол і злив частину рідини. Її відправили на аналіз. Коту знову зробили УЗД органів черевної порожнини та ехокардіографію. У кота була виявлена ​​лімфома. Лікар наполіг на інвазивній біопсії. Це було потрібно для уточнення діагнозу. Довго описувати муки кота після цієї операції. Він так і не зміг після неї відновитись, не їв нічого, майже не пив. Згорів за тиждень».

Наталя: «Найголовніша лікарська помилка – це повне відкачування рідини з черевної порожнини. Цього робити не можна в жодному разі. Якщо так зробити, різко збільшується серцевий тиск, нирки зазнають перевантаження. Окрім цього, після того, як рідина відкачана, необхідно колоти спеціальні препарати. Препарати, що поповнюють втрати білка, калію та інших мікроелементів. На жаль, ми не знали цього. Нашому коту відкачали всю рідину. У нього відмовили нирки. Кіт сильно мучився, довелося його приспати».

Відео:

Джерела:

https://www.petmd.com/cat/conditions/cardiovascular/c_ct_ascites

https://wagwalking.com/cat/condition/ascites

https://inpractice.bmj.com/content/22/8/472

https://www.cat-world.com.au/ascites-in-cats.html