Лікування стрептодермії у собаки

Шкіра – найбільший за площею та багатофункціональний орган, який, крім багатьох функцій, виконує ще й роль захисного бар`єру від впливу зовнішнього середовища. Розвиток стрептодермії порушує звичний уклад, призводить до розладу в роботі багатьох шкірних властивостей.

Стрептококи - збудники стрептодерма.

Залежить від пори року, тому трапляється навесні та восени. Що таке стрептококи? Це такі бактерії, більшість з яких не становлять небезпеки для людей. Живуть, як правило, у дихальній, травній та сечостатевій системі.

Ті бактерії, які вибрали місцем існування шкіру тварини, провокують цілий комплекс захворювань. До можливих патологій належать:

• вульварний дерматит;
• ектиму;
• артрит;
• пика;
• тропічна виразка;
• некротичний фасцит;
• вторинна стрептококова інфекція;
• імпетіго.

Для ектими характерна глибока шкірна поразка, але зовнішні ознаки схожі зі звичайним дерматитом.

Бактерії

Бактерії належать до грампозитивного виду коків, які відрізняються будовою ланцюжків та інших складних конструкцій, і цей факт значно спрощує ситуацію під час встановлення діагнозу. При мікроскопічному дослідженні проводять фарбування за Грамом.

Відрізняються невибагливістю, оскільки розвиваються і ростуть за мінімальної кількості кисню, що відносить їх до класу анаеробів. Існує класифікація згідно з побудованими ними структурами – А, C, G. Відштовхуючись від місця локалізації, бактерії мають відповідні назви, наприклад, ті, що живуть усередині дихальної системи, називаються пневмококами.

Пневмококи - мешканці дихальної системи.

Симптоматика щодо груп

Бактерії групи А відносяться до умовно-патогенних мікробів, вони спочатку присутні всередині організму собаки.

Будь-який подразник здатний спровокувати небезпечне захворювання, спричинене даним видом мікробів. Прогресування патології виражається сильною інтоксикацією організму, розвивається фарингіт, імпетиго, некротичний фасцит. Але також з`являються симптоми людської скарлатини, що у тварин виражається ознаками гломерулонефриту, ревматизм.

В основному бактерії виду А здатні виробляти в крові спеціальні антитіла, які є індикатором при постановці діагнозу. Цей факт особливо важливий, якщо реєструється складне перебіг або походження патології під питанням. Як додатковий метод дослідження можна брати мазки з пащі тварини, але подібна міра може виступати тільки як додатковий метод, зважаючи на те, що стрептококи цього виду спочатку присутні всередині організму собаки.

Для дослідження у собаки беруть мазок із пащі.

Стрептококи груп C та G

Стрептококи груп C та G характеризуються схожими симптомами з бактеріями групи А, проте місцем свого існування обирають шкіру старих та хворих вихованців.

Якщо досить молодий собака тривалий час хворіє, він також входить до групи ризику. При спробі усунення збудника даних груп не можна переривати лікування, інакше можна спровокувати серйозне ускладнення.

Собаки з ослабленим імунітетом входять до групи ризику.

Пневмококи

Пневмококи спочатку знаходяться в легких, горлянці, горлі здорових особин.

Вплив пневмококів може виражатися у вигляді кашлю.

Як і в попередніх випадках, будь-який подразник здатний викликати серйозну патологію. Особливо це стосується ослаблених будь-якою іншою хворобою вихованців. Справа в тому, що під час хвороби захисні властивості організму значно знижуються, що дає можливість зреагувати пневмококам і виявиться спалахом недуги.

1. Хворий вплив пневмококів виявляється у вигляді респіраторних патологій. На цьому фоні тварина починає кашляти, з`являється нежить, кон`юнктивіт, утруднене дихання, задишка.
2. Взагалі дані коки дуже міцно «чіпляються» до облюбованих ними слизових, що згодом ускладнює лікування, яке триває довгий час.
3. Подібний прояв характерний для старих вихованців, раціон яких не відрізняється різноманітністю.
4. Такі вихованці тривалий час споживають лише сухий корм, що несприятливо позначається як захисні властивості організму.

Терапія та лікування собаки

Відразу варто зазначити, що визначити «на око» причину нездужання у пса неможливо, тому що симптоматика розпливчаста і нагадує безліч інших захворювань, причому складають досить заплутану клінічну картину.

Причину хвороби можна виявити лише у лабораторних умовах.

1. Перш ніж приступати до терапевтичних заходів, слід зробити посів на живильне середовище, а це робиться лише в лабораторних умовах.
2. У разі неможливості провести посів на середу, призначають засоби широкого спектру дії.
3. Рекомендовані препарати цефалоспоринової групи.
4. Використовуються для лікування ліків групи тетрациклінів, однак, застосовуючи ці препарати, слід призначати з обережністю, оскільки тетрацикліни відрізняються токсичністю та викликають побічні ефекти у вигляді ураження нирок та печінки.

Антибіотики

Більшість стрептококів реагують на застосування антибіотиків низки пеніцилінів, тому доцільним буде призначення саме цих ліків. Допускається лікування за допомогою еритроміцину, цефалоспорину, цефтріаксону. При цьому еритроміцин слід вводити собаці досить тривалий час для більшого ефекту терапії.

Для лікування використовується препарат Цефтріаксон.

У деяких випадках використовують кліндаміцин у комплексі з пеніцилінами. Комбінування цих двох препаратів посилюватиме дію антибактеріального лікування. У разі ускладнень рекомендується посилювати терапію застосуванням ванкоміцину.

Відео про шкірні захворювання у собак