Як розпізнати заворот кишок у кішок і вчасно звернутися до ветеринара

У кішок захворювання має три варіанти розвитку:

• заворот тонкого кишечника (значної частини кишечника, розташованого між шлунком та товстою кишкою);
• заворот ободового та сліпого відділу товстого кишечника;
• виворіт частини однієї кишки в просвіт інший (інвагінація).

Причини недуги

Фахівці вважають, що основні причини захворювання – це вроджені аномалії розвитку кишечника, брижі (зв`язки, за допомогою якої порожнисті органи черевної порожнини фіксуються на її стінці) та спайковий процес у кишечнику.

Початок патологічного процесу може провокувати кілька факторів. Вони є як би вторинними причинами хвороби:

• різка зміна внутрішньочеревного тиску, що виникає при значних фізичних навантаженнях (бігу, рухливих іграх) на повний шлунок;
• неправильний режим харчування, у якому тривалий голод змінюють рясні годівлі, різко збільшують перистальтику кишечника;
• попадання стороннього тіла в кишечник кошеня при випадковому його заковтуванні;
• використання кормів низької якості;
• тривалі порушення стільця (закрепи);
• пухлинні захворювання шлунково-кишкового тракту.

До групи ризику прийнято включати кошенят, яким ще не виповнився рік. Але захворіти на патологію кишечника цілком може і доросла тварина за наявності одного або декількох факторів ризику.

Симптоматика

Заворот кишок у кішки має різноманітні симптоми, які особливо яскраво виражені, якщо процес залучений тонкий кишечник. Тварина починає мучити гострі переймоподібні болі. Воно не може сказати про них господареві, але дає зрозуміти, що йому дискомфортно. Воно турбується, звертає увагу на живіт, намагається лягти і звернутися в клубок. Перистальтика кишечника, що посилилася на початку хвороби, змінюється різким ослабленням (парезом). У міру розвитку хвороби приєднуються та інші симптоми:

• здуття та асиметрія різних частин живота;
• блювота, що посилюється, з`їденою їжею;
• зневоднення організму, «усихання» тіла;
• значне підвищення загальної температури;
• відсутність стільця протягом кількох днів;
• наростаюча слабкість, блідість слизових оболонок;
• шоковий стан та втрата свідомості.

Заворот якогось відділу товстого кишечника зустрічається рідше і характеризується більш згладженими симптомами. Але в будь-якому випадку, якщо пацієнтові вчасно не надати медичної допомоги, результат хвороби буде несприятливим.

Діагностика

Діагностувати заворот кишок може лише ветеринар. Провівши клінічний огляд тварини, вона вже може поставити попередній діагноз. Уточнити його допоможе оглядова рентгенографія - основний та найточніший метод діагностики даного захворювання. На рентгенограмі ясно видно патологічні зміни, ділянки збільшених у розмірах кишкових петель, доповнені чіткою ознакою – кишковою непрохідністю. Уточнити картину захворювання допоможуть методи діагностики:

• УЗД черевної порожнини;
• бактеріологічний аналіз блювотних мас;
• лабораторне дослідження крові.

Завдання цих діагностичних заходів - диференціація вихідного захворювання з інших, схожих із нею станів:

• пухлинних та запальних захворювань ШКТ;
• спайкової хвороби;
• ниркових кольок.

Лікування та реабілітація

Захворювання лікується виключно хірургічним шляхом – лапаротомією. Підготовка до операції повинна мати екстрений характер, оскільки стан кішки може стрімко погіршуватися. Рахунок часу, коли тварину можна врятувати йде на хвилини.

Операція включає наступні завдання:

• розправлення перекруту кишкових петель;
• перегляд відділів кишечника та сегментарна резекція тієї його частини, де почалися некротичні зміни;
• накладання ілеостоми (виведення тонкої кишки на передню черевну стінку для відтоку гною та запального ексудату) необхідно за наявності перитоніту.

Навіть якщо медична допомога буде надана вчасно, результат хвороби може призвести до інвалідності тварини. Після резекції частини кишечника його функції можуть бути порушені. Тому прооперована тварина вимагатиме від господаря постійної уваги та правильного догляду.

Після операції кішку рекомендується залишити на кілька днів у клініці для лікарського спостереження. Реабілітаційна терапія триває кілька місяців та проходить в амбулаторних умовах. Відновне лікування має здійснити всебічну підтримку організму:

• антибіотикотерапія спрямована на те, щоб уникнути тяжких запальних ускладнень післяопераційної рани;
• прийом знеболюючих препаратів допоможе зняти сильний больовий синдром (Баралгін);
• призначення пробіотиків покликане відновити ушкоджену мікрофлору кишечника («Есенціалі»);
• інфузійне введення сольових розчинів необхідне відновлення водно-сольового балансу і регідратації (лікування зневоднення) організму;
• щадна дієта потрібна, щоб убезпечити шлунково-кишковий тракт від непотрібних навантажень.

Дуже важлива умова успішного відновлення після операції - дотримання правил асептики та антисептики під час догляду за твариною. Приєднання будь-якої інфекції в цей період може виявитися для нього смертельним.

Прогноз захворювання

Прогноз може бути сприятливий лише у разі своєчасного звернення за медичною допомогою. При пізньому виявленні недуги кішка практично буде приречена. Досить висока, на жаль, і післяопераційна летальність. Вона становить близько 40%.

Профілактика

Хороша профілактика всіх захворювань шлунково-кишкового тракту домашніх тварин - це ретельне виконання умов їх утримання

• годувати кота або кішку кілька разів на день невеликими порціями;
• відразу після годівлі деякий час не дозволяти своєму вихованцю бігати і гратися;
• використовувати для годування тільки високоякісні легкозасвоювані корми;
• стежити, щоб у тварин завжди був вільний доступ до чистої води;
• оберігати свого улюбленця від зайвих хвилювань, стресів та негативних емоцій;
• здійснювати своєчасне лікування запальних захворювань шлунка та кишечника.

Заворот кишечника - серйозна недуга, що важко піддається лікуванню. Набагато легше не допустити його початку, ніж вживати потім екстрених і хворобливих заходів до порятунку тварини.