Симптоми та лікування синдрому кушинга у собаки

Новоутворення всередині надниркових залоз мають назву - синдром Іценко-Кушинга.

Хвороба Іценко-Кушинга – нейроендокринна патологія. У ветеринарії такого поділу немає, всі зміни поєднують під загальною назвою.

Загальні відомості

Наднирковий залоза являє собою парний орган інкреторної властивості, який знаходиться біля краніального краю нирки. Сполучається з ниркою за допомогою жирового шару та набором кровоносних судин. Надниркові залози складаються з мезодерми, яка є не чим іншим, як потовщеним епітеліальним шаром, супренальної, хромафінної тканини, що складається з симпатичних нервових вузликів.

Наднирник розташовується біля краніального краю нирки.

Зважаючи на те, що зростаються два типи тканини залізистого типу, склад надниркового залози виражається двома складовими - кори та мозкової речовини. Ці дві частини виробляють самостійні гормони, які відповідають за свої функції. Щодо кортикостероїдів, то їх виробляє кора, а норадреналіном та адреналіном «займається» мозкова речовина.

За типом будови мозкова речовина у собак має свої особливості - довжина варіюється від одного до двох сантиметрів, має форму видовженого овалу, коливається від білого до жовтого відтінку по фарбуванню. Усі порушення, що відбуваються під час хвороби, пов`язані лише з одним – надлишку кортизолу.

Чинники

Основні провокуючі фактори:

• пухлина гіпофіза;
• передозування глюкокортикоїдів;
• аденома;
• карцинома;
• вроджені аномалії гіпофіза.

Пухлина гіпофіза є одним із провокаторів хвороби.

Пухлини

Що стосується пухлин, то тут варто відзначити, що вони є причиною тільки в тому випадку, якщо розвиваються самостійно, як абсолютно автономні захворювання. В інших випадках саме гіперкортицизм здатний сам бути причиною новоутворень.

Відзначено, що утворення пухлин з обох боків у собак зустрічається дуже рідко, що пояснюється видовою особливістю. Найбільш схильні до виникнення синдрому вважаються собаки порід – такси, тер`єри та боксери.

У групі ризику є собаки породи такса.

Видова симптоматика

Прийнято вважати, що до поняття «синдром» входить сукупність ознак, що відзначаються у разі патології. Часто симптоматика реєструється часткова, тобто проявляються, іноді, виражаються не чітко, періодично, то виникають, то зникають.

Відштовхуючись від цих фактів, вчені поділили патологію на окремі категорії. Виділяють ятрогенну природу походження. Подібний тип виникає, якщо всередині організму вихованця надлишок не лише кортизолу, а й загальний гормональний фон розбалансований. Подібна ситуація може спостерігатися після лікувальних заходів, внаслідок якого разом з лікарськими засобами в організм тварини надходить безліч синтетичних гормонів, з яких складаються ці самі ліки.

Ятрогенна патологія виникає через надлишок кортизолу.

Ускладнення при синдромі Кушінга

Неправильно проведена терапія, самостійне лікування здатне спровокувати порушення роботи гіпофіза, внаслідок якого, заліза зовсім перестає здійснювати свою функцію, і вихованцю згодом доводиться все життя приймати синтетичні аналоги.

Небезпека представляє і безпосередня поразка надниркових залоз. Незважаючи на здоровий гіпофіз, розлад у роботі надниркових залоз все одно гарантовано призведе до гіперкотицизму. До можливих уражень можуть належати новоутворення, токсичні патології. Якщо вчасно не допомогти вихованцю, недуга цілком може призвести до смерті.

Щоб не призвести до погіршення, слід своєчасно допомогти собаці.

Це пояснюється тим, що організм тварини весь період захворювання перебуває у напрузі, а через деякий час вичерпує всі внутрішні резерви та собака гине.

Походження патології

Серед інших не вивчено досконально та генетичну природу походження патології.

Нині немає доказів генетичного походження хвороби.

Однак у випадку з пухлинами, можна позначити, що, якщо сторонній наріст розташовується в безпосередній близькості з гіпофізом, відбувається так званий затискач залози, що також призводить до збою в роботі та порушенні вироблення гормону. Нерідко такий стан речей призводить до повного припинення вироблення речовини.

Ознаки

У період захворювання у собаки з`являється посилена спрага.

Ознаки захворювання при гіперкортицизмі можуть відрізнятися через те, що самі причини можуть відрізнятися. Основна симптоматика:

• посилена спрага;
• прискорене сечовипускання;
• погіршення стану шерстного покриву;
• погіршення стану шкірного покриву;
• стрімке зниження ваги;
• збільшення обсягом живота;
• можливе ожиріння;
• посилений апетит.

Загальна симптоматика

Спостерігається прискорене сечовипускання.

1. Початкова стадія проявляється прискореним сечовипусканням, при цьому тварина часто і багато п`є.
2. Шерсть тьмяніє, починає випадати клаками. На місці шерсті, що випала, шкіра тріскається, покривається ерозіями. Подібне явище пояснюється тим, що відбувається витончення шкіри, що призводить до значної крихкості при найменшому механічному впливі.
3. Відзначається виснаження пса, але при цьому росте живіт.
4. Іноді вихованець сильно одужує, що пояснюється надмірним апетитом. Однак у більшості випадків, незважаючи на звірячий апетит, все ж таки настає виснаження. Крім іншого, при найменших фізичних навантаженнях вага знижується ще швидше.
5. Пес постійно втомлений, реєструється млявість, апатія, знижується активність. Пес намагається довше лежати, не відповідає на заклик господаря до прогулянки.
6. Але також можливим симптомом може бути відсутність тічки у самок.
7. У статевозрілих «хлопчиків» настає сім`яникова атрофія. Відзначається крихкість кісток, при якій навіть незначний забій призводить до тяжкої травми.
8. Мимовільне посмикування кінцівок.

Лікування собаки

Терапія довга і затратна, так що терпіння господарям дуже знадобиться.

• Медикаментозне лікування включає застосування кетоконазолу, трилостану, веторилу. Примітно, що кетоконазол є протигрибковим засобом, але у разі синдрому Кушинга дозування розраховується в потрійному розмірі, ніж при звичайній грибковій інфекції.
• У тяжких випадках призначається операція, але цей захід застосовується тільки, якщо виявлено патологію надниркових залоз - новоутворення.
• У разі патології надниркових залоз доцільно застосовувати мітотан. Дозування становить п`ятдесят міліграмів на один кілограм ваги тварини. Задається разом з кормом через те, що препарат жиророзчинної властивості. Варто зауважити, що мітотан – препарат умовно небезпечний для собаки, і може спровокувати побічні ефекти. У деяких випадках настає блювота або діарея. У такому випадку слід зупинити прийом препарату.

Для лікування собаки використовується препарат Кетоконазол.

Висновки

Варто зазначити, що терапія повинна проводитись під суворим контролем лікаря, дозування та прийом ліків погодитися з ветеринаром. Післяопераційний період слід на першому етапі проходити у клініці. Існує думка, що доцільне лікування народними засобами. Така думка в корені неправильна через те, що деякі лікарські рослини можуть тільки посилити проблему.

Дозування ліків призначається лише ветеринарним лікарем.

Відео про синдром Кушінга у собак