Про лікування та симптоми чуми у собак

Після контакту з хворим собакою, обов`язково потрібно вимити руки.

Нещодавно перехворіли тварини ще тривалий час залишаються носіями вірусу, тому кип`ятіння предметів побуту собаки є обов`язковою умовою для дотримання правил безпеки.

Способи передачі собак

Передаватися вірус чумки здатний при безпосередньому контакті із собакою носієм.

Збудник зараження міститься не тільки в крові носія, а й у носових виділеннях, сльозах, слині, сечі та екскрементах. Найбільш схильні до захворювання породисті особини через нестійкість імунної системи до даного типу вірусу. Безпородні тварини рідше заражаються внаслідок міцнішого імунітету або наявності «материнських» антитіл у крові.

Збудник може бути в носових виділеннях.

клінічна картина

Період, коли ознак практично ще не помітно, але збудник вже знаходиться в крові, становить приблизно три тижні.

Розрізняють кілька течій чуми:

• гостра форма;
• надгостре;
• типове;
• атипове;
• хронічний;
• блискавична течія.

Тривалість гострої течії складає від двох тижнів до одного місяця. На цьому етапі значно підвищується температура тіла. Через кілька днів гіпертермія зменшується на один або два градуси і тримається так тривалий час.

Гостра течія характеризується підвищеною температурою тіла.

Надгостра течія проявляється раптовою та сильною гіпертермією, що призводить до повної апатії тварини. Через кілька годин настає коматозний стан та загибель. Тривалість коливається від кількох годин до трьох днів.

Місця локалізації

Згідно з місцем локалізації ураження чума теж відрізняється ознаками, однак перша загальна ознака у всіх типів – світлобоязнь.

Чума - це світлобоязлива хвороба.

Ознаки зараження залежать від того, якою системою паразитує вірус. Існують такі форми:

• легенева;
• кишкова;
• шкірна;
• нервова;
• змішана.

Легенева форма

Легенева форма починається носовими гнійними витіканнями внаслідок накопичення гнійного ексудату в назальних протоках.

Велике скупчення ексудату провокує закупорку носових ходів і утруднюють дихання. Розвиваються ознаки пневмонії. При прослуховуванні – хрипи. Значна гіпертермія тіла. Тварина постійно чхає, потім сухий кашель, поступово переростає у вологе відкашлювання. Спостерігається тремтіння м`язів, починаються судоми. Розвиваються ознаки кон`юнктивіту, кератиту.

При легеневій формі захворювання собака постійно чхає.

Кишкова форма

При кишковій формі виникає сильне утворення слизу, внаслідок чого у собаки починається постійне відрижка, що є причиною слизової блювоти.

Згодом блювотні маси забарвлюються в жовтий колір з кров`яними домішками. Тварина страждає на діарею. Фекальні маси мають слизову консистенцію, смердючий гнильний запах. У міру прогресування хвороби у фекаліях собаки з`являється кров. На фоні кишкової форми спостерігаються ознаки ангіни або фарингіту.

Кишкова форма захворювання характеризується діареєю.

Шкірна форма

Шкірна форма проявляється утворенням на шкірі стегон, вушних раковин, біля губ, носа та на животі червоних плям, які через деякий час перетворюються на гнійнички.

У вушних раковинах при шкірній формі хвороби утворюються червоні плями та гнійнички.

Після мимовільного розтину дома гнійничков виникають кірочки. На суглобах розвивається гіперкератоз.

Змішана форма

При змішаній формі чуми собака стає агресивною.

1. Сильне збудження у вихованця починається при розвитку нервової форми патології.
2. Далі збудження може змінитися агресією.
3. Спостерігаються ознаки нервового розладу: судоми, мимовільне скорочення м`язів обличчя - тик.
4. Відзначається тремтіння черевних м`язів, кінцівок, порушення координації руху.
5. Коли настає наступна фаза, агресія переходить у повну апатію та параліч.
6. Паралізує задні кінцівки, сфінктер прямої кишки, сечового міхура, відбувається неконтрольоване спорожнення кишечника.

Лікування чуми у собаки

Препарат Фенобарбітал використовується для усунення агресії.

Для позитивного ефекту терапію чуми слід проводити комплексно і направити на знищення збудника. Незалежно від форми призначаються препарати, що здійснюють стимуляцію загального стану організму.

• Розчини: уротропіну, кальцію глюконату, хлориду натрію ізотонічного, глюкози, кислоти аскорбінової, димедролу. Проти парезів рекомендовано призначення прозерину, стрихніну. Щоб знизити тонус скелетної мускулатури застосовують мідокалм у ампулах або у вигляді драже. Тиск усередині черепа знижують за допомогою розчину магнію сульфату або сечогінного засобу – фуросеміду.
• При ураженні центральної нервової системи допустимі пароокципітальні обколювання. Перезбудження та агресію усувають шляхом використання фенобарбіталу, бензоналу, фолієвої або глутамінової кислоти. Якщо реєструються епілептичні напади – фінліпсин, паглюферал. Наявність бактеріальної інфекції потребує застосування антибіотиків. Показані до застосування антибіотики тетрациклінові – левоміцетин, норсульфазол, стрептоміцин, клофаран, кефзол, гентаміцин. Для посилення ефекту терапії, що застосовується, собаці слід вводити гіперімунні сироватки, які отримують від реконвалесцентного собаки або гіперімунного коня.
• Для того щоб забезпечити стійку опірність організму до вірусу, слід підтримати імунну систему вихованця за допомогою використання імуномодулюючих та імуностимулюючих препаратів. Для підтримки серця призначають сульфокамфокаїн, карбоксилазу. Щоб наситити організм корисними речовинами, та забезпечити силу для боротьби з вірусом, тварині потрібна вітамінотерапія. Використовують вітамінні препарати групи В – В1, В6, В12, а також пантатен, нікотинамід. У складних ситуаціях застосовують інфузійну терапію – внутрішньовенно вливають розчин Рінгера.

харчування

• Дієтичне харчування під час чумки слід підбирати так, щоб ослаблений організм тварини міг з легкістю переварити з`їдену їжу.
• Неприпустима важка їжа, смажена, жирна чи гостра їжа.
• Годувати часто і маленькими порціями.
• Допускається згодовувати вихованці дрібно нарізане нежирне м`ясо або фарш.
• Сирі яйця можна давати не більше двох разів на тиждень.
• Кислі молочні продукти – знежирений сир, кефір. Подібного харчування необхідно дотримуватися ще приблизно місяць після одужання.
• Допоможе закріпити результат і заспокоїти тварину відвар із собачої кропиви.

Годувати собаку потрібно часто і невеликими порціями.

Профілактика та вакцинація

Профілактичні заходи для попередження зараження чумою повинні складатися, перш за все, вакцинації. Не можна забувати, що перед вакцинацією тварині обов`язково проводять дегельмінтизацію.

1. Обов`язкове перше вакцинування здійснюють молодняку ​​у двомісячному віці.
2. Друге планове вакцинування проводять цуценяті у шестимісячному та однорічному віці.
3. Далі вакцинують щороку з карантинним періодом на два тижні.

Профілактичним заходом є вакцинація.

Не можна допускати, щоб температура тіла перед процедурою та під час неї перевищувала норму. Запобігаючи ризику зараження, не допускати сумнівних контактів вихованців з іншими собаками. Важливо пам`ятати, що вакцина не виключає можливості повторного зараження і господарям слід бути пильними та уважними до домашніх улюбленців. Щеплена собака перенесе повторне зараження легше, але цей факт не виключає ускладнень.

Відео про чуму у собак