Симптоми та лікування дирофіляріозу у собаки
Зміст
Тяжка патологія, спричинена паразитами – глистами. Завдяки досить тривалому прихованому перебігу розвивається тяжке захворювання, внаслідок якого може настати загибель тварини.
До цього моменту цю патологію найчастіше виявляють випадково - при здійсненні обстеження на предмет зовсім іншого захворювання.
Хто викликає хворобу?
Паразити, що викликають таке важке перебіг – це гельмінти круглої форми, які живуть, розмножуються в серці, найбільших кров`яних судинах, підшкірній клітковині.
Дорослі особини називаються дирофіляріями, а личинки – мікрофіляріями. При цьому личинки, як правило, розвиваються в крові тварини, внаслідок чого разом із кров`ю мігрують по всьому організму.
Шляхи зараження та небезпека розвитку
Дирофіляріоз небезпечний також і для людини, є зооантропонозом.
Саме тому не слід забувати про систематичну профілактичну дегельмінтизацію. Заражаються всі породи, незалежно від віку та статевої приналежності. Зараження відбувається найчастіше влітку, коли особливо багато комарів, оскільки саме ці комахи є переносниками інвазії.
Цикл глиста відрізняється багатоступінчастістю, при цьому самка гельмінта відкладає личинки, що вже сформувалися, в кровоносній системі вихованця.
Цикл зараження
Спостерігається такий собі цикл поразки: комар кусає хвору тварину, внаслідок чого мікрофілярії прямують до травної системи комахи, де з ними відбуваються перетворення на інвазійну стадію, тобто здатну до подальшого дозрівання, зараження. Оскільки комарам потрібно харчуватися, вони знову кусають живу особину, передаючи таким способом дозрілі личинки.
Комар - комаха, що кровососне, тому личинки потрапляють прямо в кровоносне русло нового господаря, розходяться разом з кров`ю по всьому організму.
Мікрофілярії
- Мікрофілярії здатні шкодити дрібним судинам, просто закупорюючи їх, викликаючи емболію або тромбоз.
- Приблизно половина мікроорганізмів просувається відразу до серця, решта локалізується у підшкірній клітковині.
- Дозрівають через три місяці, після чого починають активно розмножуватися.
Діагностика та симптоми дирофіляріозу у собаки
Постановка точного діагнозу залежить від комплексу заходів. Проведення одного методу не є фундаментом визначення патології. Основні методи дослідження:
- загальний аналіз крові;
- симптоматика та анамнез;
- мікроскопічне дослідження мазка крові;
- експрес-метод визначення антигену;
- ультразвукове дослідження серця;
- рентгенографія.
Під час проведення клінічного обстеження тварина варто ізолювати з інших жителів.
Настання ознак хвороби безпосередньо залежить від ступеня зараженості. Наявність у тварини гельмінтів негативно позначається на всьому організмі собаки. Внаслідок відходів життєдіяльності глистів розвивається сильна алергія, також відбувається відчутна інтоксикація.
Глисти
- Якщо глисти присутні безпосередньо у серці, реєструються ознаки серцевих патологій.
- У собаки настає сухий надривний кашель, чути хрипи.
- Вихованець відчуває труднощі з диханням - задишка.
- При аускультації можна почути прискорення серцевого ритму.
- Яскраво виражені набряки, пес швидко втомлюється, не може довго ходити, намагається періодично сісти, віддихатися.
Втрата ваги та порушення
- Крім іншого, вихованець поступово втрачає вагу, незважаючи на нормальний, а іноді посилений, апетит.
- З прогресуванням інвазії проявляється ціаноз слизових оболонок, шкірних покривів.
- Відбувається збій у роботі інших систем. Порушується функціонування нирок, печінки.
- Відзначаються ознаки розладу центральної нервової системи - тремтіння м`язів, судоми, розсіяність, втрата орієнтації.
Якщо гельмінти паразитують у підшкірній клітковині, спостерігається симптоматика шкірних захворювань. На поверхні шкіри розвиваються симптоми дерматиту – утворення вузликів, пухирів, алопеція. З`являється сильне свербіння. Основне місце локалізації – голова, кінцівки та спина. Можливе набухання молочних залоз.
Лікування
Допомога при дирофіляріозі повинна здійснюватись лише під контролем фахівця.
Лікування має бути довгим і важким, можуть виникнути ускладнення, тому самостійне лікування і можливі помилки при його здійсненні можуть обернутися для вихованця загибеллю. Особливо, якщо поразка множинна і в організмі багато паразитів.
Терапія
Терапія повинна бути спрямована на знищення і дорослих гельмінтів та мікрофілярій. При цьому необхідно запобігти ризику утворення тромбів та емболії. Проводиться лікування, що підтримує роботу серця. Звертається увага на попередження та усунення можливих ускладнень.
- Призначається інфузійна терапія – вливають фізіологічні розчини з глюкозою – для відновлення водного балансу та усунення інтоксикації.
- Застосовуються кардіопротектори, гепатопротектори есенціалі, тіатріазолін.
- Використовують імуностимулятори фоспреніл, імунофан.
- Рекомендовані антикоагулянти у вигляді препаратів гепарину, фраксипарину.
- Також допускається застосування інгібіторів контрекал.
- Для посилення лікувального ефекту рекомендована вітамінотерапія катозал, гепавікел.
- В обов`язковому порядку використовуються антигістамінні препарати лоратидин, димедрол.
Інтоксикація при лікуванні глистів
Слід пам`ятати, що ударна доза антигельмінтних засобів призводить до масової загибелі глистів, що здатне спровокувати сильну інтоксикацію.
Також вихід мертвих глистів здатний викликати закупорку судин та можливе порушення роботи інших життєво важливих систем організму. Цей факт слід особливо враховувати та розподіляти лікування правильно, інакше можна нашкодити тварині та спровокувати летальний кінець.
Профілактика
Як профілактика дирофіляріозу доцільно проводити обробку місця проживання вихованця репелентом проти комарів, щоб уникнути укусів.
Рекомендується також використовувати ІН-АП комплекс. Це профілактичний препарат, діюча речовина якого – аверсектин. Цей засіб має здатність всмоктуватися з того місця, на яке його нанесли прямо в кровоносну систему і поширюватися по всіх системах.