Лікування вивиху колінної чашки у собаки (медіальні вивихи)
Зміст
Часто причиною накульгування у собак є вивих колінної чашки (пателла). Травма проявляється по-різному, залежно від ступеня вивиху. Патологія може бути придбаною (внаслідок пошкодження, травмування після взаємодії із зовнішніми факторами) та вродженою (передається спадковим шляхом). Існує кілька способів лікування вивиху. Терапія та сприятливість прогнозу залежить від стану колінного суглоба. Докладніше про методи діагностики, класифікації травми та способи лікування – далі у статті.
У більшості випадків генетична схильність до патології проявляється у пуделів, йоркширських тер`єрів, шпіцею, тій тер`єрів та інших представників карликових та малих порід. Вивих чашки, придбаний внаслідок травми, найчастіше зустрічається у великих собак.
До зміщення колінної чашки нерідко призводять і вікові зміни у собак, оскільки з часом м`язи тіла тварин слабшають.
Медіальний вивих
При медіальному вивиху чашечка зазвичай зміщується всередину.
Дуже часто такому зміщенню схильні дрібні собаки. Це порушення становить велику небезпеку для карликових порід, оскільки може спровокувати незворотні зміни. Наприклад, змінюється кут розташування тазостегнової кістки, нерідко діагностують остеохондрит стегнової головки.
Як розпізнати ступінь травмування
Ця класифікація включає чотири ступені. Кожна з них проявляється по-різному та визначає майбутнє лікування:
- 1-й ступінь: після травми колінна чашка стає назад на своє місце;
- 2-й ступінь: при згинанні набуває неприродне становище, у поодиноких випадках стає на своє місце;
- 3-й ступінь: вивих відбувається під час руху, коли собака згинає і розгинає лапу;
- 4-й ступінь: чашечка ніяк не може прийняти своє природне становище і постійно перебуває в стані вивиху.
На важких стадіях кульгавість набуває хронічної форми, тоді як на початкових стадіях з`являється періодично і може раптово проходити.
Симптоматика хвороби
- На першій стадії коліно не може згинатися, якщо філіжанка не стоїть на своєму місці. У таких випадках собаки рідко відчувають якісь ускладнення. Як правило, лікування проводиться без хірургічного втручання, оскільки такий стан дуже рідко може призвести до дегенеративних змін.
- Друга стадія нерідко призводить до остеоартриту. При ходьбі сильно ушкоджується хрящ через постійне ковзання чашечки за межами суглобового блоку. Такий стан часто призводить до дегенеративних змін, тому в цих випадках показано проведення операції.
- Третя стадія характеризується стійким вивихом, тому привести колінну чашечку у її природний стан мануальним способом неможливо. Навіть якщо усунути вивих без застосування хірургічних маніпуляцій, незабаром у собаки відбудеться повторне зміщення.
- Четверта стадія, як і попередня, також характеризується стійкістю вивиху. У таких випадках навіть проведення операції не обіцяє сприятливого результату. Хірургічне втручання виправдане у собак віком до одного року.
Не завжди клінічні симптоми та їх прояв відповідають певній стадії.
Але незважаючи на те, що така класифікація є загальною, вона дає можливість стежити за тим, як хвороба розвивається у молодих собак. Вона також корисна у випадках, якщо планується хірургічне втручання.
Найчастіше лише під час проведення операції лікар може визначити необхідні методи лікування, але клінічна стадія також виявляється дуже корисною. Наприклад, якщо на початковій стадії відсутня симптоматика хвороби, проводиться консервативна терапія. Крім того, застосовуються спеціальні фіксатори, що допомагають утримувати колінну чашечку у правильному положенні.
Методи діагностики
Щоб призначити ефективне лікування, необхідно встановити точну причину травми, а також визначити її ступінь.
Основні, базові методи діагностики проводяться шляхом пальпації. Для підтвердження підозр лікарі роблять рентген пошкодженої кінцівки.
За допомогою пальпації фахівець встановлює тип зміщення колінної чашки (всередину або назовні), визначає, чи можливо її перемістити назад чи ні. Рентген собаки проходять у двох положеннях – прямому та боковому. Процедура дає можливість встановити ступінь вивиху, а також визначити причину неприродного становища колінної чашки. У деяких випадках до вивиху може призвести розрив зв`язування. Цю причину необхідно підтвердити чи виключити.
В обов`язковому порядку лікарі проводять рентгенограму, яка допоможе визначити, чи є у собаки захворювання Пертесу. Ця недуга виникає внаслідок порушень у кровопостачанні головки стегнової кістки.
Постановка діагнозу
Хазяї собак повинні врахувати той факт, що при постановці діагнозу лікар не повинен керуватися виключно результатами загального огляду. Так, у багатьох випадках у тварин може напухнути суглоб і спостерігатися кульгавість через різні ортопедичні хвороби. Підтвердити підозри або виключити їх допоможе лише комплексне обстеження, включаючи проходження рентгенологічного дослідження. Процедура повинна допомогти оцінити стан не тільки колінного, а й кульшового суглоба.
Консервативне лікування
На першій і в деяких випадках на другій стадії може застосовуватися терапія, заснована на прийомі препаратів, які мають знеболюючий, протизапальний та хондропротективний вплив.
У той же час лікар повинен підібрати оптимальне дозування знеболювальних засобів. Так, якщо застосовувати їх у великих кількостях, собака не відчуватиме біль і почне сильно спиратися на хворий суглоб. Відзначаючи позитивні зміни, господарі вважають, що їхні вихованці поступово одужують, тоді як суглоб ушкоджується дедалі більше.
З метою уникнути прояву дегенератичного артриту, використовуються хондропротектори. Найкраще, якщо прийом даних препаратів поєднувати з прийомом медикаментів, які сприяють виробленню колагену. Однак приймати їх потрібно періодично, оскільки в більшості випадків вони викликають звикання, але також сприятливо впливають на стан зв`язок, тканин, запобігають запаленню.
Коли може знадобитися операція
Хірургічне втручання показано за деяких видів другої, третьої, а також четвертої стадії хвороби. У той же час необхідно врахувати той факт, що приблизно в 50% випадків операція не обіцяє сприятливого результату, тому можлива поява рецидивів.
Хірургічне втручання може проводитись двома способами. Перший полягає у проведенні трилеопластики. Під час процедури поглиблюється жолобок, де знаходиться пателла. З цією метою хірург видаляє певну область губчастої кістки. Через деякий час волокнистий хрящ знову наростає.
Другий метод називається трехлеарной хондропластикою. Цю процедуру проводять тваринам до 6-ти місяців. Для того, щоб поглибити субхондральну область кістки, хрящова тканина відшаровується, а потім приживляється назад.
Висновок
Вивих колінної чашки у собак може бути вродженою патологією або з`явитися в результаті травми.
Розрізняють кілька стадій патели, кожна з яких проявляється певними симптомами та потребує певного лікування. На першій стадії застосовують консервативну терапію з використанням медикаментозних засобів, у той час як деякі випадки другої, третьої та четвертої стадії вимагають проведення операції.