Грижа у собак
На жаль, така патологія у псів – не рідкість. Головним симптомом собачої грижі є випадання внутрішніх органів з випинання шкіри в цьому місці. Є кілька видів цієї патології у тварин, яких не застрахований жоден представник роду собачих. Тому необхідно озброїтися інформацією про їх симптоматику та терапію.
Пупкова грижа у псів
Характеризується випинання очеревини, виходом внутрішніх органів крізь пупкове кільце. Патологія характерна щенятам. Вроджена пупкова грижа виникає тому, що пупкове кільце після появи на світ песика не заростає. Наслідок цього — розтягування сполучної тканини. Якщо йдеться про набутий вид патології, то її причинами можуть бути перенесені травми, спазми, підвищений внутрішньочеревний тиск. Основна її ознака – невелика припухлість у зоні пупка, схожа на м`яку кулю. Болючість при промацуванні пес не відчуває. У собаки спостерігається пригніченість, відмова від їжі, почастішання дихання, серцебиття. Вроджена пупкова грижа найчастіше зустрічається у коллі, пойнтерів, кокерів спаніелів, басенджі. Пупкові грижі передаються у спадок. Ось тому таких породистих тварин каструють, щоб уникнути розведення псів із дефектами розвитку.
Терапія патології може бути радикальною та паліативною. Остання використовується, якщо грижа вправна. З цією метою застосовують лейкопластирну накладку з кількох смужок. Поміщають під неї щільну грудку вати. Радикальне лікування – це хірургічна операція, яку проводять під місцевою анестезією.
Якщо грижа невправна, то розкривається серозний мішок, висікається ділянка, що приросла, вміст мішка вправляється назад в очеревину. Операції такого типу закінчуються закриттям ран за допомогою вузлуватого шва. Його собаці знімають за десять днів.
Про пахвинну грижу у псів
Зазвичай її виявляють у сук. Вміст випинання в цьому випадку - сечовий міхур, кишечник або матка. Недуга провокує підвищений внутрішньоутробний тиск. Діагностують цей вид патології у псів за наявності в паху невеликої припухлості. Її форма витягнута або куляста.
Вміст пахової грижі буває невправним та вправним.
Якщо у випинання потрапив сечовий міхур - у вихованця відбувається виділення сечі при натисканні на грижу. Небезпечніше, коли випинається вагітна матка. У такому разі єдиним способом лікування є операція з видаленням плодів.
Хребетна грижа у собак
Її основна причина – зміна структури міжхребцевих дисків. Вони при навантаженнях вискакують зі свого звичного місця, часом бувають і розриви дисків. Найнебезпечніше, якщо у домашнього вихованця одночасно діагностується хребетна грижа кількох дисків.
Клінічна картина цього виду патології залежить від місця розташування диска та порушеної спинного мозку.
Головні симптоми хребетної грижі - це обережна поведінка пса, сповільненість пересування, напруга м`язів спини, скулення при дотику до спини, неможливість зігнути голову до миски з їжею. Коли пошкоджений диск тисне на хребетний стовп тварини, відбувається порушення функцій кінцівок (одної або двох). Іноді диск може просто випадати.
Ветеринари констатують, що цей вид грижі у псів є найнебезпечнішим. Адже вона може призвести до паралічу. Ось чому так важливо якнайшвидше звернутися до фахівця при виявленні хоча б однієї з вищевказаних ознак захворювання. Він проведе повне обстеження тварини, зробить рентгенівські знімки хребетного стовпа. При підтвердженні діагнозу подальше лікування призначається залежно від ступеня тяжкості захворювання, кількості уражених дегенеративними змінами дисків. Зазвичай при легкому ступені порушення пса лише позбавляють фізичних навантажень, забезпечують спокій, призначають протизапальні препарати. Якщо ж йдеться про важку або занедбану форму хребетної грижі у домашнього вихованця, то ніяк не обійтися без хірургічного втручання. Довіряйте його проведення лише досвідченому кваліфікованому спеціалісту.
Отже, всі види гриж у собак необхідно вчасно виявляти, щоб допомогти вихованцю уникнути їх наслідків та погіршення якості життя.