Гемобартонельоз у кішок та собак – основні причини та способи лікування

Організм домашніх тварин схильний до різних захворювань однаковою мірою, як і людський. Тому немає нічого дивного в тому, що домашній вихованець може серйозно захворіти, хоча це і неприємно. Гемобартонельоз кішок і собак – одна з найвідоміших недуг у сучасній ветеринарії.

Особливості захворювання

Що це за недуга? Це інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія Haemobartonella. Вона потрапляє в організм тварини транзитом через кліща, якого можна підчепити практично будь-де, навіть у місті.

Інфекційний агент вражає кров`яні тільця – еритроцити, а також основні органи кровотворення – селезінку та печінку. Внаслідок цього виникають проблеми з циркуляцією крові, у ній відзначається нестача кисню. Розвивається захворювання, яке багатьма фахівцями називається як «інфекційна анемія кішок».

Бактерія Haemobartonella потрапляє в організм тварини транзитом через кліща

Недуга дуже небезпечна для вашого вихованця. Незважаючи на те, що у майже 70 відсотків тварин він протікає у прихованій (латентній) формі, ряд зовнішніх факторів, наприклад, стреси, супутні захворювання, вакцинації тощо.д. може спровокувати його активізацію.

Прогноз для тварини може бути як сприятливим, так і несприятливим. На тлі анемії, що розвивається, з`являється безліч супутніх проблем зі здоров`ям. За відсутності якісного і, що важливо, своєчасного лікування, гине майже третина хворих кішок і собак.

Причини інфікування

Основними рознощиками патологічного мікроорганізму є кліщі та блохи. Тобто, якщо вашого вихованця вкусить паразит, який переносить у своєму тілі інфекційного агента, він із високою часткою ймовірності теж заразиться. Тим не менш, кіт може заразитися гемобартонельозом та іншими шляхами:

• контакт з іншою твариною, яка вже інфікована. Наприклад, це може бути бійка із сусідським котом, під час якого здорова тварина отримує укуси, подряпини та інші механічні ушкодження;
• від хворої матері - якщо кішка заражена, вона з високою ймовірністю передасть хворобу своєму потомству. Це може бути зроблено через плаценту, під час пологів або навіть разом із грудним молоком;
• у процесі переливання крові. Така причина найменш поширена, оскільки дана процедура потрібна і виконується порівняно рідко.

Основними рознощиками патологічного мікроорганізму є кліщі та блохи

Достовірно відомо, що коти хворіють набагато частіше, ніж самки. Це зумовлено тим, що вони за своєю природою агресивніші, через що нерідко вступають у жорстокий конфлікт зі своїми родичами, тоді як кішки акуратніші. Примітно, що сплеск інфекції посідає осінь – майже на 40 відсотків більше, ніж навесні.

Симптоматика гемобартонельозу

Для інфекційної анемії крові у кішок характерний поступовий розвиток. Відповідно, симптоми виявлятимуться далеко не відразу. Потрібно приблизно два тижні, щоб господар розглянув перші помітні зміни, що відбулися з твариною.

Спостережені симптоми

Класичними симптомами гемобартонельозу є:

• стрімке схуднення;
• істотна зміна поведінки - млявість, апатія, швидка стомлюваність, майже повна відсутність рухливості;
• прискорене дихання та пульс;
• поступова відмова від їди;
• потемніння сечі (можна побачити, якщо кіт проживає у квартирі чи будинку).

Згадайте – чи не знаходили ви у свого вихованця кліщівостаннім часом? Чи немає у нього бліх? Не контактував і, тим більше, чи не бився він із сусідськими тваринами чи бездомними котами та собаками? Відповіді на ці питання можуть стати серйозною підмогою у швидкій постановці правильного діагнозу.

Способи самостійного визначення симптоматики

Якщо ви помітили у кішки або собаки характерні зміни, описані вище, значить потрібно переконатися в тому, що проблема дійсно є, або ці симптоми пов`язані з іншими явищами.

Вам потрібно уважно оглянути тварину, завдяки чому можна буде знайти ще низку симптомів:

Діагностичні заходи

Ті процедури, які ви можете виконати в домашніх умовах, спрямовані лише на те, щоб помітити патологічні зміни в організмі вашого вихованця. У будь-якому разі, точний діагноз має ставити лікар. Звернення до ветеринара має бути негайним.

Встановити діагноз гемобартонельоз можна на підставі огляду, вивчення симптомів та відповідних лабораторних досліджень.

Звернення до ветеринара має бути негайним

Звичайно, лікар помітить зміну шкірного покриву і слизових, та інші симптоми, але також важливо зробити аналіз крові. Мазок і подальше його вивчення під мікроскопом дозволяє в буквальному значенні на власні очі розглянути присутність патогенної мікрофлори, якщо вона, звичайно ж, там є.

Якщо аналіз крові показав присутність інфекційного агента, ветеринар ставить відповідний діагноз і призначає найефективніше лікування.

Ефективні методи лікування

Терапія гемобартонельозу розробляється в індивідуальному порядку. Обов`язково враховуються клінічні ознаки недуги, ступінь їх прояву та наявність супутніх проблем. Лікар обов`язково продумує схему прийому препаратів, їх дозування, а також тривалість терапевтичного курсу.

Суть лікування проста – це антипаразитарна терапія. Відповідно, вам потрібно буде давати своєму вихованцю препарати, спрямовані на знищення патогенної мікрофлори. Крім цього, може і, як правило, призначається низка допоміжних медикаментів, необхідних для відновлення функцій організму та його підтримки в цілому.

Тому лікування, як правило, комплексне, і може включати наступні препарати:

• антибіотики тетрациклінового, доксициклінового та окситетрациклінового ряду. Потрібні для боротьби з інфекційним агентом;
• препарати, що містять залізо – для відновлення нормального стану крові, насиченої еритроцитами та гемоглобіном;
• крапельниці – потрібні, якщо організм хворої тварини зневоднений;
• вітамінні комплекси – потрібні для активізації діяльності імунної системи вихованця;
• медикаменти, що посилюють вироблення кров`яних тілець;
• препарати для нормалізації діяльності нервової системи та придушення ризиків розвитку стресу;
• преднізолон – призначається у важких випадках, коли у крові занадто багато червоних кров`яних тілець;
• переливання крові - може знадобитися, якщо зараження тотальне. Оновлення крові допоможе позбавитися великої кількості патогену, а решту вб`ють антибіотики.

У жодному разі не можна розробляти схему лікування самостійно, не вдаючись по допомогу лікарів. Тільки фахівець розуміє, як потрібно боротися з небезпечними інфекційними недугами, до яких належить гемобартонельоз. В іншому випадку, ви можете зробити тільки гірше, а це вже загрожуватиме життя вашого вихованця.

Профілактика гемобартонельозу у котів та собак

Хвороба набагато простіше попередити, ніж її вилікувати. У випадку з гемобартонельозом це реально. З собаками все набагато простіше, оскільки їх можна добре видресувати. А ось кішки за своєю натурою дуже волелюбні, тому тут можуть виникнути деякі проблеми.

Ось що рекомендується робити:

• якщо є можливість, вихованця краще взагалі не випускати на вулицю, або робити це строго під своїм контролем;
• не допускайте контактування пса або кота з іншими тваринами, особливо безпритульними, які, як правило, здебільшого є переносниками різних інфекцій;
• правильно годуйте кішку, не нехтуйте вітамінними комплексами. Чим сильніший у тварини імунітет, тим вище шанс на те, що він зможе впоратися з інфекцією самостійно;
• домашнім вихованцям, які живуть у неволі, дуже важливо постійно рухатися. Не обмежуйте їх у фізичній активності – це корисно для їхнього здоров`я;
• використовуйте антиблошині та протиглистові засоби, а також захист від кліщів. Це можуть бути різні шампуні, гелі, креми, аерозолі, нашийники і т.д.д. - Вибір великий;
• дотримуйтесь гігієнічних норм утримання вихованця в будинку, регулярно міняйте туалет, використовуйте якісні наповнювачі ;
• якщо ви купуєте тварину в розпліднику, переконайтеся в тому, що її батьки повністю здорові та щеплені.

Інфекції у кішок уникнути можна, хоч і не завжди це виходить. Якщо все ж таки ваш вихованець захворів, не потрібно впадати в паніку або, що ще гірше, пускати все на самоплив. Саме від ваших дій залежатиме одужання чотирилапого друга. Головна рекомендація – це своєчасне звернення до ветеринара. Уникати хворої тварини не потрібно, адже гемобартонельоз не передається людині – це факт.