Симптоми плевриту у кішок та способи лікування

1. За походженням. Первинний плеврит - у зону ураження потрапляє безпосередньо сама серозна оболонка, оскільки запальний процес починається саме у її тканинах. Вторинна форма, навпаки, виникає на тлі будь-яких інших недуг, що торкаються сусідніх органів і перекидаються на плевру. Сюди відносяться злоякісні пухлини, здатні давати метастази, а також будь-які патології легень.
2. За течією розрізняють хронічну, гостру та підгостру форму плевриту. Кожна з них відрізняється швидкістю перебігу хвороботворного процесу. Так гостра охоплює два тижні, підгостра - 1-2 місяці, а хронічна тягнеться часом по кілька років.
3. За локалізації лікарі диференціюють плеврит на місцеву та дифузну форми. У першому випадку йдеться про дислокацію запалення в одному місці, а в другому — про його розкид по всій серозній оболонці. Також ветеринари поділяють плеврит на односторонній, при якому уражається права або ліва сторона грудної клітки, і двосторонній, коли запальний процес зачіпає обидві сторони.
4. За характером перебігу запального процесу плеврит буває ексудативний, коли гнійний випіт активно виділяється в порожнину плеври, і сухий, при ньому ексудат переважно складається з білкового фібриногену. Він легко згортається і не осідає на поверхні серозної оболонки, через що випітні рідини не накопичуються в плевральній порожнині.

Причини недуги

Поява вогнища запалення на плеврі може бути викликано безліччю різних причин, до найпоширеніших їх слід відносити:

• різних збудників захворювань у кішок, а саме глистів, шкідливих бактерій, віруси, грибків та найпростіших;
• наслідки запалень, що протікають у безпосередній близькості від серозної оболонки. Особливо це стосується таких хвороб легень, як пневмонія чи абсцес;
• онкологічні патології, наприклад, лімфосаркома або мезотеліома. Найчастіше вони призводять до такої грізної недуги, як метастатичний плеврит, лікувати який вкрай складно, зважаючи на те, що організм улюбленця і без того ослаблений злоякісною пухлиною;
• гіпоальбумінемію, тобто низьку кількість білка в кровоносній рідині, що викликається проблемами з печінкою та шлунково-кишкового тракту;
• механічні пошкодження грудної клітки, отримані внаслідок травми;
• коли для лікування кота, без контролю спеціаліста, застосовують такі препарати, як Фурадонін або його найближчі аналоги;
• при грижі діафрагми;
• наявність у легенях у кішки тромбу, який перешкоджає нормальному кровопостачанню даного органу;
• попадання в грудну клітину вихованця крові (гемоторакс) або лімфи (хілоторакс);
• при панкреатиті та нирковій недостатності.

Також власникам слід звернути увагу і на те, що причиною котячого плевриту цілком здатний стати тривалий стрес, авітаміноз, мізерний раціон, перевтома, а також переохолодження.

Симптоми хвороби

Симптоматика патології повністю залежить від форми перебігу патології. Особливо яскраво відмінності виявляються залежно від того, чи накопичується ексудат у плевральній порожнині. До найбільш характерних загальних симптомів слід відносити:

• прискорене дихання тварини, а також поверхневі дихальні рухи;
• апатичність вихованця, його небажання ще раз вставати з улюбленого місця;
• зниження чи повна відсутність апетиту;
• якщо недуга виражена в односторонній формі, то дихання кота стає асиметричним, так як уражена сторона відстає при вдиху та видиху;
• якщо власник додасть вухо до грудей кішки, він може почути характерний шум (листки серозної оболонки труться одне про одного).

Для визначення сухого плевриту існує ціла низка ознак, до яких входить вимушене лежання улюбленця на тому боці, де проходить патологічний процес, тому що вигин у протилежний бік завдає кішці страждання. Дихання доставляє тварині хворобливі відчуття, кіт намагається привернути увагу господаря скаргою.

Якщо в плевральній порожнині рясно накопичується гнійний випіт, стан кота швидко погіршується. Слизові оболонки синіють, артеріальний тиск знижується, його сеча набуває темного відтінку і видає неприємний запах. Крім цього, пухнастий непосида страждає сильною задишкою і кашлем з незначною кількістю мокротиння. Якщо плеврит охопив обидві сторони грудної клітки, то єдине становище, в якому кіт здатний повноцінно дихати, це сидячи з витягнутою вперед головою.

Ексудативний плеврит у кішок — вкрай небезпечне захворювання, якщо тварині не буде кваліфікована терапія найближчим часом, то вона загине. Видалити рідину з плевральної порожнини можна тільки у ветеринарній клініці, зробити це в домашніх умовах неможливо.

Лікування хвороби

Повноцінне лікування може бути розпочато тільки після встановлення характеру перебігу недуги та причин, що спричинили запальні процеси. З цією метою лікар обстежує кота за допомогою рентгена або УЗД, береться аналіз його кровоносної рідини та сечі. При захворюванні, обтяженому плевральним випотом, здійснюється забір рідини із серозної порожнини, після чого він вирушає на дослідження до лабораторії, де зможуть точно визначити, які мікроорганізми спричинили патологію.

Для лікування плевриту використовують антибіотики, здатні придушити шкідливий вплив патогенної мікрофлори, а також анальгетики, які притуплять хворобливі відчуття, які відчувають котом. Якщо лікар встановив, що вусатий друг страждає на сильний жар, то йому призначаються таблетки аспірину. Крім цього, лікар прописує сечогінні препарати та полівітаміни. Вибір ліків визначається симптомами, які супроводжують недугу.

Скупчення ексудату в плевральній порожнині усувається процедурою дренування, тобто викачуванням звідти рідини. Після чого порожнину промивають антисептиками. Важливо розуміти, що після всіх лікувальних маніпуляцій тварина буде ослаблена. У найближчі 1-2 тижні йому знадобиться повний спокій і збалансований раціон, багатий на вітаміни та мікроелементи.

Прогноз

Прогноз на лікування при запаленні серозної оболонки залежить від того, наскільки оперативно кіт був доставлений на огляд до лікаря. Якщо власник вчасно звернув увагу на погане самопочуття свого вусатого друга, то одужання настане через 2-3 тижні. При хронічній формі прийом підтримуючих препаратів може тривати протягом 1-2 років.