Перитоніт у собаки

Категорія Собаки

Зміст

Коротко про перитоніти
Про ознаки перитоніту
Про терапевтичні заходи при перитоніті

Сучасна фармацевтична наука розвивається швидкими темпами. З`являються нові ліки, старі удосконалюються. Але не всі собачі недуги піддаються лікуванню, особливо якщо вони запущені. До таких відноситься і перитоніт. Захворювання є специфічним. Воно становить небезпеку для життя та здоров`я вихованця. Ось чому власник повинен знати про його причини, симптоми, терапію.

Коротко про перитоніти

Так називають запалення очеревини, тобто тонких листочків серозної тканини, які укутують зсередини черевну порожнину. Тяжка патологія характеризується скупченням ексудату в черевній порожнині, особливо якщо це фібрин або гній. Зауважимо, що перитоніт як первинна недуга проявляється рідко. Такі випадки — виняток із щеплень. Адже у 99% випадків запалення очеревини є наслідком тяжких та серйозних захворювань. Перитоніт не буває хронічним. Він частіше протікає у гострій формі.

Найчастішою причиною його виникнення є сильні механічні травми. Іноді запалення виникає, коли пес активно грає після рясного годування. У разі розвивається запалення очеревини чи заворот кишок. Якщо петля кишечника лопається через тиск, що виникає, то перитоніт розвивається швидко. Тоді треба якнайшвидше доставити собаку у ветклініку, інакше можливий летальний кінець.

А ще така патологія у собак може розвинутись після перфорації шлунка або кишечника як результат загострення виразки цих органів. Іноді при інтенсивній глистової інвазії стінки кишечника просто не в змозі утримувати величезну масу паразитів. Це більше характерно цуценям. Кишечник у буквальному значенні вибухає. У черевній порожнині виявляються паразити та калові маси, розвивається найгостріший перитоніт. Він за ненадання своєчасної допомоги закінчується летальним результатом.

Іноді ця патологія у собак трапляється і після оперативних втручань. Не завжди в цьому винен хірург, адже часто й самі власники тварин не виконують рекомендації лікаря щодо догляду за прооперованим вихованцем. Наприклад, сприяють розвитку запалення розірвані шви, обсіменіння мікрофлорою черевної порожнини.

Небезпека для собаки становить гострі інфекційні захворювання, які супроводжуються інтоксикацією та сепсисом.

Про ознаки перитоніту

Ця недуга має досить характерні симптоми:

Напруженість вихованця. Він важко переставляє лапи, повищує від болю.
Блювота. Іноді вона досить сильна, тривала.
Тверді, майже кам`яні стінки живота, бо м`язи дуже напружені. При пальпації внутрішні органи обстежувати не вдається: пес вищить від болю.
Підвищення температури тіла. При цьому ніс та вуха хворого холодні.
Зміна зовнішнього вигляду собаки. У неї збільшений живіт, «потухлі» і очі, їх слизові бліді.
Відмова від їжі. Пес не їсть, у нього проявляється сильна спрага.
Тьмяність і скуйовдженість вовни.
Присутність у фекаліях гною та крові. Вони пахнуть огидно.

Найкращою діагностикою є взяття проби вмісту черевної порожнини. Маніпуляція виконується довгою стерильною голкою. Також важливо зробити собаці аналіз крові. При різних видах запалення очеревини в досліджуваній пробі відзначається підвищений вміст лейкоцитів.

Звичайно, за вищевказаними симптомами можна поставити тварині попередній діагноз і самостійно. Але підтвердити його на 100% зможе лише ветеринарний лікар. Він також визначить різновид патології, пропише адекватне лікування.

Про терапевтичні заходи при перитоніті

Лікування недуги виключно оперативне. Помітивши у пса кілька з вищевказаних симптомів, необхідно терміново везти його до ветеринарної лікарні. В іншому випадку ваш собака може просто померти. Навіть у разі оперативного реагування власника лікарські заходи не гарантують швидкого та легкого лікування потерпілого. Домашнього друга необхідно прооперувати, вилучивши з черевної порожнини ексудат. Після цього хворому призначають сильні антибіотики, вводять внутрішньовенно розчини, які знімають сильну інтоксикацію. Рекомендується прийом вітамінних препаратів.