Непросте лікування хребта у собак: що можна виявити при діагностиці та як позбавити пса від мук

На другому місці серед патологій опорно-рухового апарату після хвороб кінцівок у чотириногих друзів знаходяться недуги, пов`язані з хребтовим стовпом. У собак нерідко діагностується протрузії дисків, остеофіти, міжхребцева грижа, спондильоз. Основним методом діагностики є рентгенографія з контрастною речовиною. Лікування патології передбачає застосування консервативних та хірургічних методик.

Основні захворювання хребта у собак та їх симптоми

Патології хребетного стовпа у домашніх собак найчастіше мають деструктивний характер з боку хрящових структур дисків. Дископатії призводять до звуження міжхребцевого простору, мінералізації диска. У ветеринарній практиці спеціалістам найчастіше доводиться стикатися з такими недугами, як протрузія дисків, освіта остеофітів та міжхребцева грижа.

Дископатія у вигляді протрузії характеризується больовими відчуттями у місці локалізації патології, скутістю руху вихованця. Собака уникає активних ігор, мало бігає, неохоче виконує стрибки. У разі локалізації патології в шийному відділі тварині складно нахиляти голову вниз при їді.

У хворого пса спостерігається кульгавість. При патології шийного та грудного відділу собака кульгає на передні кінцівки, при протрузії попереково-крижового відділу – на задні. Нерідко власник може відзначити, що пес ходить з мляво опущеним хвостом.

Рекомендуємо прочитати про ожирінні у собак. Ви дізнаєтеся про причини та наслідки ожиріння у собак, симптоми, лікування дієтою, вправами та ліками.
А тут докладніше про харчування собак.

Остеофіти

Деструктивні процеси в хребті часто супроводжуються утворенням на його структурах кісткових шпор або остеофітів. Утворення розвиваються внаслідок нестабільності хребців як компенсаторний механізм для зміцнення пошкодженого хрящового зчленування.

У ветеринарній практиці найчастіше спостерігаються остеофіти, розташовані по всьому хребтовому стовпу. У цьому випадку йдеться про деформуючий спондильоз. Поодинокі остеофіти спостерігаються в області грудного поясу. Нерідко причиною розвитку кісткових шпор є травми, вроджені аномалії, інфекційні захворювання. Можливе утворення остеофітів як ускладнення після оперативного втручання.

Спровокувати недугу можуть такі негативні фактори, як надмірне навантаження, порушення постави (прогин спини), травми та пошкодження хребта, переохолодження. Ветеринарні фахівці відзначають генетичну схильність. На думку досвідчених собаківників і кінологів, найбільш схильні до деформуючого спондильозу боксери і споріднені породи.

При спондильозі кісткові шипи нерідко розростаються до таких розмірів, що стають схожими на кісткові структури. Залучений у патологічний процес відділ хребта втрачає гнучкість та рухливість, деформується. Ці явища супроводжуються скутістю рухів. Собака уникає спуску зі сходів, стрибків.

У хворої тварини спостерігаються такі симптоми:

• Болючість під час руху. Собака верескує, турбується.
• Рухи головою обмежені. Пес тримає голову вниз, уникає різких рухів.
• Зниження апетиту або повна відмова від їжі.
• Зниження або повна втрата чутливості кінцівок. Кульгавість.
• Парез чи параліч.
• Неконтрольоване сечовипускання та дефекація.

Методи діагностики стану

Досвідчений ветеринарний лікар запідозрить ураження хребетного стовпа за клінічними ознаками та результатами неврологічних тестів. Однак поставити точний діагноз можна, застосовуючи спеціальні методи діагностики. Насамперед вихованцю призначається рентгенологічне обстеження.

Рентгенограма дозволяє виявити наявність та локалізацію остеофітів. Метод дослідження дозволяє запідозрити непрямі ознаки міжхребцевої грижі: звуження хребетного каналу, мінералізація міжхребцевих структур.

Диференціальний діагноз проводиться щодо різноманітних травм хребетного стовпа, новоутворень, ішемічної мієлопатії.

Лікування захворювань

Ветеринарна медицина має в своєму розпорядженні як консервативні, так і хірургічні методи лікування хворого хребта у чотирилапих друзів. Метою консервативної терапії насамперед є ефективне знеболювання, зменшення запальної реакції у патологічному вогнищі.

На початкових етапах дегенеративних процесів ефективне застосування кортикостероїдних препаратів: Преднізолону, Дексаметазону, Метипреду. Дозування та тривалість курсу встановлює ветеринарний спеціаліст у кожному конкретному випадку.

Підтримка фізіологічно нормальної маси тіла у тварини. Ожиріння сприяє навантаженню на хребетний стовп та кінцівки.