Про ендокардіоз мітрального клапана у собак: лікування, прогнози та симптоми
Зміст
Інша назва ендокардіозу мітрального клапана – дегенеративне захворювання атріовентрикулярних клапанів хронічного характеру. Серед серцевих захворювань ця патологія зустрічається найчастіше.
Етіологія та група ризику
Конкретної причини виникнення патології досі не знайдено, однак з`ясовано спадковий фактор.
Найбільш схильні до цього захворювання собаки середніх і дрібних порід. Примітно, що найчастіше хворіють особини середнього та похилого віку, у малюків та молодих собак зустрічається у поодиноких випадках. Характерно, що з віком збільшується ризик захворювання навіть, якщо у родоводі тварини не спостерігалося подібних випадків. Крім того, вік собаки вважається фактором, який є причиною прогресування хвороби.
Особливо схильними вважаються породи: той, дрібний пудель, дрібний шнауцер, чихуахуа, фокстер`єр, кокер спаніель, померанський шпіц, бостон тер`єр, уіппет, пекінес. Щодо великих порід, то до недуги умовно схильні німці, далматинці, ріджбеки.
Перебіг хвороби (що відбувається?)
Перебіг цього захворювання характеризується двома особливостями: дегенаративні переродження клапана та регургітація мітрального походження.
Дегенерація
При дегенерації відбувається нетипове скорочення клапана, що провокує пролапс клапанних стулок, так званих аортальних воріт.
У цей період аортальні ворота випинаються назовні і збільшують тиск на інші дві стулки, що спричиняє неправильну циркуляцію крові. Внаслідок порушеної циркуляції на внутрішній стінці клапана – ендотелії – розростаються фібробласти, що веде до розвитку фіброзу.
Регургітація
Регургітація мітрального походження виявляється у тривалій серцевій недостатності.
Дегенерація клапана стрімко прогресує, внаслідок чого стулки практично перестають стулятися, як належить, і відбувається збільшення передсердя та шлуночка, розвивається гіпертрофія. Крім іншого, порушується серцевий ритм – прискорені серцеві скорочення, проявляється гіперактивність нейролептичної та гормональної системи.
Діагностика та симптоми ендокардіозу мітрального клапана у собак
Діагностують ендокардіоз за допомогою комплексного обстеження. Дослідження складаються з наступних методів:
- клінічний та візуальний огляд: аускультація та пальпація;
- електрокардиграфічне обстеження;
- рентгенографія;
- ехокардіографія.
Аускультація хворого вихованця на початковому етапі покаже: високу тональність з різким звучанням між серцевими тонами, систолічні шуми апікального характеру, холосистолічний шум з передчасними або запізнілими інтервалами, що говорить про початок регургітації. Якщо у вихованця хвороба вже прогресує, то при аускультації чути посилення серцевого шуму, ослаблений перший тон, миготливу аритмію.
Останній фактор дозволяє припустити важке перебіг і поставити несприятливий прогноз.
Пульса, хрипи та набряки
- Пульс стегнової артерії слабкий та неповний.
- У собаки прослуховуються хрипи, спостерігається анемія слизових оболонок.
- Рідше спостерігаються ознаки легеневого набряку: рожеві пінисті виділення всередині ніздрів, носоглотці – свідчить про розвиток важкого легеневого набряку.
- Якщо розвивається правостороння серцева недостатність, у вихованця спостерігається асцит і розпухання вен на шиї. Собака кашляє, при цьому виділяється біла піна, важко дихає, починається задишка.
- Тварина знижує активність, не може тривалий час перебувати в активному стані, швидко втомлюється та лежить.
- Уві сні постійно схоплюється через неможливість вільно дихати в лежачому положенні.
- Після фізичних навантажень або при кашлі може наступити непритомність.
- Далі кашель посилюється, тварина хрипить. Ця патологія має властивість тривалий час протікати без видимих симптомів.
Лікування
Перш ніж приступати до лікування, слід провести диференціальну діагностику, щоб не сплутати з такими патологіями, як: дисплазія мітрального клапана, регургітація кардіоміопатії, інфекційний ендокардит, системна гіпертонія. Крім того, призначення лікаря залежатимуть від стадій хвороби. Стадії патології:
- ассимптоматична;
- стадія серцевої недостатності;
- хронічна рецидивна стадія.
Ассимптоматична стадія
- При ассимптоматичній стадії терапія складається в основному з контролю стану тварини.
- Регулярний контроль артеріального тиску, щороку здійснювати рентгенографію грудини, підтримувати оптимальну вагу вихованця.
- Але також потрібні постійні помірні фізичні навантаження.
- Не допускати сильної перенапруги.
- Зменшити або зовсім усунути споживання солоної їжі.
При серцевій недостатності
- При серцевій недостатності призначають фуросемід, амлодипін, АПФ, інгібітори разом з пімобенданом, дигоксин, спіронолактон, гіпотіазид.
- Рекомендована антиаритмічна терапія, якщо в цьому виникне потреба.
- Уникати фізичних навантажень, стежити за серцевим ритмом та частотою дихання. При необхідності застосовують торакоцентез для усунення плеврального випоту.
Хронічна форма
Хронічна форма потребує збільшення дози фуросеміду, інгібіторів.
І також збільшують дозування або частоту діуретиків. Якщо виникла вторинна легенева гіпертензія, призначають силденафіл. Використовують протикашльові засоби або бронходилятори.
Висновки
Незважаючи на те, що ендокардіоз вважається повільно прогресуючим захворюванням, можливі ускладнення можуть стати причиною стрімкого розвитку та смерті тварини.
Тому моніторинг пацієнта повинен здійснюватися регулярно та з особливою ретельністю. Господарям при плановій диспансеризації не слід нехтувати рентгенографією, електрокардіографією, ехографією, глибоким клінічним обстеженням. Виявлення хвороби на ранній стадії дозволить значно збільшити тривалість та якість життя вихованця.