Симптоми лептоспірозу у кішок та способи лікування

Важливо розуміти, що бактерія передається не тільки від хворих котів, але і від тварин, що вже перехворіли. Пухнастий друг може заразитися через сечу, фекалії або молоко носіїв лептоспіри. Навіть після повноцінної терапії кішка залишається носієм мікроорганізму ще протягом 3-4 місяців.

Ветеринари переконані, що найчастіше котячий лептоспіроз поширюється через їжу, воду та безпосередній контакт з інфікованою твариною. Також лептоспіроносійство помічено за гризунами та такими комахами, як кліщі та комарі. Бактерії потрапляють в організм переважно через слизову оболонку травного тракту, дихальні шляхи та сечостатеву систему.

Симптоматика хвороби

Період інкубації бактерій лептоспіри досягає 8-10 днів. У цей час вони ніяк себе не виявляють, і кіт почувається порівняно нормально. Перші ознаки починають проявлятися лише після того, як кількість шкідливих мікроорганізмів у тілі тварини досягає високого рівня. При зараженні у кішки виникають такі симптоми, як:

1. У вихованця значно підвищується температура тіла, він стає апатичним, яке апетит знижується.
2. Сеча і продукти дефекації тварини, що заразилися, змінюють свій запах і колір. Кал стає смердючим, в ньому можна виявити вкраплення кровоносної рідини, а сеча набуває бурого відтінку.
3. Слизові оболонки пухнастого друга жовтіють, особливо це стосується слизових рота та кон`юнктиви очей.
4. На слизових рота проявляються точкові крововиливи, що згодом перетворюються на незагойні виразки.
5. Печінка кішки болісно збільшується.

Перераховані вище симптоми притаманні молодим кішкам, хоча останнім часом яскрава симптоматика проявляється у всіх заражених тварин, незалежно від їх віку. Якщо лікування, спрямоване проти лептоспірозу, не розпочато вчасно, то хвороба вразить усі внутрішні органи. Під особливий удар потрапляють нирки, серце та шлунково-кишковий тракт. Без кваліфікованої допомоги улюбленець загине від ниркової недостатності або постійних судом, які призводять до коми.

Діагностика недуги

Наявність у кішки патології можна визначити прямими та непрямими методами. На думку ветеринарів, найточнішим методом визначення лептоспіру є МАТ (мікроаглютинації), що дозволяє з високою точністю показати наявність в організмі тваринного антитіл. Крім цього, є ще такі діагностичні процедури, як:

• діагностика ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція);
• аналіз сечі зараженого вихованця;
• ретельне вивчення посушеного мазка за допомогою світлової методики.

Додатково може знадобитися дослідження печінки та нирок пухнастого вихованця, робиться це за допомогою УЗД. Так як лептоспіри здатні передаватися і людині, то ігнорувати симптоми наявності у кота патології не варто, тому що в цьому випадку власник ризикує не тільки своїм здоров`ям, але і самопочуттям близьких людей.

Лікування хвороби

Слід відразу обмовитися, що котів, на відміну від собак, від лептоспірозу спеціально не вакцинують. Тому намагайтеся захистити свого вусатого друга від поїдання м`яса гризунів, а також намагайтеся, щоб він не пив воду з калюж або стоячих водойм, і не контактував з бродячими побратимами. Домашнім вихованцям така патологія, що передається, як лептоспіроз, практично не страшна.

За перших ознак зараження захистіть кота від контактів із членами своєї сім`ї, особливо це стосується людей похилого віку та дітей. Найближчим часом доведеться ретельно стежити за гігієною і набагато частіше проводити санітарну обробку в будинку. Прибирати продукти виділень улюбленця слід в одноразових рукавичках, а сам лоток обробляти дезінфікуючими засобами.

Основа лікувальної терапії тварини - курс антибіотиків. До них додаються й інші фармацевтичні засоби, залежно від симптоматики, що виявляється. Стратегія протимікробного впливу включає дві стадії:

1. Термінове зупинення процесу розмноження мікроорганізмів у кровоносній рідині кішки, оскільки це значно зменшує ризик сильного ураження внутрішніх органів. Для цих цілей ідеально підходить вакцина з Ампіциліну або Амоксициліну. Ліки краще вводити внутрішньовенно, особливо в занедбаних випадках.
2. Після того, як стан тварини прийде в норму, слід занепокоїтись тим, щоб вивести інфекцію з внутрішніх органів. Ветеринари радять користуватися для цього Доксицикліном. внутрішньовенно його вводити не можна, це здатне привести кота до шоку, тільки у вигляді порошку або суспензії. На жаль, цей дієвий засіб не можна використовувати, якщо у кішки хвора печінка.

Важливо розуміти, що після перенесеного лікування організм тварини буде ослаблений, тому йому знадобиться тиша та спокій, а також збалансований раціон. Крім цього, в особливо складних випадках, ветеринар може приписати кішці курс вітамінів та крапельниці з розчином глюкози.

Насамкінець хочеться сказати, що лептоспіроз - це грізна недуга, здатна передаватися від кота до людини. Найкраща профілактика від нього — своєчасне щеплення проти лептоспірозу. Така вакцина захистить вихованця від ризику зараження лептоспірами на найближчі 12 місяців, а значить, у власника не буде приводу переживати через здоров`я свого вусатого непосиди.